Костел 1913 року, збудований поляками. За радянської влади використовувався як склад бозна-чого. За демократів - стоїть пусткою.
Намагання поляків оновити споруду зазнали невдач: нема для кого старатися, в селі - жодного поляка.
Православний люд має свою церкву (трохи вище костела), де проводить усі обрядові урочистості. А костел виконує функцію придорожнього дороговказа хіба-що. На більше він не може (але має право!) претендувати.
Інтер’єр простий як дошка: ніякого
нефу, солеї, колон, пілястрів,
склепінь. Нагадує товарняк.
Хори. Поява аркатури. Ура!
Залишки зображень на стелі. Недовго вже їм залишилося.
Пам’ятний рік у житті храму.
Orędowniczko Różańca świętego, módl się za nami.
Вид ззаду. Який же він неповторний! Як чудо-пічка з казки про Пані Метелицю.
Над вівтарем черепиця зникла і виголилися «кістки».
Можна зайти через ризницю.
Сайлент-хілл.
Сільська церква. Примітними є дві паперті (жовті). Вони ж для бідноти завжди були призначені. Хм...
Невже тут так часто епітимію накладають на мирян?
Географічна прив’язка:
N 49°09,058 E 24°48.479
c. Медуха, Галицький р-н, Івано-Франківська область.
P.S. Подяка
fishandy та його брату Андрію за складену компанію.
P.S.S. Дякую
vladya за його рекогносцировку місцини (
http://travelua.com.ua/ivanofran_medyxa.html)