Військові у 1897 р.
Олег Груш підкинув цікаву тему - про військових за переписом 1897 р.
За переписом 1897 р. на території 9 українських губерній було зафіксовано 221 тис. військових. Найбільше - на правобережжі (Волинська губернія 50 тис., Подільська 34 тис., Київська 33 тис.) та півдні (Херсонська - 43 тис., Таврійська 24 тис.). Найменша кількість військових - у внутрішніх губерніях - Чернігівській 5 тис., Катеринославській 7 тис., Полтавській 11 тис., Харківській - 15 тис.
За мовною, ознакою найбільше було великорусів/росіян - 97,8 тис., або 44,3%. Малорусів/українців - було 67,6 тис. (30,6%), третіми були поляки - 18,4 тис. (8,3%), далі євреї 12,7 тис. (5,8%), та татари, в основному поволзькі, 10,7 тис. (4,9%).
Основні тенденції такі.
1. Рівномірно були розташовані війська тільки на заході, на кордоні з Австро-Угорщиною. Там майже у кожному повіті знаходилось по 4-5 тис. військових. В інших повітах армія зосереджувалась переважно у повітах з великими містами, найчастіше - у самих містах. Рекордсменами були Київ, Одеса та Севастополь. На ці три міста приходилось 58,4 тис. військових (26,4% від загальної чисельності по 9 губерніях). В тому числі в Одесі 23,2 тис. (+2,1 тис. в повіті), у Києві 22,1 тис. (+0,1 тис. в повіті) та у Севастополі 13,1 тис. (+0,05 тис. у повіті).
2. У внутрішніх губерніях військові зосереджувались майже виключно у великих містах. Так, у Полтавській губернії на 2 повіти (Полтавський і Кременчуцький) приходилось 78% військ губернії майже всі - у Полтаві та Кременчуці. Стільки ж (78%) у 2 повітах (Харківському та Зміївському) Харківської губернії. У Катеринославській губернії 89% військ розташовувались у містах Катеринославського та Павлоградського повітів.
3. На чверть повітів припадало 75% всіх військових.
4. Кордони, особливо західні, "укріплювали" великоросами. Так, у більшості повітів, що межували з Австроугорщиною серед військових абсолютну більшість складали росіяни. Наприклад, у губернському Кам'янець-Подільському повіті, з 4,3 тис. військових було 73,9% росіян, 14,2% українців та всього 0,4% поляків. В Ушицькому повіті росіян було аж 89,8% з 0,7 тис., а взагалі по більшості мілітаризованих повітів заходу їх було в межах 45-65%. Ще дуже багато там було татар, башкир, мордви та інших поволзьких народів. Так у Волинській губернії з 49,8 тис. військових було татар 3,55 тис. (7,1%), башкир 0,98 тис. (2,0%), мордви, чувашів та черемісів (марійців) - 0,78 тис. (1,6%). Загалом - 5,3 тис., або 10,7% від загальної чисельності військових. Схожа ситуація була і у прикордонній Подільській губернії - 6,5% татар, 3,3% башкир, більше 1% мордви, чувашів та черемісів, всього більше 4 тис. (12%). При цьому у більш віддаленій Київській губернії їх було вже суттєво менше - 4% татар, 2,7% башкир, менше 1% інших народів, приблизно стільки ж і в інших губерніях.
5. Поляків старались відправляти служити подалі від територій "польського впливу". Тому служили вони переважно на півдні та лівобережжі. Так, наприклад, з 18,4 тис. польських військовослужбовців на території українських губерній 38,3% служили у Херсонській губернії, ще 19,7% - у Таврійській. При цьому на 3 правобережні губернії, де і проживала значна кількість польського населення і до 15% населення становили католики, приходилось всього 18,7% поляків-військових, тобто вдвічі менше ніж в одній тільки Херсонській губернії. Наприклад, у стратегічному губернському Кам'янець-Подільському повіті, де під 15% населення становили католики, поляків серед військових було всього 0,4%. У так само прикордонному Проскурівському повіті, де поляки становили 5% населення, а загалом католики - 20%, поляків-військових було всього 2,8% населення. Загалом, у Подільській губернії поляки становили всього 2% військових, у Волинській трохи більше - 2,6%. Зате у лівобережних та південних губерніях поляки в армії було широко представлені - 16,5% військових Херсонської губернії, 15,2% Таврійської, 13,7% Катеринославської, 13,6% Полтавської, 11,1% Харківської були польськомовними.
