Палац Німфенбурґ - замок німф
Кажуть у путівниках, що Німфенбурґ - один з найбільших замків Європи. Віриться-невіриться, але реально дуже велика будівля. Колосально велика. Пітерський Ермітаж набагато менший. З панорамами можна лиш частково передати розміри. Але - статусу треба вірити.
Не погоджуся лише з тим, що це замок. Палац - так, але не замок (найдовшим замком світу вважається Бурґгаузен, про який я розкажу згодом).
Палац Німфенбурґ (Nymphenburg) - найбільша будівля Германії минулих епох, його розмір складає 700 метрів. Кімнати вражають своїми пишнотами, позолотою та шиком. Шкода, що відкритими зараз є небагато залів, оскільки Друга світова сильно поруйнувала й обікрала палац. Мабуть, 5 євро за вхідний квиток - непогана інвестиція в реконструкцію та відновлення покоїв давньої династій Віттельсбахів.
Колишня літня резиденція баварських повелителів тягне сюди народ. Не стільки замком, на який такі ласі радянські та китайські туристи. Для мюнхенців у літні спекотні дні відвідати цей розкішний маєток просто не викликає ніяких затруднень. Адже навколо палацу - одна з найкращих паркових зон міста, а відвідини палацу - як солодке морозиво. Безоплатно споглядати на бароко можна й на лавці, а глянути на золото - через касу. Парк має два канали, ставки, каскади й фонтани (у воді вовтузяться риби).
А двох століть наче й не було.
Будували споруду п’ять поколінь Віттельсбахів. Історія будівництва починається за курфюрста Фердінанда Марії, який наказав збудувати італійську віллу як подарунок дружині за народження спадкоємця роду. Уже синочок регент Макс Емануель в 1700 році розширив цей комплекс галереями і павільйонами. Перервана війною за іспанський спадок побудова була продовжена Й.Еффнером, який розробив проект двох бічних флігелів, модернізував фасади центральної споруди за франц. зразками. Скромна літня резиденція герцогині перетворилася в бароковий замок, яким захоплювалися навіть сучасники. А ж Європу трясло цим бароковим бумом, здивувати гостей вдавалося все менше й менше.
Далі хід розвитку палацу очевидний і рясніє прізвищами декораторів, архітекторів та прорабів. Розповідати - нема сенсу.
А ось така панорама.
Для огляду туриста - великий набір музеїв. У комплекті або окремо. Загалом комбі-тікет передбачає відвідини палацових покоїв, стаєнь (вишукані екіпажі та порцеляна), амалієнбурґа (палацик- павільйон), баденбурґа (банний палацик), пагоденбурґа (дрібні фігурки на кахелі по стінах палацу) та гроту Магдалени. Квиток можна або одразу весь придбати (пробивають дірочки), або в кожному докуповувати окремо (невигідно).
Та годі вже тої писанини, нейгайно треба заходити до палацу і... не шкодуючи кадрів, фотографувати. Ніяких слів не слухати, ніяких табличок не вичитувати, а просто впасти долілиць у цьому неймовірному Кам’яному двохповерховому залі.
Скажу, що я не перефотографовував усіх залів, як це було з Резиденцією курфюрстів. Тільки найкраще й найсвітліше (в плані освітлення). Та й особливо покоїв багато немає, тому сказати, що пропустив щось важливе - було б надто невірним.
Ох тут вже рококошний дух нагулявся в волю.
Зал, яким починаються відвідини Німфенбурґа - найкращий (що тут приховувати) з усіх наявних. Його можна розглядати годинами, або просто ахнути й піти далі. Він розташований у центрі будівлі, поділяє її навпіл. В одній половинці палацу розміщалися приватні покої герцогині, в іншій - покої курфюрста. На кожній половинці - чотири приміщення, місцями зберігся оригінальний настельний розпис в стилі бароко. А подекуди - ще й зараз видно, як реставрують картини. Прямісінько на очах в нічого не тямлячій в тому публіки.
У найкращому залі Німфенбурґу.
З рококококойлями рокайлями.
Як працює реставратор.
Перехід у північну галерею. На стінах - великі картини замків Баварії.
Перехід у південну галерею. На фото там стоїть хтось до болю знайомий. Чи не я?
Один з покоїв.
Південний салєттль (вхід до апартаментів курфюрстериці).
Спальня оної.
Китайський лаковий кабінет.
Галерея красоти короля Людовіка І. Він зібрав 36 картин красунь з різних прошарків суспільства - від швачок до герцогинь. Так король хотів мати зал з найбільшою цінністю, як він вважав, - з жіночою красою.
Блакитний салон з вишуканими меблями з екзотичних порід дерев та синіми стінами.
Спальня королеви. Тут 25.08.1845 народився майбутній дивакуватий король Людовік ІІ, який збудував Нойшванштайн та ще кілька замків.
А для того, щоб трохи відчути атмосферу Німфенбурґу, послухаємо історію.
