Динаміка населення Київської агломерації 1989 -2001
Динаміка чисельності населення сільрад і міськрад навколокиївських районів. В багатьох випадках межі сільрад змінювалися, в таких випадках показана динаміка всіх населених пунктів у нових межах. У Макарівському районі можливі неточності, бо туди переселяли чорнобильські села і є плутанина з підпорядкуванням. Дуже жаль що кардинально поміняли межі київських районів і Київ довелося фарбувати одним кольором. Там теж дуже сильні міжрайонні відмінності.
клікабельно
Густоту населення можна глянути тут
http://popdensitymap.ucoz.ru/35.Population_density-administrative_boundaries-ma.png
У Вишгородському і Бориспільському районах дуже сильна залежність між близькістю до столиці і масштабом депопуляції. У Броварському районі є якийсь незрозумілий ареал приросту, який охоплює територію 5 сільрад у центрі району з епіцентром у Жердовській сільраді, чиє населення виросло аж на 5,88%. У Обухівському районі хороший приріст у Обухові і сильна депопуляція у інших населених пунктах, особливо на заході району. Навіть близькість до Києва не допомагає. У Макарівському районі багато сільрад з великим приростом, це переселенці з Чорнобильської зони. А так сам район дуже депресивний. У Бородянському і Васильківському районі все перемішане. У Васильківському районі цікавий південь, де на західній частині дуже хороша демографія, як для такого місця, тоді як на сході депопуляція по -30%.
Лідер за приростом населення - Гавронщинська сільрада Макарівського району, яка складається з 1 села, чиє населення виросло на 47%, з 684 у 1989 р. до 1006 у 2001 р. Вікіпедія пояснює що це не просте село: "...зведено 190 будинків для переселенців із Чорнобильської зони.", "...тут розташовані управління й поля Київського гольф-клубу". На другому місці Соснівська сільрада Макарівського району +27%, з 536 у 1989 до 681 у 2001. Тут теж Чорнобильці "...побудовано 90 будинків для людей, потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС" На третьому місці з +22%, Данилівська сільрада Васильківського району. Сама сільрада дуже велика, населення виросло майже на 1000 осіб, з 4 449 до 5417. Причина такого росту незрозуміла, але підозрюю що це якось пов'язано з високою депопуляцією у сусідньому селищі Глеваха. Серед міськрад найвищий приріст був зафіксований у м. Вишневому Києво-Святошинського району (+11,8%) і м. Вишгород (+10,9%).
Лідером за скороченням чисельності населення є Богданівська сільрада Вишгородського району з -43%. Населення зменшилося з 455 у 1989 р. до 260 у 2001 р. Це найпівнічніший район Вишгородського району, межує з Чорнобильською зоною. Скорочення від 30% до 37% мають 6 сільрад, 3 у Вишгородському районі, 2 у Васильківському і 1 у Макарівському. Ще у 20 сільрадах населення скоротилося на 25-30%. Серед міських населених пунтків найбільше скорочення у Бабинецькій селищній раді Бородянського району (-19%) та Глевахівській селищній раді (-17,9%). Серед міськрад - Українська міськрада Обухівського району (-14,5%).
клікабельно
Густоту населення можна глянути тут
http://popdensitymap.ucoz.ru/35.Population_density-administrative_boundaries-ma.png
У Вишгородському і Бориспільському районах дуже сильна залежність між близькістю до столиці і масштабом депопуляції. У Броварському районі є якийсь незрозумілий ареал приросту, який охоплює територію 5 сільрад у центрі району з епіцентром у Жердовській сільраді, чиє населення виросло аж на 5,88%. У Обухівському районі хороший приріст у Обухові і сильна депопуляція у інших населених пунктах, особливо на заході району. Навіть близькість до Києва не допомагає. У Макарівському районі багато сільрад з великим приростом, це переселенці з Чорнобильської зони. А так сам район дуже депресивний. У Бородянському і Васильківському районі все перемішане. У Васильківському районі цікавий південь, де на західній частині дуже хороша демографія, як для такого місця, тоді як на сході депопуляція по -30%.
Лідер за приростом населення - Гавронщинська сільрада Макарівського району, яка складається з 1 села, чиє населення виросло на 47%, з 684 у 1989 р. до 1006 у 2001 р. Вікіпедія пояснює що це не просте село: "...зведено 190 будинків для переселенців із Чорнобильської зони.", "...тут розташовані управління й поля Київського гольф-клубу". На другому місці Соснівська сільрада Макарівського району +27%, з 536 у 1989 до 681 у 2001. Тут теж Чорнобильці "...побудовано 90 будинків для людей, потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС" На третьому місці з +22%, Данилівська сільрада Васильківського району. Сама сільрада дуже велика, населення виросло майже на 1000 осіб, з 4 449 до 5417. Причина такого росту незрозуміла, але підозрюю що це якось пов'язано з високою депопуляцією у сусідньому селищі Глеваха. Серед міськрад найвищий приріст був зафіксований у м. Вишневому Києво-Святошинського району (+11,8%) і м. Вишгород (+10,9%).
Лідером за скороченням чисельності населення є Богданівська сільрада Вишгородського району з -43%. Населення зменшилося з 455 у 1989 р. до 260 у 2001 р. Це найпівнічніший район Вишгородського району, межує з Чорнобильською зоною. Скорочення від 30% до 37% мають 6 сільрад, 3 у Вишгородському районі, 2 у Васильківському і 1 у Макарівському. Ще у 20 сільрадах населення скоротилося на 25-30%. Серед міських населених пунтків найбільше скорочення у Бабинецькій селищній раді Бородянського району (-19%) та Глевахівській селищній раді (-17,9%). Серед міськрад - Українська міськрада Обухівського району (-14,5%).