Серед екзотів світу фруктів бувають і плоди кактусів. Правильніше - ліановидних кактусів, які вицвітають вночі. Серед фруктів, які потрапили нині на препараційний стіл, стала пітахайя жовта. Є ще рожева пітахайя, названа драконовий фрукт, але про неї буду розказувати тоді, коли скуштую. А тим часом розкажу про жовтенький кактусячий плід.
Пітaхайя, як зрештою, і більшість тропічних фруктів, має якісь спільні риси, які можна паралелями провезти з відомими нам щосезонними фруктами. У загальному ж сказати, яке на смак і на запах - тут важко. Краще сім разів з’їсти пітахайю, ніж один раз розповісти про неї.
Отож, м’яка серцевина плоду на вигляд схожа на огірок з чорними насінинами. Зовні плід має горбисту поверхню, яка часом нагадує картоплину, або якийсь каштан без колючок.
А тепер про смак. Він теж описам не піддається. Аромат - свіжих не надто духмяних лісових квітів. Смак схожий до банана, дині, але без ароматних і характерних смакових особливостей. По густині смаку нагадує огірок. Водянистий і освіжаючий, як ківі. От якщо це все поєднати воєдино, стане зрозумілим, якою є пітахайя на смак.