Дозвольте з вами не погодитись про поетів і грубість часу. Точніше висловити свої відчуття. Загальна грубість можливо, але окремі люди варті уваги. І ті, хто "вигризають породу" завжди були і є.
коли я говорю про певні закономірності розвитку суспільства - то беру до уваги саме більшість людей. колись аристократи були значною частиною суспільства, зараз, хочеться нам чи ні, переважає плебс. сучасні поети звісно варті уваги, але вже кілька років поспіль спостерігаю тенденцію, що лише поети читають поетів, а широкий загал взагалі до рук поезії не бере. до того ж нецензурна лексика вульгаризує поезію, а верлібри все більше зближують поезію з прозою. майже жоден видавець не візьметься видавати поетичну збірку, бо вона завідомо не окупиться. Це висновки напевно з власного досвіду, бо я сама пишу поезію. Стосовно нашої постмодерної доби - у ній однозначно перемагає прагматизм. Добре це чи погано - невідомо, але це однозначно по-іншому, ніж 50-60 років тому. Можна звичайно знаходитися у середовищі романтиків та інтелігентів, і тоді здається, що світ не змінюється, але це меншість, яка не задає духу епохи.
Comments 3
Reply
Стосовно нашої постмодерної доби - у ній однозначно перемагає прагматизм. Добре це чи погано - невідомо, але це однозначно по-іншому, ніж 50-60 років тому. Можна звичайно знаходитися у середовищі романтиків та інтелігентів, і тоді здається, що світ не змінюється, але це меншість, яка не задає духу епохи.
Reply
Reply
Leave a comment