Динаміка населення сіл у XX ст.
Порівняння динаміки чисельності населення населених пунктів у Кременецькому повіті Волинської губернії (зараз півн. Тернопільської та півн. захід Хмельницької областей) та Борзнянському повіті Чернігівської губернії (південний схід Чернігівської області) між переписами 1897 і 2001 рр.
Критерії відбору сіл такі:
- населення більше 1 тис.
- понад 85% православних (особливо важливо це для Кременецького повіту)
- які не є райцентрами
Борзнянський повіт (Борзнянський, Ічнянський райони, частково - Ніжинський, Куликівський, Бахмацький)
Великі села Борзнянського повіту втратили за 20 ст. майже 2/3 населення (малі, відповідно, ще більше). При цьому у порівнянні з 1913 або 1928 роком цифра втрат буде ще більшою, оскільки на початку століття населення продовжувало швидко рости. За кількістю дітей цифри взагалі непорівняльні. У 1897 р. діти до 15 років становили приблизно 35% сільського населення, у 2001 р. - 15%, тобто у середньостатистичному селі з даного списку кількість дітей зменшилась за 1897-2001 з 825 до 130 (якщо порівнювати 1913 з 2013 р. то разів у 10).
Середня людність населеного пункту з даного списку зменшилась з 2366 осіб до 885. Найкраща ситуація у Парафіївці, через те що вона має статус селища міського типу. 7 з 45 населених пунктів мали у 2001 р. населення у 50..60% від рівня 1897 р., 9 - 40..50%, 18 - 30..40%, 7 - 20..30% і 3 - менше 20%. Найгірший результат у села Шиловичі Ічнянського району, населення якого скоротилось у 9 разів.
Кременецький повіт (Кременецький, Лановецький, Шумський райони, частково - Збаразький, Білогірський, Теофіпольський, Волочиський).
Кременецький повіт з різних причин набагато легше пережив першу половину 20 ст. І це не могло не відобразитися на демографії. За 1897-2001 рр. великі населені пункти з православним у 1897 р. населенням втратили тільки 20% населення, причому 6 змогли навіть вирости і лише у 4 населення зменшилось більше ніж у 2 рази. Середня людність їх зменшилась з 1485 у 1897 р. до 1175 у 2001 р. Якщо у 1897 р. середнє населення цих сіл становила 63% від показника Борзнянського повіту, то у 2001 р. - 133%. У 1897 р. воно було меншим ніж у Борзнянському не тому, що так склалось історично, а тому що у більшості великих населених пунктів Кременецького повіту православних було менше 85%, набагато.
Критерії відбору сіл такі:
- населення більше 1 тис.
- понад 85% православних (особливо важливо це для Кременецького повіту)
- які не є райцентрами
Борзнянський повіт (Борзнянський, Ічнянський райони, частково - Ніжинський, Куликівський, Бахмацький)
Великі села Борзнянського повіту втратили за 20 ст. майже 2/3 населення (малі, відповідно, ще більше). При цьому у порівнянні з 1913 або 1928 роком цифра втрат буде ще більшою, оскільки на початку століття населення продовжувало швидко рости. За кількістю дітей цифри взагалі непорівняльні. У 1897 р. діти до 15 років становили приблизно 35% сільського населення, у 2001 р. - 15%, тобто у середньостатистичному селі з даного списку кількість дітей зменшилась за 1897-2001 з 825 до 130 (якщо порівнювати 1913 з 2013 р. то разів у 10).
Середня людність населеного пункту з даного списку зменшилась з 2366 осіб до 885. Найкраща ситуація у Парафіївці, через те що вона має статус селища міського типу. 7 з 45 населених пунктів мали у 2001 р. населення у 50..60% від рівня 1897 р., 9 - 40..50%, 18 - 30..40%, 7 - 20..30% і 3 - менше 20%. Найгірший результат у села Шиловичі Ічнянського району, населення якого скоротилось у 9 разів.
Кременецький повіт (Кременецький, Лановецький, Шумський райони, частково - Збаразький, Білогірський, Теофіпольський, Волочиський).
Кременецький повіт з різних причин набагато легше пережив першу половину 20 ст. І це не могло не відобразитися на демографії. За 1897-2001 рр. великі населені пункти з православним у 1897 р. населенням втратили тільки 20% населення, причому 6 змогли навіть вирости і лише у 4 населення зменшилось більше ніж у 2 рази. Середня людність їх зменшилась з 1485 у 1897 р. до 1175 у 2001 р. Якщо у 1897 р. середнє населення цих сіл становила 63% від показника Борзнянського повіту, то у 2001 р. - 133%. У 1897 р. воно було меншим ніж у Борзнянському не тому, що так склалось історично, а тому що у більшості великих населених пунктів Кременецького повіту православних було менше 85%, набагато.