Міста Правобережного підрайону, національний та мовний склад 1926 р.
Все sortable
http://uk.wikipedia.org/wiki/Правобережний_підрайон#.D0.9D.D0.B0.D1.86.D1.96.D0.BE.D0.BD.D0.B0.D0.BB.D1.8C.D0.BD.D0.B8.D0.B9_.D1.81.D0.BA.D0.BB.D0.B0.D0.B4_.D0.BC.D1.96.D1.81.D1.82
Найбільш українські міські н.п. - Чигирин (93,5%), Брусилів (91,1%), Бровари (86,2%), Боярка (85,9%), Рудниця (82,6%)
Найбільш єврейські міські н.п. - Уланів (75,7%), Ганнопіль (67,4%), Златопіль (61,7%), Шаргород (61,1%), Дунаївці (60,5%)
Найбільш російські міські н.п. - Ірпінь (31,5%), Буча (29,4%), Ворзель (26,0%), Київ (24,5%), Брацлав (23,1%)
Найбільш польські міські н.п. - Гнівань (34,0%), Понінка (20,8%), Янушпіль (20,7%), Шепетівка (10,2%), Проскурів, Летичів (по 9,7%)
Найбільш україномовні міські н.п. - Чигирин (93,2%), Брусилів (90,9%), Бровари (84,4%), Канів (81,5%), Баришівка (81,4%)
Найбільш єврейськомовні міські н.п. - Уланів (75,7%), Ганнопіль (66,4%), Шаргород (60,1%), Дунаївці (59,4%), Златопіль (59,0%)
Найбільш російськомовні міські н.п. - Ворзель (58,7%), Ірпінь (58,2%), Буча (56,4%), Київ (52,2%), Клавдієво-Тарасове (35,8%)
Найбільш польськомовні міські н.п. - Гнівань (29,8%), Понінка (18,0%), Янушпіль (12,4%), Проскурів (9,6%), Славута (8,1%)
Деякі міста, що мені здалися несподіваними
1. Брацлав з 23,1% росіян. І це не військові, про що свідчить статевий склад, серед чоловіків 20,7%, серед жінок 25,7%. При цьому кількість російськомовних майже дорівнює кількості росіян, що було рідкістю.
3. Чигирин з 93,5% українців і 5,1% євреїв - у 1897 було 70,1% українців і 29,6% єврейськомовних, за 1897-1926 кількість євреїв зменишлась з 2 921 до 408 за національністю та до 374 за мовою (у 8 разів). Мігрували у Дніпропетровськ, мабуть. До речі, саме внаслідок цього населення Чигирина скоротилося з 9872 у 1897 р. до 7961 у 1926 р.
2. Васильків - 14,4% євреїв і 13,2% єврейськомовних (схоже на Чигиринську ситуацію - у 1897 тільки єврейськомовних було 39,1%, за 1897-1926 їх кількість зменшилась з 5 до 3 тис., схоже втекли у Київ)
4. Ірпінь, Буча, Ворзель - росіян і російськомовних більше ніж у Києві і практично відсутні євреї.
5. Боярка - на фоні перелічених вище міст майже моноетнічна з 8 місцем за часткою україномовних
5. Удицький цукровий завод - 13,2% (Удич розташований на крайньому сході Вінницької обл., майже під Уманню, далеко від місць проживання поляків)
6. Ірпінь - 12% німців та 11,5% німецькомовних
Національний склад по 84 міських н.п.
українці - 48,9%
євреї - 33,7%
росіяни - 12,2%
поляки - 3,3%
Мовний склад
українська - 42,9%
єврейська - 28,0%
російська - 25,3%
польська - 2,2%
На загальний розклад національного та, особливо, мовного складу міст дуже сильно впливав Київ, на який припадало 35% міського населення. Без Києва цифри були б такі:
українці - 52,6%
євреї - 37,1%
росіяни - 5,5%
поляки - 3,7%
українська - 51,2%
російська - 10,5%
єврейська - 34,6%
польська - 2,5%
Мовно-національні співвідношення
По всьому міському населенню
україномовні/українці - 87,7%
єврейськомовні/євреї - 83,2%
російськомовні/росіяни - 207,0%
польськомовні/поляки - 65,5%
Без Києва
україномовні/українці - 97,3%
єврейськомовні/євреї - 93,1%
російськомовні/росіяни - 192,2%
польськомовні/поляки - 69,0%
Мовно-національні співвідношення по містах
Найвище співвідношення між україномовними та українцями у невеликих містах зі значним відсотком "костельних поляків". Найнижче співвідношення у Києва та, особливо, передмістях.
