Ну, получается, что теперь и общаться с представителями противоположного пола вообще нельзя. И ходить куда-то без мужа тоже. Мне кажется, измена возникает там, где человек и себя и своего партнёра держит на коротком поводке. Если партнёры друг другу доверяют и дают друг другу свободу, то их меньше будет тянуть налево. Я тоже об этом написала небольшое размышление: "Притча о Кошке или Изменять мужу или не изменять?" http://yana-anders.livejournal.com/8256.html
Кстати, у вас в одном месте опечатка: Мы ВЫБИРАЕТ вступить в общение
Тут мова не йде про те, що за цими принципами ви (або я:) маємо контролювати свого партнера - це більше для самоперевірки.
Кожен з цих кроків сам по собі - це не зрада, але спосіб самоперевірки.
Лектор, який читав цю лекцію, і справді розказував, що він прийняв САМ для себе рішення не знаходитись з будь-якою жінкою на одинці за закритими дверима. Не тому, що дружина йому не довіряє, чи він постійно думає їй зрадити - навряд... Це його вибір тримати себе і свої думки в чистоті.
ну...это уже через чур.. если нам человек симпатичен - это еще не значит что мы готовы изменит с ним партнеру (мужу/жене)... Если мы встречаемся выпить кофе это еще не значит дальнейшее развитие отношений выходящих за рамки приличия. это уж слишком для совершенно неконтролируемых себя личностей и тех личностей которые просто не способные оценивать реальность. По сути это бред.. а не симптомы измены. Измена у нас в голове. И под понятием "измена" каждый для себя подразумевает разные вещи. Для одного встретиться и пообщаться с человеком противоположного пола - УЖЕ измена. а для другого - переспать - еще не значит изменит..
Це більше розкладені по поличкам етапи розвитку будь-яких стосунків.
+ Ми, наприклад, по цим крокам дуже цікаво змогли обговорити з чоловіком, який рівень стосунків для нього (і для мене) є зрадою. Адже, як правильно ви зауважили, зрадою кожен з нам вважає щось своє.
Не кожен з цих кроків сам по собі - це зрада і від кожного особисто залежить, під яким "кроком" варто провести межу, за яку не можна заходити.
Я можу дозволяти собі говорити, пити каву, але не піду на особисту зустріч тому, що мені ця людина симпатична. Хтось може піти випити каву і під цим провести жирну лінію, за яку не варто переходити.
Але коли ми проходимо ці етапи в шлюбі з якоюсь іншою людиною (не мій чоловік) - я просто маю бути обережною.
Измена это изжиток человеческого организма. И на самом деле ее как таковой - нет. Вы сами сравните - изменить своим желаниям или изменить ожиданиям в тебя другого человека? В этой жизни только добровольность имеет какую-то ценность. А верность из-под палки - это идеология неуверенных в себе людей. К таковым я себя, кстати, тоже отношу..
Comments 25
Reply
Reply
Reply
Розшифровувала конспект вночі з анг :) Рада, якщо в чомусь ця стаття була вам корисною.
Reply
Reply
"Притча о Кошке или Изменять мужу или не изменять?"
http://yana-anders.livejournal.com/8256.html
Кстати, у вас в одном месте опечатка:
Мы ВЫБИРАЕТ вступить в общение
Reply
Кожен з цих кроків сам по собі - це не зрада, але спосіб самоперевірки.
Лектор, який читав цю лекцію, і справді розказував, що він прийняв САМ для себе рішення не знаходитись з будь-якою жінкою на одинці за закритими дверима. Не тому, що дружина йому не довіряє, чи він постійно думає їй зрадити - навряд... Це його вибір тримати себе і свої думки в чистоті.
Reply
Reply
Если мы встречаемся выпить кофе это еще не значит дальнейшее развитие отношений выходящих за рамки приличия.
это уж слишком для совершенно неконтролируемых себя личностей и тех личностей которые просто не способные оценивать реальность.
По сути это бред.. а не симптомы измены.
Измена у нас в голове. И под понятием "измена" каждый для себя подразумевает разные вещи.
Для одного встретиться и пообщаться с человеком противоположного пола - УЖЕ измена. а для другого - переспать - еще не значит изменит..
Reply
Це більше розкладені по поличкам етапи розвитку будь-яких стосунків.
+ Ми, наприклад, по цим крокам дуже цікаво змогли обговорити з чоловіком, який рівень стосунків для нього (і для мене) є зрадою. Адже, як правильно ви зауважили, зрадою кожен з нам вважає щось своє.
Не кожен з цих кроків сам по собі - це зрада і від кожного особисто залежить, під яким "кроком" варто провести межу, за яку не можна заходити.
Я можу дозволяти собі говорити, пити каву, але не піду на особисту зустріч тому, що мені ця людина симпатична. Хтось може піти випити каву і під цим провести жирну лінію, за яку не варто переходити.
Але коли ми проходимо ці етапи в шлюбі з якоюсь іншою людиною (не мій чоловік) - я просто маю бути обережною.
Reply
И на самом деле ее как таковой - нет.
Вы сами сравните - изменить своим желаниям или изменить ожиданиям в тебя другого человека?
В этой жизни только добровольность имеет какую-то ценность.
А верность из-под палки - это идеология неуверенных в себе людей.
К таковым я себя, кстати, тоже отношу..
Reply
Leave a comment