Ідальго
Почну презентацією села з милою назвою Кукільники.
Кажуть, село заснували мандрівні артисти-кукольники (нащо їм щось засновувати?), інша ж назва трактує цей топонім як місце розведення куколю (противний бур’ян на полях). Місцеві мешканці давно вже не заморочуються дошуковуванням істин, вони: 1) працюють на полі; 2) ходять в школу; 3) чекають WesternUnion від родичів з Італії-Іспанії; 4) тиряють рибу з приватних ставків. Як бачимо, роботи повно.
У XV столітті на місці сучасного села було споруджено замок архібіскупом Якубом Стжемєном. Костел (який ми вже бачимо на фотках) засновується також у тому-таки столітті Гжегожом із Санока. Звісно, матеріалом послужило не що інше, як дерево. У 1732 році на місці старої «дерев’яшки» було збудовано нове барокове чудо (дата є напензльована над оргáном).
Фрески, виконані у 1774 львівським художником Станіславом Строїнським, чудом вціліли після спрямованої на знищення залишків духовності пожежі, влаштованої за наказом райкому партії. Погорілі і полущені оздоби, потрощені дерев’яні стулчасті двері, розбита крипта, травмовані сходи, залишки поліхромії над головним вівтарем - така сучасність храму. Серед розписів ще ледве дихають сюжети «Втеча з Єгипту» та «Воскресіння Лазаря».
Якщо не зважати на запах гару по центральному нефу, міазми брому з крипти, своєрідний «аромат» гуано, то загалом храм приємно радує таких не частих тут туристів.
Завжди відкритий і завжди чекає...
Ех, ідальго, тобі уже не бути молодим.
Вигляд збоку.
Фронтон, контрфорси.
Наскрізні стяжки.
Брама-дзвіниця-скульптурниця (3 in 1).
Скульптура справа (не пройшла face-control).
Скульптура зліва.
Мужнє обличчя ще й досі гордо підняте, на незрозумілому ланцюгу - попона.
Заходимо до храму і споглядаємо наос, вівтар, пресвітерій.
«Читаємо» балкон (фрагмент збільшено). Внизу отвір - вхід до крипти.
Споруджено в 1732 році.
Освячено в 1782 році.
Оновлено в 1870 році.
Поглянемо ще раз на храм з вівтарної частини.
Залишки фресок (ангелики- путто різних кольорів).
Залишки фресок над лівим вівтарем.
Карниз зліва.
Карниз справа.
Склепінчасте верхів’я.
Відображено відносини між Ісусом Христом й апосталами Тарасом, Параскою, Андрієм і Марусею.
Географічна прив’язка:
N 49°11,413 E 24°48.008
c. Кукільники, Галицький р-н, Івано-Франківська область.
P.S. Подяка fishandy та його брату Андрію за складену компанію.
Кажуть, село заснували мандрівні артисти-кукольники (нащо їм щось засновувати?), інша ж назва трактує цей топонім як місце розведення куколю (противний бур’ян на полях). Місцеві мешканці давно вже не заморочуються дошуковуванням істин, вони: 1) працюють на полі; 2) ходять в школу; 3) чекають WesternUnion від родичів з Італії-Іспанії; 4) тиряють рибу з приватних ставків. Як бачимо, роботи повно.
У XV столітті на місці сучасного села було споруджено замок архібіскупом Якубом Стжемєном. Костел (який ми вже бачимо на фотках) засновується також у тому-таки столітті Гжегожом із Санока. Звісно, матеріалом послужило не що інше, як дерево. У 1732 році на місці старої «дерев’яшки» було збудовано нове барокове чудо (дата є напензльована над оргáном).
Фрески, виконані у 1774 львівським художником Станіславом Строїнським, чудом вціліли після спрямованої на знищення залишків духовності пожежі, влаштованої за наказом райкому партії. Погорілі і полущені оздоби, потрощені дерев’яні стулчасті двері, розбита крипта, травмовані сходи, залишки поліхромії над головним вівтарем - така сучасність храму. Серед розписів ще ледве дихають сюжети «Втеча з Єгипту» та «Воскресіння Лазаря».
Якщо не зважати на запах гару по центральному нефу, міазми брому з крипти, своєрідний «аромат» гуано, то загалом храм приємно радує таких не частих тут туристів.
Завжди відкритий і завжди чекає...
Ех, ідальго, тобі уже не бути молодим.
Вигляд збоку.
Фронтон, контрфорси.
Наскрізні стяжки.
Брама-дзвіниця-скульптурниця (3 in 1).
Скульптура справа (не пройшла face-control).
Скульптура зліва.
Мужнє обличчя ще й досі гордо підняте, на незрозумілому ланцюгу - попона.
Заходимо до храму і споглядаємо наос, вівтар, пресвітерій.
«Читаємо» балкон (фрагмент збільшено). Внизу отвір - вхід до крипти.
Споруджено в 1732 році.
Освячено в 1782 році.
Оновлено в 1870 році.
Поглянемо ще раз на храм з вівтарної частини.
Залишки фресок (ангелики- путто різних кольорів).
Залишки фресок над лівим вівтарем.
Карниз зліва.
Карниз справа.
Склепінчасте верхів’я.
Відображено відносини між Ісусом Христом й апосталами Тарасом, Параскою, Андрієм і Марусею.
Географічна прив’язка:
N 49°11,413 E 24°48.008
c. Кукільники, Галицький р-н, Івано-Франківська область.
P.S. Подяка fishandy та його брату Андрію за складену компанію.