6. Незважаючи на те, що у більшості повітів переважали військові-українці, але у всіх великих гарнізонах (крім Полтавського, Сімферопольського повітів та Севастополя) росіяни були найчисельнішими.
Стат. інформація
Кількість військових у губерніях
1.Волинська - 49.793
2.Херсонська - 42.612
3.Подільська губернія - 33.684
4.Київська губернія 32.841
5.Таврійська - 23.795
6.Харківська - 14.656
7.Полтавська губернія - 11.193
8.Катеринославська - 7.284
9.Чернігівська губернія - 5.093
Всього - 220.951
Повіти з найбільшою кількістю військових
1.Одеський повіт - 25.263
2.Київський повіт - 22.133
3.Севастополь - 13.182
4.Вінницький повіт - 10.020
5.Харківський повіт - 8.369
6.Херсонський повіт - 7.835
7.Житомирський повіт - 7.583
8.Луцький повіт - 7.196
9.Кременецький повіт - 6.839
10.Проскурівський повіт - 5.869
11.Рівненський повіт - 5.740
12.Дубенський повіт - 5.215
13.Катеринославський повіт - 4.503
14.Полтавський повіт - 4.405
15.Кам.-Подільський повіт - 4.309
16.Кременчуцький повіт - 4.277
17.Ковельський повіт - 4.267
18.Старокостянтинівський повіт - 4.226
19.Сімферопольський повіт - 4.016
Національний склад військових у губерніях
1.Волинська - 49.793
росіяни - 23.354 (46,9%)
українці - 15.708 (31,5%)
татари - 3.553 (7,1%)
євреї - 2.714 (5,5%)
поляки - 1.279 (2,6%)
башкири - 981 (2,0%)
німці - 521
мордва - 338
чуваші - 302
білоруси - 293
румуни, молдавани - 252
череміси - 142
2.Херсонська - 42.612
росіяни - 21.123 (49,6%)
українці - 7.592 (17,8%)
поляки - 7.045 (16,5%)
євреї - 2.995 (7,0%)
татари - 873 (2,0%)
3.Подільська губернія - 33.684
росіяни - 16.384 (48,6%)
українці - 10.286 (30,5%)
татари - 2.203 (6,5%)
євреї - 1.906 (5,7%)
башкири - 1.104 (3,3%)
поляки - 663 (2,0%)
фіни, естонці - 471
білоруси - 159
німці - 154
4.Київська губернія 32.841
росіяни - 14.568 (44,4%)
українці - 11.381 (34,7%)
євреї - 1.758 (5,4%)
поляки - 1.498 (4,6%)
татари - 1.321 (4,0%)
башкири - 882 (2,7%)
німці - 595
фіни, естонці - 228
білоруси - 205
латиші - 135
5.Таврійська - 23.795
укр - 9.491 (40,0%)
рос. - 6.978 (29,3%)
поляки - 3.624 (15,2%)
євреї - 1.280 (5,4%)
тат. - 866 (3,6%)
німці - 842 (3,5%)
болгари - 204
литовці, латиші - 138
білоруси - 113
6.Харківська - 14.656
росіяни - 6.845 (46,7%)
українці - 4.602 (31,4%)
поляки - 1.633 (11,1%)
татари - 649 (4,4%)
євреї - 638 (4,4%)
7.Полтавська губернія - 11.193
українці - 4.155 (37,1%)
росіяни - 4.112 (36,7%)
поляки - 1.527 (13,6%)
євреї - 648 (5,8%)
татари - 467 (4,2%)
8.Катеринославська - 7.284
росіяни - 2.592 (35,6%)
українці - 2.206 (30,3%)
поляки - 996 (13,7%)
татари - 515 (7,1%)
євреї - 510 (7,0%)
німці - 173 (2,4%
9.Чернігівська губернія - 5.093
українці - 2.172 (42,6%)
росіяни - 1.883 (37,0%)
татари - 301 (5,9%)
євреї - 266 (5,2%)
поляки - 142 (2,8%)
німці - 82
За переписом 1897 р. на території 9 українських губерній було зафіксовано 221 тис. військових. Найбільше - на правобережжі (Волинська губернія 50 тис., Подільська 34 тис., Київська 33 тис.) та півдні (Херсонська - 43 тис., Таврійська 24 тис.). Найменша кількість військових - у внутрішніх губерніях - Чернігівській 5 тис., Катеринославській 7 тис., Полтавській 11 тис., Харківській - 15 тис.
