"Виселення", "збір продовольства" та інші історичні терміни
взагалі, я дуже не люблю здійснювати "наїзди" на націонал-бандерівську версію історії. передусім тому, що багато моїх знайомих та товаришів сприймають наїзди на бандерівщину як наїди на Україну загалом. але що поробиш: замовчування - не наш формат. от, скажімо, такий діалог.
ось відомий історик каже, що в наказі йдеться про виселення, а не винищення. тобто, коли сотням тисяч селян наказують одночасно під страхом смерті покинути свої землі протягом кількох днів і невідомо як пройти сотні кілометрів до країв, де на них ніхто не чекає - це просто "виселення". гарненько. українські діти в школах мають освоювати таку термінологію, так?
але ж в такому разі жодного Голодомору також не було! був звичайний "збір продовольства для забезпечення потреб індустріалізації". якщо в наказі про "виселення" прямо наказується вбивати тих, хто не "виселився", то в продовольчих планах голодоморних колгоспів про плани знищення голодом - ані слова. давайте вже тоді будемо і тут будемо лукавити по повній.
дехто може зауважити: але ж у нас своя, українська історія - ми повинні показати наших героїв у кращому світлі, а ворожих героїв - у гіршому. ну то не слід забувати, що в українців узагалі зараз нема спільної думки - хто герой, а хто антигерой. взаємна брехня - тільки на руку політикам, що розколюють країну - і цей розкол навіть не географічний.
мого прадіда, до речі, втопили у Дніпрі доблесні офіцери Робітничо-селянської Червоної Армії. як? та просто: заґрадотряд - і дуй на той берег вплав. зброю здобудеш в бою. можна назвати це "форсуванням Дніпра", але я такий термін сприйму не інакше як знущання над пам'яттю прадіда. так само, як знущанням вважаю називати етнічну чистку "виселенням".
поки хтось в нас намагатиметься писати історію так, щоб знущатися над пам'яттю невинно вбитих мешканців України - добра не буде.
ось відомий історик каже, що в наказі йдеться про виселення, а не винищення. тобто, коли сотням тисяч селян наказують одночасно під страхом смерті покинути свої землі протягом кількох днів і невідомо як пройти сотні кілометрів до країв, де на них ніхто не чекає - це просто "виселення". гарненько. українські діти в школах мають освоювати таку термінологію, так?
але ж в такому разі жодного Голодомору також не було! був звичайний "збір продовольства для забезпечення потреб індустріалізації". якщо в наказі про "виселення" прямо наказується вбивати тих, хто не "виселився", то в продовольчих планах голодоморних колгоспів про плани знищення голодом - ані слова. давайте вже тоді будемо і тут будемо лукавити по повній.
дехто може зауважити: але ж у нас своя, українська історія - ми повинні показати наших героїв у кращому світлі, а ворожих героїв - у гіршому. ну то не слід забувати, що в українців узагалі зараз нема спільної думки - хто герой, а хто антигерой. взаємна брехня - тільки на руку політикам, що розколюють країну - і цей розкол навіть не географічний.
мого прадіда, до речі, втопили у Дніпрі доблесні офіцери Робітничо-селянської Червоної Армії. як? та просто: заґрадотряд - і дуй на той берег вплав. зброю здобудеш в бою. можна назвати це "форсуванням Дніпра", але я такий термін сприйму не інакше як знущання над пам'яттю прадіда. так само, як знущанням вважаю називати етнічну чистку "виселенням".
поки хтось в нас намагатиметься писати історію так, щоб знущатися над пам'яттю невинно вбитих мешканців України - добра не буде.