Не тріумфуй...
У «Літературній Україні» прочитав такого вірша:
Не тріумфуй - збулись чужого іга.
Страшніше - власне, бо ж своя вина.
По Києву гуляють печеніги,
а в печенігів наші імена.
І наша кров, - хоч і не наша мова,
веселий безум в ситих їх очах
і хижі жести - вийшли, як на лови!
Печерні їхні душі - при мечах.
Ховайся, княже!
Утікай, Софіє!
Від їх - ще не запалених - кострищ
непам’яті мертвотним духом віє,
холодною золою попелищ.
Це Володимир Базилевський, 1993 рік.
Отже...
Був під Українським домом, на Майдані Незалежності (біля 16-ї години). Витримав хвилин 30. Це не наше свято. Це навмисно роздутий балаган на місці нашого свята, як на мене. «А в печенігів - наші імена»...
І однак... Слава Україні, слава героям! Усіх зі святом.
І... Не ховатиметься князь, не тікатиме Софія. Але вони «не без нас» хочуть отримати свою перемогу, очевидно.
upd: Тут чую від друзів/знайомих, що я «все пропустив» і «був не там» :-) Я дуже радий, якщо так. Зміг доїхати лише коли зміг; буває.
Не тріумфуй - збулись чужого іга.
Страшніше - власне, бо ж своя вина.
По Києву гуляють печеніги,
а в печенігів наші імена.
І наша кров, - хоч і не наша мова,
веселий безум в ситих їх очах
і хижі жести - вийшли, як на лови!
Печерні їхні душі - при мечах.
Ховайся, княже!
Утікай, Софіє!
Від їх - ще не запалених - кострищ
непам’яті мертвотним духом віє,
холодною золою попелищ.
Це Володимир Базилевський, 1993 рік.
Отже...
Був під Українським домом, на Майдані Незалежності (біля 16-ї години). Витримав хвилин 30. Це не наше свято. Це навмисно роздутий балаган на місці нашого свята, як на мене. «А в печенігів - наші імена»...
І однак... Слава Україні, слава героям! Усіх зі святом.
І... Не ховатиметься князь, не тікатиме Софія. Але вони «не без нас» хочуть отримати свою перемогу, очевидно.
upd: Тут чую від друзів/знайомих, що я «все пропустив» і «був не там» :-) Я дуже радий, якщо так. Зміг доїхати лише коли зміг; буває.