Уланів - 131%, Ганнопіль - 116%, Янушпіль - 115%, Сатанів - 115%, Летичів - 108%
Ірпінь - 48%, Ворзель - 56%, Буча - 61%, Київ - 66%, Клавдієво-Тарасове - 78%
У єврейськомовних-євреїв найбільше співвідношення у невеликих містечках (не обов'язково з єврейською більшістю, фактор розміру важливіший), найнижче - у тих же передмістях Києва, що і в українців.
В Уланові, Ляхівцях та Теофіпілі бл. 100%. Ще у 13 містах бл. 99%. Але ті 100% округлені, насправді у всіх без винятку містах єврейськомовних було менше ніж євреїв. Навіть у крихітному Уланові з 76% євреїв один з 2151 назвав рідною не ідиш. Другою рідною мовою для євреїв була майже виключно російська, навіть у містах з мізерною кількістю російськомовних.
У російськомовних-росіян у всіх міста співвідношення вище 100%. Всюди, крім Ямполя (подільського), і я думаю, що там якась помилка. Найвище співвідношення у містечку Миколаїв біля Проскурова - 700%, 2 росіянина та 14 російськомовних. Від 300% до 400% це співвідношення було у Рудниці, Новій Ушиці, Барі, Звенигородці, Хмільнику та Смілі. Близьким до 1:1 воно було Любарі, Баришівці, Янушполі, Теофіполі та Брацлаві.
Серед поляків найнижча частка польськомовних у місцях де проживало багато україномовних католиків і мало власне поляків (сучасні Житомирська обл., північ Вінницької). Вище співвідношення на більшій частині Хмельницької обл. та на півдні Вінницької.
оХ - населення міст
оY - % національності/мови
http://uk.wikipedia.org/wiki/Правобережний_підрайон#.D0.9D.D0.B0.D1.86.D1.96.D0.BE.D0.BD.D0.B0.D0.BB.D1.8C.D0.BD.D0.B8.D0.B9_.D1.81.D0.BA.D0.BB.D0.B0.D0.B4_.D0.BC.D1.96.D1.81.D1.82
Найбільш українські міські н.п. - Чигирин (93,5%), Брусилів (91,1%), Бровари (86,2%), Боярка (85,9%), Рудниця (82,6%)
Найбільш єврейські міські н.п. - Уланів (75,7%), Ганнопіль (67,4%), Златопіль (61,7%), Шаргород (61,1%), Дунаївці (60,5%)
Найбільш російські міські н.п. - Ірпінь (31,5%), Буча (29,4%), Ворзель (26,0%), Київ (24,5%), Брацлав (23,1%)
Найбільш польські міські н.п. - Гнівань (34,0%), Понінка (20,8%), Янушпіль (20,7%), Шепетівка (10,2%), Проскурів, Летичів (по 9,7%)
Найбільш україномовні міські н.п. - Чигирин (93,2%), Брусилів (90,9%), Бровари (84,4%), Канів (81,5%), Баришівка (81,4%)
Найбільш єврейськомовні міські н.п. - Уланів (75,7%), Ганнопіль (66,4%), Шаргород (60,1%), Дунаївці (59,4%), Златопіль (59,0%)
Найбільш російськомовні міські н.п. - Ворзель (58,7%), Ірпінь (58,2%), Буча (56,4%), Київ (52,2%), Клавдієво-Тарасове (35,8%)
Найбільш польськомовні міські н.п. - Гнівань (29,8%), Понінка (18,0%), Янушпіль (12,4%), Проскурів (9,6%), Славута (8,1%)
Деякі міста, що мені здалися несподіваними
1. Брацлав з 23,1% росіян. І це не військові, про що свідчить статевий склад, серед чоловіків 20,7%, серед жінок 25,7%. При цьому кількість російськомовних майже дорівнює кількості росіян, що було рідкістю.
