У чому справа, Праго?

[nick_coll]

         У когось Прага викликає захоплення, інших змушує шаленіти при одній згадці, для ще інших - так і не здійснена за стільки часу мрія. Для когось це місто асоціюється тільки з готикою, для великої кількості - це перша Європа, тому спогади особливо дбалі й коштовні. Мені важко сказати, якими є власні спогади, але точно вже жодними з

Comments

[mr_brut]

а мені, знаєш, з усіх міст і місць де я побував хочеться повернутись хіба що в Прагу. ну і в індію ))

це так, якщо би мені довелося відповідати, не надто міркуючи.

[nick_coll]

людських сентиментів мені не дано зрозуміти, тому маю завжди власні висновки стосовно турпридатності міста суто для мене.
Мені от хочеться повертатися в Німеччину без кінця, в кожне село, в будь-яке місто і вдихати його. Бо я з-поміж 74 (чи більше?) німецьких міст ще не зустрів жодного, яке б мені «не пішло».
Може, я просто люблю все німецьке :))

[swansson]

До речі, недавно тільки вернувся звідти

[nick_coll]

 > Щоб обійти туристичні місця, мені вистачило двох днівмені вистачило півдня ще в перший раз. А потім ще кілька разів на них дивився вже в інший час.

> А вот кнедликиМені дуже посмакували пряні, такі впереміж з різних кусочків (як калейдоскоп).

> знов звикати до нашої ригачки?після баварських пивоварень наше виглядає просто хімічним зливом з очисного цеху шкірфірми.

> стафф не розуміє ніякої мови крім рідноїзрозуміти їх мову, знаючи рос-укр-пол не зможе затурканець із останніх донецьких Задрипанців.

> ПиСи. І чіпсів шоколадних ми привезли з собою дофіга, досі їмоЦе за моєю наводкою?

[swansson]

про півдня - я не бігав як лось )) ходив або помалу сам, або ще помаліше з жоною )

про кнедлики - я їх можу їсти тільки з підливою, а як гарнір - ізвольтє...

читати меню - тяжко. принаймі мені - тлумкові ) це не кількома загальними словами перекинутись. добре що ми пішли з місцевими, бо якби не вони, то я би не спробував найсмачнішого )

про чіпси - ні ) тоді як ти про них написав, я вже двічі привозив їх з собою, з австрії і словаччини.

[nick_coll]

 > про півдня - я не бігав як лосьтам нема де бігати взагалі!!! От просто нема. Спуститися з Вишеграду до Вацлавської площі через Старомєську - і все, на цьому Прага закінчилася. А другу половину півдня використати для того, щоб побродити вулицями.
Звісно, я за перший раз не все побачив, як і за інші рази. Тому фотки все рівно робив (смітники, люки, трамваї, дорожні вивіски). Але переконався знову і знову, що не взлюбив я Прагу. Здогадуюся навіть чому: бо її страшенно люблять інші. Це для мене неприйнятно і завжди відлякує. Стадний інстинкт.

[lena_and_alex]

остання фотка дуже симпатична

[nick_coll]

як Львів

[lena_and_alex]

так, дуже близько ))

[ex_pasteli]

Невже навіть зараз туча туристів?
----
Коли я попала в Прагу, то отримала внутрішній дисонанс між тим, як про неї розповідають інші та тим, що побачила я.

[nick_coll]

біля св. Вітта екскурсія на екскурсії: там про св. Людмилу, вдушену шарфом чути, а тут - німці розповідають про зміни караулу. Хоч стій та й конспектуй.
Але єдиний плюс, який звідти взяв: поки група визначалася з білетами на вежу Собору, я туди прошмигнув задарма. Не вперше, але в Празі - так.

[ex_pasteli]

Там взагалі в жоден храм неможливо зайти безкоштовно, всюди цінники. І це стосується не тільки тих, що в центрі (бо про св. Вітта ще можна зрозуміти). Коли Томас (каучсерфер, у якого ми жили) показував місто, то проходили повз один храм. Не пам'ятаю назви, але не такий вже він великий та шикарний, подібних - туча. Заглянули - там цінник на вхід. Підняла фотік та зробила кілька кадрів (була практично на порозі). Томас на мене так несхвально подивився - виявилось, там була табличка, що не можна фотографувати. Я ще потім виправдовувалася, що не побачила її.

[nick_coll]

у багатьох церквах не можна фотографувати. Головно - зі спалахом.
А ще прийнято - хреститися, проходячи повз вівтар.
Та на фотографів, які знімають весілля чи фільмують обряд вінчання - це правило якось по замовчуванню спростовується.
Я навіть не переймаюся. Це храм, де треба спілкуватися і відшуковувати Бога, а не повторювати необдумано дії.
Щось я відволікся, у нас нині тема - Прага :)

[ex_pasteli]

А Краків - для мене перша Європа (якщо не рахувати зупинку у придорожної кав'ярні), тому хто б що не казав, але буду пам'ятати той вечір у Старому місті та чудовий глінтвейн у мороз.

[nick_coll]

suum cuique

[ex_pasteli]

Після досвіду з Прагою я вже знаю, що таке саме може статися і з Парижем (бо надто багато всяких охів та ахів). Але я вже вирішила, що можна зробити після кількох "дєжурних" фоток (Ейфелева вежа чи Єлисейські поля): я просто-напросто піду в музей Д'Орсе - там мені точно сподобається.

[nick_coll]

це вірно - розкласти пріоритети, а не пурхати вулицями :)