Євреї в Україні, 1959 - 2001
1959
На території УРСР у 1959 р. проживало 840,3 тис. євреїв (2% населення), що приблизно на 2 млн. менше ніж перед війною. Найбільше було їх у Києві (153,5 тис.) та Одеській обл. (121,4 тис.) Але найбільш "єврейським" містом серед великих були Чернівці, де євреїв було аж 25,6%, майже довоєнна цифра. Для прикладу, в Одесі тільки 16,3%. Багато було євреїв і у Могильові-Подільському (21,2%). У деяких невеликих містечках на півдні Вінницької обл. їх було ще більше, у Бершаді 57%, Шаргороді 38%, Томашполі 33%, там більшість євреїв пережили війну. Більше 10% євреїв у 1959 р. було і у містах Тульчин (18,4%), Коростень (17,9%), Олевськ (16,5%), Овруч (16,2%), Житомир (13,9%), Київ (13,8%), Козятин (13,4%), Вінниця (13,1%), Новоград-Волинський (12,0%), Бердичів (11,8%), Балта (11,2%), Жмеринка (10,9%), Славута (10,9%), Хмельницький (10,4%). Найменше євреїв (0,1..1%) було у західних та центрально-лівобережних областях. Найменш єврейськими облцентрами були Тернопіль (1,6%), Луцьк (1,4%) та Суми (1,3%).
1970
У 1970 р. кількість євреїв зменшилась до 777,1 тис. (1,6% населення), переважно внаслідок асиміляції та міграції в Москву-Ленінград. Їх кількість і питома вага зменшилась в усіх областях. У Києві кількість майже не змінилась (-1,5 тис.), але частка у населенні зменшилась з 13,9% до 9,3%. У Одесі їх частка зменшилась з 16,3% до 12,1%, у Чернівцях з 25,6% до 18,5%. Містами з понад 10% євреїв у населенні залишались Чернівці (18,5%), Могилів (16,9%), Томашпіль (16,3%), Бершадь (15,8%), Тульчин (13,7%), Овруч (12,3%), Коростень (11,1%). Регіональна географія залишилась такою ж як і у 1959 р.
1979
У 70-х роках до факторів асиміляції та міжреспубліканської міграції додався потужний фактор еміграції за кордон. Багато євреїв виїхали на поч. 1970-х і перепис 1979 показав різке прискорення скорочення єврейського населення України. За 9 років воно зменшилось на 18,4% (143 тис.), до 634,2 тис., 1,3% населення. Особливо активно відбувалась еміграція з західних областей. У Чернівцях частка євреїв скоротилась за 9 років з 18,5% до 9,5%, Львові з 4,4% до 2,7%, Франківську з 2,1% до 1,0%, Ужгороді з 3,1% до 1,7%. Найвища частка євреїв була зафіксована у Шаргороді (22,9%), Могильові (12,5%) та Бершаді (11,9%).
1989
У 80-і роки єврейське населення продовжувало скорочуватись, за 1979-1989 - на 23,3% (149 тис.). Всього євреїв налічувалось 486,3 тис., 0,9% населення. Кожен п'ятий проживав у Києві (всього 100,7 тис.), кожен сьомий у Одеській обл. (69,1 тис.), кожен десятий у Дніпропетровській та Харківській областях (50,1 тис. та 49,0 тис. відповідно). У Волинській та Тернопільській областях євреї вже тоді майже зникли, їх там було всього 740 та 693 відповідно. Серед міст у 1989 р. найвища питома вага євреїв була зафіксована у Могильові (9,4%), Чернівцях (6,1%) та Одесі (5,8%). Відчутна присутність євреїв була у Вінниці (4,1%), Києві та Бердичеві (по 3,9%), Житомирі (3,7%), Дніпропетровську (3,2%), Харкові (3,0%). У 5 облцентрах західної України, а також у Сумах та Полтаві євреїв було менше 1%.
2001
За 1989-2001 р. єврейське населення України зменшилось майже у 5 разів, з 486,3 тис. до 103,6 тис, на 383 тис. Левова частка - еміграція (офіційно по єврейській лінії емігрувало за цей період бл. 450 тис. громадян України хоча і не всі з них переписні євреї) але і перевищення смертності над народжуваністю серед євреїв рекордне. Регіонів з понад 1% євреїв більш не залишилось (у 1989 р. їх було 7). Міста з понад 1% євреїв у 2001 р. - Одеса (1,2%), Могилів-Подільський (1,1%), Дніпропетровськ (1,0%) і, теоретично, може бути у деяких містечках на півдні Вінницької області. Зі 103,6 тис. євреїв, 17,9 тис. проживали у Києві, 12,4 тис. у Одесі, 11 тис. у Дніпропетровську.
