Сніг засипав вузеньку вуличку, заліплював руді (помаранчеві?) ліхтарі, розмазував пейзаж нічного міста, від якого лишались самі невиразні плямки далеких вогників. Леонід Данилович сумно зітхнув і відвернувся від вікна
( Read more... )
наступний же ж запис у френдлєнтє, по-моєму звязок наліцо:
Добро должно быть с кулаками, С хвостом и острыми рогами, С копытами и с бородой. Колючей шерстию покрыто, Огнем дыша, бия копытом, Оно придет и за тобой! Ты слышишь - вот оно шагает, С клыков на землю яд стекает, Хвост гневно хлещет по бокам. Добро, зловеще завывая, Рогами тучи задевая, Все ближе подползает к нам!
Тебе ж, читатель мой капризный, Hоситель духа гуманизма, Желаю я Добра - и пусть При встрече с ним мой стих ты вспомнишь, И вот тогда глухую полночь Прорежет жуткий крик: "Hа помощь!" А дальше - чавканье и хруст...
Блін, швидко ж ти втрачаєш віру в те, для чого ти витратив стільки зусиль.... (чи може і віри ніякої не було? і все те чим ти займався на протязі останніх років - це все було просто бажанням погратися в революціонера??) Чому ж ти, Юдо, зараз обливаєш брудом того, про кого складав і співав пісні :) ?? Чи ти, може так, як і Президент, за висловом одного журналюги, схожий на флюгер - куди подме під того і стелишся?... Прикро.
друже-волиняче!polar_birdNovember 19 2005, 18:00:39 UTC
по-перше, я в захопленні від твого аватара! по-друге, Ющенко на той момент був для мене Вождем, який вів до Перемоги. Привів. І Вождем бути перестав, бо війна закінчилась. Почалося життя, у якому він, на мою думку, пішов у протилежний від моїх сподівань бік. Ющенко (той) і надалі залишиться одним із символів моєї/нашої Революції. Ющенко (цей) - Президент України і за всі "помилки" відповість по повній!
Comments 8
Reply
Reply
Добро должно быть с кулаками,
С хвостом и острыми рогами,
С копытами и с бородой.
Колючей шерстию покрыто,
Огнем дыша, бия копытом,
Оно придет и за тобой!
Ты слышишь - вот оно шагает,
С клыков на землю яд стекает,
Хвост гневно хлещет по бокам.
Добро, зловеще завывая,
Рогами тучи задевая,
Все ближе подползает к нам!
Тебе ж, читатель мой капризный,
Hоситель духа гуманизма,
Желаю я Добра - и пусть
При встрече с ним мой стих ты вспомнишь,
И вот тогда глухую полночь
Прорежет жуткий крик: "Hа помощь!"
А дальше - чавканье и хруст...
Reply
Пюсю. Чувак, а в тебе є фотки з тієї вежі в голосіхі? Кинь пару штук, будь - ласка, на greenmax@rambler.ru!
Reply
Прикро.
Reply
по-друге, Ющенко на той момент був для мене Вождем, який вів до Перемоги. Привів. І Вождем бути перестав, бо війна закінчилась. Почалося життя, у якому він, на мою думку, пішов у протилежний від моїх сподівань бік. Ющенко (той) і надалі залишиться одним із символів моєї/нашої Революції. Ющенко (цей) - Президент України і за всі "помилки" відповість по повній!
Reply
таки реально маєш хист
Reply
Reply
Leave a comment