Неймовірно пишний ескорт з каретами урочо вступив пізнім вечором 29 жовтня 1722 року в замок Німфенбурґ. Перед палацом і в парку були розставлені лавочки, щоб достойно було дивитися на молодят - курпринца Карла Альбрехта та його молоду - Марію Амалію Габсбурзьку. Коли половина карет з гостями приїхала, зазвучала приємна музика. Карети зупинилися, запрошені гості змогли в яскравому світлі нічної ілюмінації впізнати й привітати один одного. Потім всі попрямували до Кам’яного залу, музиканти почали свою гру, і двір танцював й гостився на очах здивованої публіки майже всю ніч.
На старій світлині.
Нічний бенкет був лиш одним з багатьох двотижневих святкувань, влаштованих на честь весілля по всьому Мюнхену. 17 жовтня місто вже зустрічало молодят тріумфальними арками, спорудженими на деяких площах. Окрім цього учасники весілля були запрошені в резиденцію та в оперу, а кавалери змагалися на рицарських турнірах. В Шлісгаймі, Дюстхаймі, Дахау і Німфенбурзі звучав сигнал до полювання. На Штарнберзькому озері, води котрого живлять систему каналів Німфенбурґа, до берега заганяли оленів, щоб стріляти в них прямісінько з борта «Буцентавра», парадного корабля баварського флоту.
Вид з парку горить вогнями чорнобривців.
Протягом тривалих святкувань майбутня дружина курфюрства не тільки повинна була познайомитися з підданими, але й ознайомитися з новим оточенням. Німфенбурґ видавався особливо придатним для цього: наступного день після нічого гуляння молода гуляла парком. Вона оглядала приміщення, розважалася грою (проаналог крокета), відпочивала в пагоденбурзі, куди її відвезли на кареті. Після того оглянула Великикий каскад і штучний водоспад, поїхала в чудернацький баденбурґ і, наостанку, заблукала в лабіринті. Коли молода, а вона виросла в розкоші при імператорському дворі у Відні, вже не могла приховати свого враження від пишноти Німфенбурґа, настав час вечері. Запрошені на весілля направилися до Кам’яного залу, де тим часом встановили сцену, і пасторальна п’єса розважала вельможне товариство до пізнього вечора...
Сестрі Юлі sestra_yuliya лев надсилає німфенбурзький привіт.
На цих привітах можна було б завершувати огляд і повертатися до міста. Але, як показує комбі-тікет, оглянути можна малі палацики, розкидані в парку, наче листя в осінній день. І гуляти, гуляти, гуляти... поки дощ не розлучить нас.
Отож, викуплений за 9 євро квиток без аудіосупроводу передбачає поглянути, як жили курфюрсти та королі, коли їм набридали палацові покої. То в парку вони ховалися в сутінках дерев, то приймали ванни десь серед беріз, то уявляли себе китайськими пузанями в лакованих кабінетах або біля шовкових гобеленів. А коли вже зовсім хотілося якоїсь нереальщини, хутко бігли в збудований грот. Що їм вдієш, не було би цього, не гуляти тоді нам цими місцями.
Коротенько покажу, куди потрібно заглянути і що побачити. Споруди досить розкидані по парку, треба їх відшуковувати по картах чи вказівниках. Не хочу втомлювати каретами та гобеленами, для проформи лише типові, для запам’ятовування речі.
1. Королівські стайні (Marstall), де зібрано велику колекцію королівських карет, повозок, фаетонів, санок, збруї.
Відтворено придвірний кортеж.
2. Музей порцеляни (Porzelanmuseum) в музеї стаєнь. Там намішано одне з другим через брак місця.
3. Амалієнбурґ (Amalienburg) - найкращий парковий палац з грандіозним дзеркальним залом для святкувань. Ефекту «дзеркального коридору» не досягнуто, тут інший принцип. Ефект відзеркалення просто приголомшує, якщо стати посередині - усюди бачиш себе.
4. Баденбурґ (Badenburg) - великий святковий зал, робочий китайський кабінет та зал-басейн.
5. Пагоденбурґ (Pagodenburg) - палац у китайському стилі. Тут пагоди - це не архітектурний об’єкт, як подумали, а дрібні картинки з побуту китайців, зображені на кахелі.
6. Грот Магдалени (Magdalenenklause) зовні нагадує потрощену під час війни споруду, але цьому антуражу 300 років. Усередині лакові кабінети з фотками та великий грот-каплиця, обліплена натічними формами. Нагадує печеру.
Ось так там.
Коротко для тих, хто стрімголов метнеться в музей.
Schloss- und Gartenverwaltung Nymphenburg
Schloss Nymphenburg, Eingang 19
80638 München
http://www.schloss-nymphenburg.de/
Працює:
З квітня по 17 жовтнія - з 9:00 до 18:00
З 18 жовтня до березня - з 10:00 до 16:00.
Щоденно
Квиток у власне замок коштує 5 євро, пільговий - 4 євро.
Комбіквиток (на всі філіали) коштує 10 євро, пільговий - 8 євро.
Аудіогід тільки в палаці.