Не женское
Першим, що ми побачили, прибувши до Ніжина з Пам'ятного - був комунізм за сприяння БЮТ. Замість колишньої плати за проїзд була Наша Юля. Я пав на коліна і тричі поклонився, повторивши Її ім'я. Нарід на зупинці прореагував якось дивно.
Абстракціоністські картини прикрашають фасади древнього міста.
У вікні санітари та екологи вивісили зображення рідкісних видів - Гарі Потера
і Таніного кавалєра Бусю, героя війни з петлюрівськими загарбниками.
Аборигени бороздять простори древньої Гоголівської вулиці на древніх же лисапетах.
А гості столиці Ніжинщини мають можливість зреалізувати тут дитячі мрії.
Собор у риштуванні височіє над вкритими мохом дахами крамничок на Гоголівській.
Ще один собор - у такому стані я його бачив і в 1993му. Стабільність, одначе.
Концентрацією тризубів Ніжин дає фору навіть галицьким містечкам.
А от з гордістю і славою тут - туго.
Зате є Лєня і атипові цуцики.
І типові староміські вулички.
У книгарні я фоткав Нашу Юлю. За 3 гривні.
- Ми з інспекцією з Києва. Перевіряємо наявність портрету Народного Прем'єра в реґіональних книгарнях. Я обов'язково доповім, що у вас все гаразд.
Провінційний креатифф теж смалить.
Дуже ніжинський краєвид.
Археологічне.
Все тут продумане до дрібниць. Якщо похилий будинок - похилий і стовп.
Для синхронності мало бути "9 березня".
Очевидно, ніжинські зодчі прагнули переплюнути пізанських, але їм все діставались малоповерхові замовлення.
Котячий пентгауз.
Ретро.
А тепер інтерв'ю з робітником ніжинського сільмашу Миколою Петренком.
- Я вирішив, що конструктивістські гайки - це не моє. Я надаю перевагу абстракціонізму. Ну то й що, що вони не підходять ані до МТЗ, ані до ХТЗ? Я так бачу!
Велоінфраструктура в Ніжині явно краща за київську. От хоча б цілодобова (з зазначеними годинами роботи) велостоянка.
Традиційний об'єкт ніжинського туризму. Огіроґ.
До зустрічі, Ніжин!
Абстракціоністські картини прикрашають фасади древнього міста.
У вікні санітари та екологи вивісили зображення рідкісних видів - Гарі Потера
і Таніного кавалєра Бусю, героя війни з петлюрівськими загарбниками.
Аборигени бороздять простори древньої Гоголівської вулиці на древніх же лисапетах.
А гості столиці Ніжинщини мають можливість зреалізувати тут дитячі мрії.
Собор у риштуванні височіє над вкритими мохом дахами крамничок на Гоголівській.
Ще один собор - у такому стані я його бачив і в 1993му. Стабільність, одначе.
Концентрацією тризубів Ніжин дає фору навіть галицьким містечкам.
А от з гордістю і славою тут - туго.
Зате є Лєня і атипові цуцики.
І типові староміські вулички.
У книгарні я фоткав Нашу Юлю. За 3 гривні.
- Ми з інспекцією з Києва. Перевіряємо наявність портрету Народного Прем'єра в реґіональних книгарнях. Я обов'язково доповім, що у вас все гаразд.
Провінційний креатифф теж смалить.
Дуже ніжинський краєвид.
Археологічне.
Все тут продумане до дрібниць. Якщо похилий будинок - похилий і стовп.
Для синхронності мало бути "9 березня".
Очевидно, ніжинські зодчі прагнули переплюнути пізанських, але їм все діставались малоповерхові замовлення.
Котячий пентгауз.
Ретро.
А тепер інтерв'ю з робітником ніжинського сільмашу Миколою Петренком.
- Я вирішив, що конструктивістські гайки - це не моє. Я надаю перевагу абстракціонізму. Ну то й що, що вони не підходять ані до МТЗ, ані до ХТЗ? Я так бачу!
Велоінфраструктура в Ніжині явно краща за київську. От хоча б цілодобова (з зазначеними годинами роботи) велостоянка.
Традиційний об'єкт ніжинського туризму. Огіроґ.
До зустрічі, Ніжин!