Нарешті настав цей довгоочікуваний момент - ми поїхали у
Варанасі, одне з найдревніших постійно населених міст на планеті, хіндуіська Мекка, легенда просто неба, що розкинуласа на берегах священного
Гангу.
Варанасі - це життя і смерть, чистота і бруд, спокій і тривога. Тут індійським дітям роблять ритуал першого гоління волосся на голові, це найбажаніше місце смерті для кожного, сповідуючого Індуізм, після чого тіло публічно спалють, а прах розпилюють на Гангом, сюди пиходять очищати тіло і дух, купаючись в річці, з поряд пропливаючими трупами осіб, що померли від укусів змій (їх не спалюють).
Одним словом, Варанасі - це і є сама Індія. Без візиту сюди не можливо вважати поїздку до цього суб-континенту завершеною...
Все життя міста відбувається на гатах вздовж річки.
Тут спалюють тіла померлих, а прах розпускають по Гангу
Не щастить так, померлим від укусу змії. Їх не кремують, а замотують у шмаття, привязують каміння та пускають на дно. Звичайно деякі з них спливають і прибортовуються до протилежного берегу вниз по ріці, що виглядає так
Решта фото:
5 ранку над Гангом
цей дядеко мабуть прийшов сюди чекати смерті
Ну а я поплив собі далі за течією життя :-)
Більше фоток
тут