Душа вертає на свої руїни

[nick_coll]

Мене сьогодні вранці голуб розбудив.
Він прилетів і плакав на балконі.
Я не прошу поблажливості Долі.
Хіба це мало - незабутня мить?
Художнику, ти пілігрим віків.
Йдеш по святих місцях людського духу.
Уздовж твоєї смертної дороги
зелені очі заздрості горять.
Непереможна безборонність -
твій меч єдиний і єдиний щит.
                    Л.К.

Comments

[nina_v]

ЛІНА КОСТЕНКО!
Mein Respekt!

[nick_coll]

Знаєте напам’ять?

Цвіте акація, акація -
на хмарі біла аплікація -
мого дитинства експлікація -
і просто так - цвіте акація!

[nina_v]

напам’ять не знаю. Але люблю, майже з дитинства.

Хай буде легко. Дотиком пера.
Хай буде вічно. Спомином пресвітлим.
Цей білий світ - березова кора,
по чорних днях побілена десь звідтам.

Сьогодні сніг іти вже поривавсь.
Сьогодні осінь похлинулась димом.
Хай буде гірко. Спогадом про Вас.
Хай буде світло, спогадом предивним.

[nick_coll]

Буває часом дивне відчуття: що час іде, а я собі - окремо.
Мені п’ять років, я іще дитя. Люблю цукерки і читаю Бремма.

Я пригадую, що колись міг з будь-якого вживаного слова близько години витягати з пам’яті вірші Л.К. Зараз вже багато чого призабулося, але ще 40-45 віршів би згадав.