... перегортаючи тоненькі книжечки ...

[olcja]

ОСЕЛ І СОПІЛКА
У травні на луці лежала загублена кимось Сопілка. Вже давно ніхто на ній не грав. Аж одного дня поблизу проходив Осел, він узяв та й подув у Сопілку щосили. Ніколи у своєму житті Осел не чув такого гарного звуку. І не лише він, у своєму ослячому житті, але й Сопілка - у своєму.
Ні Осел, ні Сопілка не могли зрозуміти, що сталося (обоє

Comments

[grek_andrian]

А я читаючи це оповідання зразу пригадав одне із моїх найулюбленіших , зараз Вам йоро розповім

[olcja]

дякую Вам!
дивно, але Ви мене випередили - це оповідання по контексту мало бути наступним! :)
нічого, думаємо знайдемо інше :)
ще раз дякую!

[maxuder]

Скажи,це ж ти сама придумала про Ослика і Сопілку і Бруно Фереро - це твій псевдонім

[olcja]

:)))
звичайно, що НІ!
це насправді оповідання Бруно Ферреро!!!
загалом я, чомусь, не вмію писати власних гарних історій