За мовною, ознакою найбільше було великорусів/росіян - 97,8 тис., або 44,3%. Малорусів/українців - було 67,6 тис. (30,6%), третіми були поляки - 18,4 тис. (8,3%), далі євреї 12,7 тис. (5,8%), та татари, в основному поволзькі, 10,7 тис. (4,9%).
Основні тенденції такі.
1. Рівномірно були розташовані війська тільки на заході, на кордоні з Австро-Угорщиною. Там майже у кожному повіті знаходилось по 4-5 тис. військових. В інших повітах армія зосереджувалась переважно у повітах з великими містами, найчастіше - у самих містах. Рекордсменами були Київ, Одеса та Севастополь. На ці три міста приходилось 58,4 тис. військових (26,4% від загальної чисельності по 9 губерніях). В тому числі в Одесі 23,2 тис. (+2,1 тис. в повіті), у Києві 22,1 тис. (+0,1 тис. в повіті) та у Севастополі 13,1 тис. (+0,05 тис. у повіті).
2. У внутрішніх губерніях військові зосереджувались майже виключно у великих містах. Так, у Полтавській губернії на 2 повіти (Полтавський і Кременчуцький) приходилось 78% військ губернії майже всі - у Полтаві та Кременчуці. Стільки ж (78%) у 2 повітах (Харківському та Зміївському) Харківської губернії. У Катеринославській губернії 89% військ розташовувались у містах Катеринославського та Павлоградського повітів.
3. На чверть повітів припадало 75% всіх військових.
4. Кордони, особливо західні, "укріплювали" великоросами. Так, у більшості повітів, що межували з Австроугорщиною серед військових абсолютну більшість складали росіяни. Наприклад, у губернському Кам'янець-Подільському повіті, з 4,3 тис. військових було 73,9% росіян, 14,2% українців та всього 0,4% поляків. В Ушицькому повіті росіян було аж 89,8% з 0,7 тис., а взагалі по більшості мілітаризованих повітів заходу їх було в межах 45-65%. Ще дуже багато там було татар, башкир, мордви та інших поволзьких народів. Так у Волинській губернії з 49,8 тис. військових було татар 3,55 тис. (7,1%), башкир 0,98 тис. (2,0%), мордви, чувашів та черемісів (марійців) - 0,78 тис. (1,6%). Загалом - 5,3 тис., або 10,7% від загальної чисельності військових. Схожа ситуація була і у прикордонній Подільській губернії - 6,5% татар, 3,3% башкир, більше 1% мордви, чувашів та черемісів, всього більше 4 тис. (12%). При цьому у більш віддаленій Київській губернії їх було вже суттєво менше - 4% татар, 2,7% башкир, менше 1% інших народів, приблизно стільки ж і в інших губерніях.
5. Поляків старались відправляти служити подалі від територій "польського впливу". Тому служили вони переважно на півдні та лівобережжі. Так, наприклад, з 18,4 тис. польських військовослужбовців на території українських губерній 38,3% служили у Херсонській губернії, ще 19,7% - у Таврійській. При цьому на 3 правобережні губернії, де і проживала значна кількість польського населення і до 15% населення становили католики, приходилось всього 18,7% поляків-військових, тобто вдвічі менше ніж в одній тільки Херсонській губернії. Наприклад, у стратегічному губернському Кам'янець-Подільському повіті, де під 15% населення становили католики, поляків серед військових було всього 0,4%. У так само прикордонному Проскурівському повіті, де поляки становили 5% населення, а загалом католики - 20%, поляків-військових було всього 2,8% населення. Загалом, у Подільській губернії поляки становили всього 2% військових, у Волинській трохи більше - 2,6%. Зате у лівобережних та південних губерніях поляки в армії було широко представлені - 16,5% військових Херсонської губернії, 15,2% Таврійської, 13,7% Катеринославської, 13,6% Полтавської, 11,1% Харківської були польськомовними.
