Вчимо архітектуру: Слухове вікно

Feb 02, 2010 01:08

       Пам’ятаєте радянські мультфільми, які намальовані по шаблону прибалтійських палациків. Там було багато шпилястеньких слухових вікон. Тоді вони виглядали ще гарно, зараз - дуже буденно й просто. Хоча як на це подивитися.
       Слухове вікно - вікно в покрівлі будівлі, яке призначається для природнього освітлення та провітрювання горищ. Назва безпосередньо пов’язана зі слухом, підслуховуванням та іншими заняттям для вцікавлених. 
       У той час, коли вдосконалювали велосипеди, чумойдани, первісні паровози, м’ясорубки і гантелі, розвиток горищних вікон теж не стояв на місці. Правда, розігнатися особливо не було куди, тому в десяточку вкластися можна: круглі, напівкруглі, скляні, три- і чотирикутні, «летючі миші», з різним скатом дашків над ними, мансардні, ще якість там.

Усе нині починалося просто: ось Приозерне чубастеньке, а ось - Відень. Та й досить. І нема чого там розпорошуватися. Але деколи так важко зупинитися, маючи в арсеналі фотки з подорожей. Тому зробимо мініподорож по дахам, розглядаючи слухові вікна.

Почнемо з такого гарненького віконечка з дашком. Моє найулюбленіше, між іншим!


Приозерне (Прикарпаття). Садиба Рея.


Найбільше, на що спромоглася радянська епоха, так це на голубятники, які зараз зачасту закриті шиферною плитою.


Івано-Франківськ. Вул. Галицька.

Слухове вікно таке ж паршиве, як і сам музей.


Делятин (Прикарпаття). Музей М.Черемшини.

Троіцьке предмістя хоч старе, як світ, проте вікна там нагадують сучасний спорткомплекс.


Мінськ ( Білорусь). Стара частина міста.

У замках теж люблять підслуховувати таємниці.


Гент (Бельгія). Замок.

Шпиталь затулений слуховушками по максимуму. У три поверхи.


Нюрнберґ (Німеччина).

Монплезір, як суцільне задоволення, вдовольнився лише одним круглим віконцем. По мінімуму так.


Санкт-Петербурґ, Петергоф. Палац Монплезір.

В обкуреному Амстердамі щось вікон просто в передозі. Так і хочеться запитати: што куріл афтар?


Амстердам (Голандія).

Деколи слухові вікна можуть бути бутафорними, як, приміром, ось тут. Здалеку виглядає симпатично, якщо придивитися ближче - безглуздо.


Чортирия (Буковина). Маєток-психодиспансер.

У кожного будиночка своє віконечко.


Познань ( Польща). Площа Ринок.

Слухове вікно над апартаментами імператриці Сіссі, на яке накололася барбарисинка або бісеринка.


Відень (Австрія). Хофбурґ.

Повний пі..дец еклектики палац. Вікна, які тільки хочеш.


Тулиголови ( Львівщина).

Тут теж забавлялися, як хотіли. Теж той самий вінігрет.


Неслухів ( Львівщина). Палац для садівників.

Складається враження, що круглі слухові вікна - це просто гармати, які готові вистрілити в будь-який момент.


Коропець ( Тернопілля). Палац графа Бадені.

А тут ціле полчище вікон готове в будь-який момент уразити наповал. Своєю бляшаною красою, звісно.


Демня ( Львівщина). Палац Грьодлів.

У Варшаві все просто, класично і - по призначенню, що саме основне.


Варшава ( Польща). Старе място.

Хто вище, хто нище. Яка різниця. Головне, щоб було світло.


Варшава ( Польща). Старе място.

Приклад сучасного типу таких вікон - мансардні. Класична любов у крутеликів.


Великий Любінь ( Львівщина). Палац-туберкульозниця.

Напівкругле вікно «летюча миша». Або кажан, це вже як кому більше подобається.


Гнєзно ( Польща).

Не важко здогадатися, чому вони названі саме так.


Гнєзно ( Польща).

Королівство Галіції і Лодомерії, Санкт-Петербург, Відень, Тернопілля, Львівщина, замок, :_архітектура у льорнеті Заратустри_:, Річ Посполита, Æвропа, Брюсель, Білорусь, Германия, Варшава, Івано-Франківськ

Previous post Next post
Up