Мої дні

[olenya_li]

Два чудових погожих дні. Дивом видались суто для мене. Учора був день блукання (Андріївський, Володимирська, Маріїнський - і навспак, споглядаючи напівприсутньо осінь і весілля, де наречениці як пташки) і майже повного мовчання… Так я відходила від важкого тижня і п’ятничних 14 годин роботи (понад 15 годин за екраном), від очманілої втоми фізично й

Comments

І нотатки "для себе"...

[olenya_li]

Ті з небагатьох учорашніх слів, які вилились на папір... Недописане, але, мабуть, так краще...

***

Мені час іти. Час іти, щойно я прийшла.
Так тепер завжди, незалежно від віку й статі
Тих, до кого… Так міцно мовчить душа -
Не спроможна ні стати краще, ні перестати…

Листя шурхотить, його час уже теж прийшов.
Цьогоріч ні збирати його у жмутки, ні нести в хату
Не зринає бажання… Лиш прогортати - сліди, як шов
Між учора і завтра, котрим не можу я раду дати…

………………………………..

(11.10.08)

Усміхніться...

[olenya_li]

Кажу Вам: Шукаючі смутку - не сягнуть Злету Висоти; сіючі скривдження - дух зневажають; легкослови - осіннє листя: без Древа-Кореня Краси Життя! (Архістратег)

Усміхніться...

[olenya_li]

Кажу Вам: Шукаючі смутку - не сягнуть Злету Висоти; сіючі скривдження - дух зневажають; легкослови - осіннє листя: без Древа-Кореня - Краси Життя! (Архістратег)

Re: Усміхніться...

[olenya_li]

:) усміхаюся... Вам:))
але ці слова - лиш абстракції, і я їх до себе не допасовую.
Світ прекрасний. Життя різне. Як умію, так його і переживаю - осмислюю...:)) Але - Спасибі!