Ну і дані щодо декларованої рідної мови єврейського населення України теж скину заодно:
1897 (іудеї, без ЗУ) - прибл. 97% єврейська (ідиш або іврит), прибл. 2,5% російська, 0,5% інші
1926 (без ЗУ) - 76,1% єврейська, 23,9% російська та інші
1939 (без ЗУ) - 45,3% єврейська, 54,7% російська та інші
1959 - 16,9% єврейська, 79,9% російська, 2,8% українська
1970 - 13,1% єврейська, 84,2% російська, 2,3% українська
1979 - 9,0% єврейська, 88,9% російська, 2,0% українська
1989 - 7,1% єврейська, 90,4% російська, 2,1% українська
2001 - 3,1% єврейська, 83,0% російська, 13,4% українська
На території УРСР у 1959 р. проживало 840,3 тис. євреїв (2% населення), що приблизно на 2 млн. менше ніж перед війною. Найбільше було їх у Києві (153,5 тис.) та Одеській обл. (121,4 тис.) Але найбільш "єврейським" містом серед великих були Чернівці, де євреїв було аж 25,6%, майже довоєнна цифра. Для прикладу, в Одесі тільки 16,3%. Багато було євреїв і у Могильові-Подільському (21,2%). У деяких невеликих містечках на півдні Вінницької обл. їх було ще більше, у Бершаді 57%, Шаргороді 38%, Томашполі 33%, там більшість євреїв пережили війну. Більше 10% євреїв у 1959 р. було і у містах Тульчин (18,4%), Коростень (17,9%), Олевськ (16,5%), Овруч (16,2%), Житомир (13,9%), Київ (13,8%), Козятин (13,4%), Вінниця (13,1%), Новоград-Волинський (12,0%), Бердичів (11,8%), Балта (11,2%), Жмеринка (10,9%), Славута (10,9%), Хмельницький (10,4%). Найменше євреїв (0,1..1%) було у західних та центрально-лівобережних областях. Найменш єврейськими облцентрами були Тернопіль (1,6%), Луцьк (1,4%) та Суми (1,3%).
1970
У 1970 р. кількість євреїв зменшилась до 777,1 тис. (1,6% населення), переважно внаслідок асиміляції та міграції в Москву-Ленінград. Їх кількість і питома вага зменшилась в усіх областях. У Києві кількість майже не змінилась (-1,5 тис.), але частка у населенні зменшилась з 13,9% до 9,3%. У Одесі їх частка зменшилась з 16,3% до 12,1%, у Чернівцях з 25,6% до 18,5%. Містами з понад 10% євреїв у населенні залишались Чернівці (18,5%), Могилів (16,9%), Томашпіль (16,3%), Бершадь (15,8%), Тульчин (13,7%), Овруч (12,3%), Коростень (11,1%). Регіональна географія залишилась такою ж як і у 1959 р.
1979
У 70-х роках до факторів асиміляції та міжреспубліканської міграції додався потужний фактор еміграції за кордон. Багато євреїв виїхали на поч. 1970-х і перепис 1979 показав різке прискорення скорочення єврейського населення України. За 9 років воно зменшилось на 18,4% (143 тис.), до 634,2 тис., 1,3% населення. Особливо активно відбувалась еміграція з західних областей. У Чернівцях частка євреїв скоротилась за 9 років з 18,5% до 9,5%, Львові з 4,4% до 2,7%, Франківську з 2,1% до 1,0%, Ужгороді з 3,1% до 1,7%. Найвища частка євреїв була зафіксована у Шаргороді (22,9%), Могильові (12,5%) та Бершаді (11,9%).
1989
У 80-і роки єврейське населення продовжувало скорочуватись, за 1979-1989 - на 23,3% (149 тис.). Всього євреїв налічувалось 486,3 тис., 0,9% населення. Кожен п'ятий проживав у Києві (всього 100,7 тис.), кожен сьомий у Одеській обл. (69,1 тис.), кожен десятий у Дніпропетровській та Харківській областях (50,1 тис. та 49,0 тис. відповідно). У Волинській та Тернопільській областях євреї вже тоді майже зникли, їх там було всього 740 та 693 відповідно. Серед міст у 1989 р. найвища питома вага євреїв була зафіксована у Могильові (9,4%), Чернівцях (6,1%) та Одесі (5,8%). Відчутна присутність євреїв була у Вінниці (4,1%), Києві та Бердичеві (по 3,9%), Житомирі (3,7%), Дніпропетровську (3,2%), Харкові (3,0%). У 5 облцентрах західної України, а також у Сумах та Полтаві євреїв було менше 1%.
2001
За 1989-2001 р. єврейське населення України зменшилось майже у 5 разів, з 486,3 тис. до 103,6 тис, на 383 тис. Левова частка - еміграція (офіційно по єврейській лінії емігрувало за цей період бл. 450 тис. громадян України хоча і не всі з них переписні євреї) але і перевищення смертності над народжуваністю серед євреїв рекордне. Регіонів з понад 1% євреїв більш не залишилось (у 1989 р. їх було 7). Міста з понад 1% євреїв у 2001 р. - Одеса (1,2%), Могилів-Подільський (1,1%), Дніпропетровськ (1,0%) і, теоретично, може бути у деяких містечках на півдні Вінницької області. Зі 103,6 тис. євреїв, 17,9 тис. проживали у Києві, 12,4 тис. у Одесі, 11 тис. у Дніпропетровську.
Ну і дані щодо декларованої рідної мови єврейського населення України теж скину заодно:
1897 (іудеї, без ЗУ) - прибл. 97% єврейська (ідиш або іврит), прибл. 2,5% російська, 0,5% інші
1926 (без ЗУ) - 76,1% єврейська, 23,9% російська та інші
1939 (без ЗУ) - 45,3% єврейська, 54,7% російська та інші
1959 - 16,9% єврейська, 79,9% російська, 2,8% українська
1970 - 13,1% єврейська, 84,2% російська, 2,3% українська
1979 - 9,0% єврейська, 88,9% російська, 2,0% українська
1989 - 7,1% єврейська, 90,4% російська, 2,1% українська
2001 - 3,1% єврейська, 83,0% російська, 13,4% українська