Дякую що нагадали за Новомиргород (і у затопленому нині Новогеоргіївську була схожа ситуація). Я би подумав що там були місця дислокації великих військових частин. Треба буде заглянути у збірник результатів перепису, чим займалися місцеві російськомовні.
З Бердичевом ситуація інша. Там ми знаємо, що єврейське населення зникло. Російськомовні нікуди не зникали, зазвичай.
Ще у 1850-1860-х ревізії показували там більшість малоруського населення. Але я думаю, це тільки через історичну належність до Гетьманщини. Мова там була білоруська, і у 1897 їх, як і смоленських білорусів, записали до російськомовних.
Якую Пан мае думку чаму так сталася з беларусамi Смаленска i Старадуба, што ix запiсалi "великороссами". I цi iстотна паýплывала малая колькасць бел. моýных гарадоý на далейшы лёс беларускага народа?
Судячи з даних (відсутність змішаних повітів у Смоленській та різкий перехід на кордоні з Могильовською губернією), було вирішено що Смоленська губернія великоруська і прийнято рішення записувати аборигенів російськомовними. Подібна ситуація була наприклад і з малорусами Мінської губернії.
Вердикт про мову населення виносився тими хто проводив переписи на основі лінвістичних ознак. Так що тут міг існувати і людський фактор, як наприклад (припускаю) у Краснянському повіті, єдиному де абсолютну більшість записали білоруськомовними.
Зі Стародубщиною мені логіка не зрозуміла, бо там є і повіти зі змішаним білорусько-російським населенням. У північній частині Чернігівської губернії взагалі з точністю ідентифікації мови було проблематично. Припускаю що там багато чого залежало від позиції відповідальних за проведення перепису у повітах.
Істотно вплинула не тільки мала кількість білоруськомовних міст, а і низький рівень урбанізації, відсутність будь-яких великих міст, відсутність вищих учбових закладів на етнічній території.
>>Литовськомовні не становили більшості у жодному місті, максимальна частка не перевищувала 32%. При цьому північніше, на території латиських губерній, які не входили до смуги осілості, практично у всіх містах більшість становили латиськомовні.
Цікаво на фоні того що зараз литовська єдина змогла впевнено домінувати в містах своєї країни.
Відсталість сприяла пізнішому демпереходу і кращій демографії. У естонців та латишів вже у 1940-50-х природний приріст був мінімальний, на заводи завозили пролетаріат з Росії. У Литві було своє надлишкове населення, зовнішня іміграція була незначною.
Comments 6
Здивувало, що у нині цілковито україномовному Новомиргороді у 1897 лише 6% україномовних. Певно, аналогічна ситуація до Бердичева.
Зате тепер зрозуміло, чому Стародубщина відійшла до Росії з таким мізерним відсотком україномовних.
Reply
З Бердичевом ситуація інша. Там ми знаємо, що єврейське населення зникло. Російськомовні нікуди не зникали, зазвичай.
Ще у 1850-1860-х ревізії показували там більшість малоруського населення. Але я думаю, це тільки через історичну належність до Гетьманщини. Мова там була білоруська, і у 1897 їх, як і смоленських білорусів, записали до російськомовних.
Reply
Reply
Вердикт про мову населення виносився тими хто проводив переписи на основі лінвістичних ознак. Так що тут міг існувати і людський фактор, як наприклад (припускаю) у Краснянському повіті, єдиному де абсолютну більшість записали білоруськомовними.
Зі Стародубщиною мені логіка не зрозуміла, бо там є і повіти зі змішаним білорусько-російським населенням. У північній частині Чернігівської губернії взагалі з точністю ідентифікації мови було проблематично. Припускаю що там багато чого залежало від позиції відповідальних за проведення перепису у повітах.
Істотно вплинула не тільки мала кількість білоруськомовних міст, а і низький рівень урбанізації, відсутність будь-яких великих міст, відсутність вищих учбових закладів на етнічній території.
Reply
При цьому північніше, на території латиських губерній, які не входили до смуги осілості, практично у всіх містах більшість становили латиськомовні.
Цікаво на фоні того що зараз литовська єдина змогла впевнено домінувати в містах своєї країни.
Reply
Reply
Leave a comment