6. Незважаючи на те, що у більшості повітів переважали військові-українці, але у всіх великих гарнізонах (крім Полтавського, Сімферопольського повітів та Севастополя) росіяни були найчисельнішими.
Стат. інформація
Кількість військових у губерніях
1.Волинська - 49.793
2.Херсонська - 42.612
3.Подільська губернія - 33.684
4.Київська губернія 32.841
5.Таврійська - 23.795
6.Харківська - 14.656
7.Полтавська губернія - 11.193
8.Катеринославська - 7.284
9.Чернігівська губернія - 5.093
Всього - 220.951
Повіти з найбільшою кількістю військових
1.Одеський повіт - 25.263
2.Київський повіт - 22.133
3.Севастополь - 13.182
4.Вінницький повіт - 10.020
5.Харківський повіт - 8.369
6.Херсонський повіт - 7.835
7.Житомирський повіт - 7.583
8.Луцький повіт - 7.196
9.Кременецький повіт - 6.839
10.Проскурівський повіт - 5.869
11.Рівненський повіт - 5.740
12.Дубенський повіт - 5.215
13.Катеринославський повіт - 4.503
14.Полтавський повіт - 4.405
15.Кам.-Подільський повіт - 4.309
16.Кременчуцький повіт - 4.277
17.Ковельський повіт - 4.267
18.Старокостянтинівський повіт - 4.226
19.Сімферопольський повіт - 4.016
Національний склад військових у губерніях
1.Волинська - 49.793
росіяни - 23.354 (46,9%)
українці - 15.708 (31,5%)
татари - 3.553 (7,1%)
євреї - 2.714 (5,5%)
поляки - 1.279 (2,6%)
башкири - 981 (2,0%)
німці - 521
мордва - 338
чуваші - 302
білоруси - 293
румуни, молдавани - 252
череміси - 142
2.Херсонська - 42.612
росіяни - 21.123 (49,6%)
українці - 7.592 (17,8%)
поляки - 7.045 (16,5%)
євреї - 2.995 (7,0%)
татари - 873 (2,0%)
3.Подільська губернія - 33.684
росіяни - 16.384 (48,6%)
українці - 10.286 (30,5%)
татари - 2.203 (6,5%)
євреї - 1.906 (5,7%)
башкири - 1.104 (3,3%)
поляки - 663 (2,0%)
фіни, естонці - 471
білоруси - 159
німці - 154
4.Київська губернія 32.841
росіяни - 14.568 (44,4%)
українці - 11.381 (34,7%)
євреї - 1.758 (5,4%)
поляки - 1.498 (4,6%)
татари - 1.321 (4,0%)
башкири - 882 (2,7%)
німці - 595
фіни, естонці - 228
білоруси - 205
латиші - 135
5.Таврійська - 23.795
укр - 9.491 (40,0%)
рос. - 6.978 (29,3%)
поляки - 3.624 (15,2%)
євреї - 1.280 (5,4%)
тат. - 866 (3,6%)
німці - 842 (3,5%)
болгари - 204
литовці, латиші - 138
білоруси - 113
6.Харківська - 14.656
росіяни - 6.845 (46,7%)
українці - 4.602 (31,4%)
поляки - 1.633 (11,1%)
татари - 649 (4,4%)
євреї - 638 (4,4%)
7.Полтавська губернія - 11.193
українці - 4.155 (37,1%)
росіяни - 4.112 (36,7%)
поляки - 1.527 (13,6%)
євреї - 648 (5,8%)
татари - 467 (4,2%)
8.Катеринославська - 7.284
росіяни - 2.592 (35,6%)
українці - 2.206 (30,3%)
поляки - 996 (13,7%)
татари - 515 (7,1%)
євреї - 510 (7,0%)
німці - 173 (2,4%
9.Чернігівська губернія - 5.093
українці - 2.172 (42,6%)
росіяни - 1.883 (37,0%)
татари - 301 (5,9%)
євреї - 266 (5,2%)
поляки - 142 (2,8%)
німці - 82