Петра й Павла: nick

nick_coll

Петра й Павла

May 25, 2009 14:52

Мабуть, найбільше, що мені сподобалося у Вільнюсі, сподобалося насправді й шалено, це собор св. Петра і Павла. Не так зовні, як зсередини. Жодного повтору в скульптурах!!!!!!!!! Все оригінальне й недубльоване!
Не знаю, чи є щось подібне в світі. Але він вартий того, щоби про нього написати хоч трошки, ще й фоток показати.

Після того, як Міколасу Казімерасу Пацасу вдалося врятуватися від армії повстанців, він заприсягся побудувати гарний костьол у мальовничому місці, на горі, яка називалася Горою Тауро. В часи Альгірдаса на тім місці вже стояв невеликий дерев'яний костьол (у часи Вітаутаса він був теж дерев'яним). Наприкінці XV в. вільнюський єпископ Таборас обновив уже розвалюється храм, але в 1594 р. костьол згорів. У 1609-1616 р. був побудований новий дерев'яний костьол, який був відданий лютеранським канонікам, а в 1655-1661 був зруйнований царськими військами.

Фасад.

У 1668 р. М. К. Пацас почав будівництво нового кам'яного костьолу за проектом італійського архітектора Яна Заоро і за планами Г. Фредіани. У 1676 р. будівельні роботи були завершені.
Внутрішньою обробкою храму зайнялися скульптори Джованні Галли з Рима і Петро Перти з Мілана. Перті працював над фігурами і головами, а Галлі - над квітами й орнаментом. Разом вони створили 2000 фігур. Фрески виконав італійський художник Мартін де Альто Монті.

Всередині.

Костьол освячений у 1701 р. Засновник костьолу віддав його у ведення Латеранських каноніків, які в 1676-1682 р. заснували при костьолі великий монастир. У 1864 р. у монастирському приміщенні були влаштовані казарми, і канонікам довелося звідси поадтися геть. М. К. Пацас, відповідно до його заповіту, був похований під самим порогом костьолу. На плиті було висічено: «Hic iacet peccator» («Тут спочиває грішник»). Коли в XVIII ст. ударом блискавки плита була розсічена, її замурували в стіну біля входу в храм. У 1803 р. скульптори Нікола Піано і Джовані Береттіи з Мілана взялися за відновлення костьолу. Вони почали будівництво головного вівтаря, але, після закінчення засобів фінансування, будівництво вівтаря припинили, і завершили лише костьольну кафедру, побудовану у формі корабля. Хоча костьол багато разів реставрували, він зберігся без будь-яких істотних змін. Під час Другої світової війни, у 1942 р., костьол був помітно ушкоджений. У 1944-1946 р. відновлено його центральний купол. У 1968 р. у храмі проведене опалення. У 1964-1974 р. відреставрована зовнішня сторона костьолу, у 1984 р. - його внутрішня частина. Костьол Св. Апостолів Петра і Павла є перлиною барокко не тільки Литви, але й всієї Прибалтики.

У головному вівтарі костьолу знаходиться картина Смуглявічюса. У лівій частині пресвітерію у вівтарі розміщена чудотворна фігура Ісуса «Ecce homo» («Се людина»), перенесена сюди з костьолу Добродіїв Ісуса, після перетворення його в церкву. Цю фігуру вільнюським тринітаріям у 1700 р. надіслав з Рима Папа Інокентій XII. З правої сторони знаходиться картина з зображенням Христа. У 1902 р. вона була розміщена над портретом Пацаса, а на її місці поставлена фігура Св. Франциска.

У лівому нефі знаходиться вівтар з картиною Милостивої Божої Матері, це копія картини, оригінал якої знаходиться в Італії. Цю картину привіз Юргіс Тішкевичюс і подарував костьолу під час епідемії чуми 1653 р. У костьолі якийсь час спочивали мощі Св. Казіміраса, з Архікафедри Базиліки. У каплицю Св. Казіміраса вони були повернуті тільки в 1989 р.