побитим бруком по-між сірих стін
веде гріхом натомлене сумління
..до битого належить покоління
Твоя душа ..кидався навздогін

Твій геній часопросторові й джазу,
що в вікнах грав у такт старому місту
..Ти не знайшов ні простору ні змісту
у тім житті ..то в цім - корися часу..