rooting

[no_orpheus]

Антрополог Мері Дуглас у праці Чистота і небезпека показала, що ми вважаємо «брудом» ті предмети і тих людей, які сходять зі своїх місць, порушуючи звичаний порядок речей. У свою чергу інший антрополог, Ліїса Малкі, акцентує увагну на цікавий факт: «Наші наївні припущення про прив’язаність до місця призводять до того, що ми визначаємо переміщення

Comments

[morifol]

Платонов писав про бруд як про рештки людей. у нього межу між тілесною людиною й іншою "речовиною світу" було зредуковано, а мертві це земля, що відроджується, живлення живих ("Бог есть - покойный человек, мертвый") Платонов страшен. ...і Фішер, пам*ятаєш? іграшка, річ-парія

це так, вільний асоціативний потік

...мене колись дуже цікавили люди, які належать не місцю, а зміні місць, місцям, якщо бажаєш. доходило до одержимості "рухом повз" (навіть є знайомі, які лишень і асоціюють мене з цим концептом)

...

а про патології - тільки вони й дають нове. це загальна формула, ні?

[no_orpheus]

іншою "речовиною світу"? цікаво. Платонов - страшний, можливо, надто гострий місцями, часто вдається до драматизацій, безпросвітлоностей. обрані їм теми, зрештою, про це свідчать теж.

люди, які належать зміну місць - це ж люди, які не належать нічому, ні?..бо, наскільки я розумію, зміна - це стан між належностями, певна непостійність, зависання, непевність. це як перехід системи в інший стан - постійне хитання на одній нозі. чомусь так подумав))

патології - тільки вони й дають нове
тут питання - нове "що"? бо відхилення не завжди є виходом поза контекст, це часто просто наближення до меж, але ніколи не перехід їх. бо поза межами відхилення вже стає нормою, перебуваючи в іншій системі - ціннісній, смисловій - координат.

[morifol]

драматизація в Платонова?.. навіщо б йому драматизувати? він ніби намагається говорити неодухотвореним - тобто робить щось зовсім протилежне.

чому "нічому"? дорозі, щонайменше. зміна - це щось дуже ясне й поривчасте, на рівні тих щасливих зусиль ("м*язова радість" руху), коли тільки й отримуєш найприємніший досвід".

"стан між належностями, певна непостійність, зависання, непевність" - це якщо зміна або а) має непевний пункт призначення (непевний - це в стократ гірше за "відсутній" - от де радість, чи конкретний, один); або б) спричинена ззовні, а не зсередини. інтенціональна зміна розпрямленої пружини аж ніяк не хворіє на зависання

відхилення відтягує-розтягує-прорізає-відкриває сам контекст. а часто й структурує його

[no_orpheus]

драматизація ж не обов*язково пов*язана із одухотвореністю. драма може бути антидуховною, позбавлена метафізики, позбавлення проривання поза - одним словом, замкнена у сущому.

p.s.

[morifol]

: чи не зайнявся ти виправданням невкоріненості..?

Re: p.s.

[no_orpheus]

як дослідник феноменів, процесів і об*єктів я маю дистанціюватись від власних вражень - досягти якоїсь чистоти, бо тоді сенс в тому дослідженні, коли не прагнеш об*єктивації?..

але якщо відійти від науки, то навряд чи я змінив свою думку, бо так само менш довіряю людям, які не вкорінились, людям-перекоти-поле. вони так само легко міняють, залишають місця як і людей. постійно самоскасовуються, самознищуються. тому, напевно, я з тих, хто не вірить їм. але, згадуючи Юнга, кожна людина має змінити хоча б раз місце життя. втім, не виключено, що Юнг помилявся))

[morifol]

ну, виправдання може бути й об*єктивним

...

вкорінені теж викликають недовіру і підозру:
де вмовкає людина й починає говорити традиція (похідна від коріння)?
чи є вибір? не перекочуючись, обирати важко.
чи є можливість не-напередвизначеності?
чи можна говорити ("я говорю з тобою; ти говориш зі мною"), не перетворюючись на частину локального колеса?

самознищення має самовідтворення наслідком, ні? зникнення в одному - з*ява в іншому іншим

[no_orpheus]

та неможливо розрізнити, де вмовкає людина - бо в мовчанці теж своя традиція)

можливість не-напередвизначеності і є напередвизначеність)

[morifol]

ок. у мовчанці в кожного с в о я традиція. у промовлянні традиції крізь людину - традиція загальна, більш тоталітарна

"можливість не-напередвизначеності і є напередвизначеність" - ні. це діра в напередвизначеності. маленька, кротова. словом, така ж, у яку Аліса була провалилася... а т а м..! перефразовуючи Керола - цікаво буде подивитися, що залишиться від напередвизначеності, якщо її зовсім не залишиться!

:)

[no_orpheus]

що залишиться від напередвизначеності, якщо її зовсім не залишиться! - ну, власне, нічого й не залишеться, але, продовжуючи гру в бісер в стилі Керола, що ж тоді залишиться замість "нічого" (коли нічого не залишиться)?