завжди мріяла пити ранкову каву перед універом ще в трохи спокійному якомусь затишному закладі поруч, десь на лт..тоді ще думки легкі, добрі і повітряні заново народжуєшся в новому дні. Не квапишся, хоча й мало часу. Це зовсім не так, коли береш лате і поспіхом йдеш. Перший день весни і нарешті. Нова традиція надіюсь залишиться зі мною. Перестану
(
Read more... )
Comments 1
Reply
Leave a comment