(no subject)
Шкода, що я часто відмовляю. Відмовляю собі, друзям, знайомим… інколи і не знаєш, що можеш отримати погодившись… що саме ти втрачаєш знатимеш лише тоді коли матимеш )))
От я вже другі вихідні погоджуюсь з тим, що мені пропонують… при чому пропонують товариші давно і наполегливо. І чомусь зараз не шкодую за свою згоду ні на мить…
Я навіть не знала, що можна отримати таке неочікувано дивне відчуття щастя!
Щастя летіти над землею і бачити тінь літака під тобою. Щастя дивитись на дорогу по якій ходять люди, їздять машини …але дивитись з неба. Ніби ти птаха. Щастя відчути як падаєш в повітряну яму і … тут же залишаєшся цілою і ніби нічого не сталось. От закриваю очі, а перед очима тінь по полю від літака там десь внизу… це так красиво і так легко одночасно…
Дякую тобі Владе за твою любов до неба! Це безмежно гарно і передати словами просто важко. Це справді варто спробувати на смак )))
А яке щастя відчути себе на вершині гори. Крикнути з гори «еее-ге-гееееей». Така краса навколо, в яку можна просто втикати. Дивишся на сусідні вершини і вони здаються такими далекими і рідними, бо ти в даний момент стоїш на іншій вершині, яка по-суті є братом сусідньої вершини…. Ніби навкруги стоять брати і гордо поглядають один на одного. Ніби вони гордяться тим, що вони гори)))
А як приємно сісти собі на камінець десь із самого верху, слухати вітер і мовчати… мовчати…мовчати… це дуже сильне відчуття…
Мене не вразили Карпати, мене не вразили палатки, комарі і дощ. Навіть купання в гірській річці не було таким яскравим. Мене вразила сама вершина, підйом на неї. Я тепер розумію тих, хто дереться вперед і вгору )))
Дубе! Мегатурботехнодякую за те, що зміг мені довести, що гори це теж красиво і вони варті любові. Я тепер теж любитиму вершини)))
Френди! Якщо в вас є з цим зі мною поділитись, якимсь своїм щастям - діліться. Я тепер точно знаю, що щастя може жити будь де, а не лише в наших мріях і сподіваннях на краще майбутнє. Воно поряд! Варто лише простягти руку…