Забывчивость (видео)
Таких вещей понять никогда не смогу и объяснить для себя не смогу.
Медведчук позже скажет, что роль адвоката в СССР никакой роли не играла. С этим трудно спорить, но не становится менее презренным человек, согласившийся стать одним из палачей.
А как назвать сына, забывшего, чьими руками убивали его отца, я не знаю - таких слов попросту нет.
У нас дохрена всяких проблем, но самая главная - забывчивость. Нас убивают, грабят и гноят в тюрьмах, а мы все время забываем кто это сделал. Вот когда вспомним, тогда и начнется новая Украина.
А девушка молодец, не все потеряно.
Оригинал взят у reznichenko_d в Зрада:
25 березня, клуб "Соррібабушка". Дмитро Стус, син українського поета Василя Стуса, сидить у жюрі літературного конкурсу "Полум'я Фенікса", організованого політичною організацією "Український вибір" Віктора Медведчука. Хто знає подробиці, той розуміє, наскільки масштабна зрада відбулася.
Хто не в курсі - за радянських часів Медведчук був адвокатом, і саме його колись було призначено захищати дисидента Василя Стуса під час політичного судового процесу. Як всякий нормальний комуністичний виблядок, "адвокат" Медведчук вимагав для свого підзахисного максимального строку. Так і сталося - 10 років в'язниці і 5 років таборів. В ув'язненні Василь Стус загинув.
Фактично, син українського поета працює на політичний імідж одного із вбивць свого батька. Не просто вбивці - Дмитро Стус працює на політика, який основою своєї програми взяв іноземні інтереси та втрату Україною суверенності. У фіналі конкурсу на сцену вийшла дівчина, яка не побоялася публічно спитати у сина: як у великого батька народилося таке нице лайно.
Дмитро Стус живе за рахунок батькового імені: їздить по конкурсах, дає прес-конференції, видає монографії та книги, за які отримує літературні премії.
Колись, відвідавши музей-квартиру Павла Тичини, я перший раз усвідомив, якою огидною субстанцією, по суті, була новітня українська інтелігенція.
Медведчук позже скажет, что роль адвоката в СССР никакой роли не играла. С этим трудно спорить, но не становится менее презренным человек, согласившийся стать одним из палачей.
А как назвать сына, забывшего, чьими руками убивали его отца, я не знаю - таких слов попросту нет.
У нас дохрена всяких проблем, но самая главная - забывчивость. Нас убивают, грабят и гноят в тюрьмах, а мы все время забываем кто это сделал. Вот когда вспомним, тогда и начнется новая Украина.
А девушка молодец, не все потеряно.
Оригинал взят у reznichenko_d в Зрада:
25 березня, клуб "Соррібабушка". Дмитро Стус, син українського поета Василя Стуса, сидить у жюрі літературного конкурсу "Полум'я Фенікса", організованого політичною організацією "Український вибір" Віктора Медведчука. Хто знає подробиці, той розуміє, наскільки масштабна зрада відбулася.
Хто не в курсі - за радянських часів Медведчук був адвокатом, і саме його колись було призначено захищати дисидента Василя Стуса під час політичного судового процесу. Як всякий нормальний комуністичний виблядок, "адвокат" Медведчук вимагав для свого підзахисного максимального строку. Так і сталося - 10 років в'язниці і 5 років таборів. В ув'язненні Василь Стус загинув.
Фактично, син українського поета працює на політичний імідж одного із вбивць свого батька. Не просто вбивці - Дмитро Стус працює на політика, який основою своєї програми взяв іноземні інтереси та втрату Україною суверенності. У фіналі конкурсу на сцену вийшла дівчина, яка не побоялася публічно спитати у сина: як у великого батька народилося таке нице лайно.
Click to viewДмитро Стус живе за рахунок батькового імені: їздить по конкурсах, дає прес-конференції, видає монографії та книги, за які отримує літературні премії.
Колись, відвідавши музей-квартиру Павла Тичини, я перший раз усвідомив, якою огидною субстанцією, по суті, була новітня українська інтелігенція.