Сторінками Вічності-2 : Мир Звірей Аммазонії
Було це влітку 2002 року. У липні мій шеф привів на фірму 14-річного хлопчика з нахабними сірими очима і заявив, що це - наш новий практикант. Я був здивований: навіщо нам практикант? Згодом стало ясно: батько хлопця, партнер мого шефа, був неабияк стурбований посередніми успіхами сина у школі та поганою поведінкою, і попросив знайти йому якесь путнє заняття. За відпрацювання "практики" Р-нові - назвімо його так, хоча звали його інакше - було обіцяно поїздку в Крим у вересні.
Професійні якості Р-на можна проілюструвати одним діалогом: "Що ти вмієш?" - "Та нічого" - "А на комп'ютері працювати?" - "О! Вмію." - "А на якому?" - "Нормальному. З прінтером."
"Працював" хлопець так завзято, що я невдовзі почав подумувати, чи не звільнитись мені з рідної фірми. В силу, м"яко кажучи, поганого виховання юний барчук не мав жодного пієтету до старших, і поводився з нами, як із новою вуличною компанією. Я щодалі більше нервувався, піднімав на малого голос, таким чином ще більше втрачаючи авторитет. Усе, що йому доручали, він благополучно запорював.
Нарешті шеф знайшов Р-нові роботу. Він невідомо звідки приніс дві частини науково-популярної книжки "По материкам и океанам" і дав кожному з нас по частині. Ми повинні були перекласти російський текст українською.
За 15 днів я переклав свою частину. Р-н теж "перекладав", що переважно виявлялось у запитаннях до мене на кшталт "Атар, а як на українській буде "воздух"?. Бували комічні моменти. Наприклад, дійшовши до індіанської назви "поророку", хлопець питає: "Льоша, а мені писати "пора року" чи "врем'я года"?" Словником Р-н не користувався принципово - не любив.
Перші кілька днів ми не цікавились перекладом Р-на. Одного разу я подивився в його файл і побачив там назву розділу "Мир звірей Аммазонії", але подумав, що виправляти - не моя справа. За кілька днів, коли хлопець вийшов у туалет, шеф підійшов до його монітора і прочитав:
Особливо важко пробиратися по ледве прохідних хащах копитним тваринам. В Південній Америці їх мало це свиня перарі, якій не страшні грязь і болота, і тапир.
Посміялись і забули. Днів за десять Р-на нарешті забрали в обіцяну кримську поїздку, а я взявся за переклад ввіреної йому частини книжки... Знайшов файл - 15 сторінок 12-м шрифтом. Відкрив його. І почав читати...
Південна Америка.
В Західій півкулі розташовані які утворюють одну частину світу - Америку - два материка : Південна і Північна Америка , кордон між якими проходить по Панамському перешийку.
Південна Америка - це масивний материк , розшириний до північу і звужується до півдню. На сході він омиваєтся Атлантичним океаном , на заході - Тихим. Берега йього мало пошматовані заливами і бухтами, тільки на південному-заході багато дрібних скалистих пів-островів і островів. Тут затоки, які врізаются в берег материка, і протоки розділяючі віддалені острови, звивисті і вузькі. Прикладом може бути Магеланова протока, відділяюща від материка архипелаг Вогнена Земля....
Повний текст - отут http://www.rock.lviv.ua/dreamhead/~/mza.txt (txt, 50 Кб)
Текст опубліковано без жодних змін і скорочень. Назву "Мир звірей Аммазонії" сам Р-н згодом, із кимось проконсультувавшись, виправив, але я вирішив залишити автентичну.
Відійшовши від шоку, я змакетував невеличку брошурку на 16 сторінок і почав думати про обкладинку для неї. Спершу я шукав у кліпартах зображення тварин, але потім зрозумів, що це має бути щось автентичне, відповідне до стилю і змісту Твору. І вийшло отаке:
Отак :)
Професійні якості Р-на можна проілюструвати одним діалогом: "Що ти вмієш?" - "Та нічого" - "А на комп'ютері працювати?" - "О! Вмію." - "А на якому?" - "Нормальному. З прінтером."
"Працював" хлопець так завзято, що я невдовзі почав подумувати, чи не звільнитись мені з рідної фірми. В силу, м"яко кажучи, поганого виховання юний барчук не мав жодного пієтету до старших, і поводився з нами, як із новою вуличною компанією. Я щодалі більше нервувався, піднімав на малого голос, таким чином ще більше втрачаючи авторитет. Усе, що йому доручали, він благополучно запорював.
Нарешті шеф знайшов Р-нові роботу. Він невідомо звідки приніс дві частини науково-популярної книжки "По материкам и океанам" і дав кожному з нас по частині. Ми повинні були перекласти російський текст українською.
За 15 днів я переклав свою частину. Р-н теж "перекладав", що переважно виявлялось у запитаннях до мене на кшталт "Атар, а як на українській буде "воздух"?. Бували комічні моменти. Наприклад, дійшовши до індіанської назви "поророку", хлопець питає: "Льоша, а мені писати "пора року" чи "врем'я года"?" Словником Р-н не користувався принципово - не любив.
Перші кілька днів ми не цікавились перекладом Р-на. Одного разу я подивився в його файл і побачив там назву розділу "Мир звірей Аммазонії", але подумав, що виправляти - не моя справа. За кілька днів, коли хлопець вийшов у туалет, шеф підійшов до його монітора і прочитав:
Особливо важко пробиратися по ледве прохідних хащах копитним тваринам. В Південній Америці їх мало це свиня перарі, якій не страшні грязь і болота, і тапир.
Посміялись і забули. Днів за десять Р-на нарешті забрали в обіцяну кримську поїздку, а я взявся за переклад ввіреної йому частини книжки... Знайшов файл - 15 сторінок 12-м шрифтом. Відкрив його. І почав читати...
Південна Америка.
В Західій півкулі розташовані які утворюють одну частину світу - Америку - два материка : Південна і Північна Америка , кордон між якими проходить по Панамському перешийку.
Південна Америка - це масивний материк , розшириний до північу і звужується до півдню. На сході він омиваєтся Атлантичним океаном , на заході - Тихим. Берега йього мало пошматовані заливами і бухтами, тільки на південному-заході багато дрібних скалистих пів-островів і островів. Тут затоки, які врізаются в берег материка, і протоки розділяючі віддалені острови, звивисті і вузькі. Прикладом може бути Магеланова протока, відділяюща від материка архипелаг Вогнена Земля....
Повний текст - отут http://www.rock.lviv.ua/dreamhead/~/mza.txt (txt, 50 Кб)
Текст опубліковано без жодних змін і скорочень. Назву "Мир звірей Аммазонії" сам Р-н згодом, із кимось проконсультувавшись, виправив, але я вирішив залишити автентичну.
Відійшовши від шоку, я змакетував невеличку брошурку на 16 сторінок і почав думати про обкладинку для неї. Спершу я шукав у кліпартах зображення тварин, але потім зрозумів, що це має бути щось автентичне, відповідне до стилю і змісту Твору. І вийшло отаке:
Отак :)