3. Чигирин з 93,5% українців і 5,1% євреїв - у 1897 було 70,1% українців і 29,6% єврейськомовних, за 1897-1926 кількість євреїв зменишлась з 2 921 до 408 за національністю та до 374 за мовою (у 8 разів). Мігрували у Дніпропетровськ, мабуть. До речі, саме внаслідок цього населення Чигирина скоротилося з 9872 у 1897 р. до 7961 у 1926 р.
2. Васильків - 14,4% євреїв і 13,2% єврейськомовних (схоже на Чигиринську ситуацію - у 1897 тільки єврейськомовних було 39,1%, за 1897-1926 їх кількість зменшилась з 5 до 3 тис., схоже втекли у Київ)
4. Ірпінь, Буча, Ворзель - росіян і російськомовних більше ніж у Києві і практично відсутні євреї.
5. Боярка - на фоні перелічених вище міст майже моноетнічна з 8 місцем за часткою україномовних
5. Удицький цукровий завод - 13,2% (Удич розташований на крайньому сході Вінницької обл., майже під Уманню, далеко від місць проживання поляків)
6. Ірпінь - 12% німців та 11,5% німецькомовних
Національний склад по 84 міських н.п.
українці - 48,9%
євреї - 33,7%
росіяни - 12,2%
поляки - 3,3%
Мовний склад
українська - 42,9%
єврейська - 28,0%
російська - 25,3%
польська - 2,2%
На загальний розклад національного та, особливо, мовного складу міст дуже сильно впливав Київ, на який припадало 35% міського населення. Без Києва цифри були б такі:
українці - 52,6%
євреї - 37,1%
росіяни - 5,5%
поляки - 3,7%
українська - 51,2%
російська - 10,5%
єврейська - 34,6%
польська - 2,5%
Мовно-національні співвідношення
По всьому міському населенню
україномовні/українці - 87,7%
єврейськомовні/євреї - 83,2%
російськомовні/росіяни - 207,0%
польськомовні/поляки - 65,5%
Без Києва
україномовні/українці - 97,3%
єврейськомовні/євреї - 93,1%
російськомовні/росіяни - 192,2%
польськомовні/поляки - 69,0%
Мовно-національні співвідношення по містах
Найвище співвідношення між україномовними та українцями у невеликих містах зі значним відсотком "костельних поляків". Найнижче співвідношення у Києва та, особливо, передмістях.
Уланів - 131%, Ганнопіль - 116%, Янушпіль - 115%, Сатанів - 115%, Летичів - 108%
Ірпінь - 48%, Ворзель - 56%, Буча - 61%, Київ - 66%, Клавдієво-Тарасове - 78%
У єврейськомовних-євреїв найбільше співвідношення у невеликих містечках (не обов'язково з єврейською більшістю, фактор розміру важливіший), найнижче - у тих же передмістях Києва, що і в українців.
В Уланові, Ляхівцях та Теофіпілі бл. 100%. Ще у 13 містах бл. 99%. Але ті 100% округлені, насправді у всіх без винятку містах єврейськомовних було менше ніж євреїв. Навіть у крихітному Уланові з 76% євреїв один з 2151 назвав рідною не ідиш. Другою рідною мовою для євреїв була майже виключно російська, навіть у містах з мізерною кількістю російськомовних.
У російськомовних-росіян у всіх міста співвідношення вище 100%. Всюди, крім Ямполя (подільського), і я думаю, що там якась помилка. Найвище співвідношення у містечку Миколаїв біля Проскурова - 700%, 2 росіянина та 14 російськомовних. Від 300% до 400% це співвідношення було у Рудниці, Новій Ушиці, Барі, Звенигородці, Хмільнику та Смілі. Близьким до 1:1 воно було Любарі, Баришівці, Янушполі, Теофіполі та Брацлаві.
Серед поляків найнижча частка польськомовних у місцях де проживало багато україномовних католиків і мало власне поляків (сучасні Житомирська обл., північ Вінницької). Вище співвідношення на більшій частині Хмельницької обл. та на півдні Вінницької.
оХ - населення міст
оY - % національності/мови