Літній виїзд. День 2.Ч.5: Микулинці
Попереду було ще 3 чи 4 пункти,але я вже був ситий пам*ятками по саму зав*язку.А "перенасичення" це також паскудно,-тоді ти вже не відчуваєш такого захоплення при огляді чергової цікавинки. Отож, 25-им у моєму списку стало смт. Микулинці,ними я і вирішив завершити цей виїзд.Це була "жирненька" точка у моїй карті,-тут я планував побачити не якусь там чергову дерев*яну церковку,перекриту бляхою,і не перероблений костелик 19 чи 20 ст...Тут було щось цікавіше!
Палац графів Реїв / лікарня-санаторій (кін.18ст.,19 ст.).Парковий фасад
Микулинці (давні назви: Микулин, Микулинь) - смт. в Теребовлянському районі Тернопільської обл. на р. Серет.Перша писемна згадка - 1096р. як Микулин, згідно з «Повчанням» Володимира Мономаха. За однією з версій, назва селища походить від імені його засновника - воєводи князя Василька Микули. Згідно з іншою, - від давньої церкви Миколая, яку збудували тут монахи.
Палац та галерея
1202р. поблизу Микулинців відбулася битва київського князя Рюрика Ростиславича з галицькими і володимирськими боярами.
У др. пол. XI ст. поселення належало до Теребовельського, від 1140-х - до Галицького, від 1199р. - Галицько-Волинського князівств. На той час Микулин був значним населеним пунктом, через який проходив торговельний шлях з Галича до Києва, водночас був ніби твердинею від нападів зовнішніх ворогів.
Інформаційний щит
Фото
Після розпаду Галицько-Волинського князівства, Микулинці підпадають під владу литовських князів.З 1387 р., містечко перебуває вже в складі Польської держави.
В 1550 - 1555 рр., власниця Микулинців, Анна Йорданова зводить в містечку кам`яний замок, для захисту від частих татарських набігів.
Правий флігель палацу
Замок має вигляд квадрата з довжиною стін 75 м. і товщиною мурів 2 м. На 3-ох кутах замку височать круглі вежі, які мали 3 яруси з бійницями для гармат. Із західного боку, де оборонні мури додатково захищені глибоким ровом, замок мав в'їзну браму із звідним мостом. Ще один в'їзд у замок зі східного боку. Всередині фортеці- житлові будинки, а під ними льохи і підземні ходи.
Палац.Головний фасад
До кін. XVII ст. Микулинецький замок був одним з найголовніших фортів Речі Посполитої на її південно-східному порубіжжі і втратив свою військовооборонну значущість лише після відбиття Кам'янця в турків.
У пер. пол. 18 ст. Микулинці належать Сєнявським, потім - Любомирським. З др. пол. 18 ст. місто - власність найбагатшого магнатського роду Потоцьких. Саме тоді розпочинається поступовий, але незворотний занепад замку, як оборонної фортеці. Микулинецький замок за володарювання Потоцьких перетворюється на панське житло.
Фото
Хатина-твердиня
На поч. XIX ст., замок купує австрійський барон Ян Конопка, котрий у 1815 р. відкриває в приміщенні замку власну суконну фабрику. Для цього він здійснив перебудову замкового комплексу, чим остаточно порушивши фортифікаційність споруди. З часом виробництво збанкрутіло, і замок спорожнів.
Внутрішній двір замку.Вам дивно?Мені також!
Одна з веж
В 20-их рр. ХХ ст., замком володіла графиня Юзефа Рей.
Захисні мури
Коли Микулинці захопили німецькі війська, то за мурами розмістилися танки, а в самому замку - солдати. За радянських військ в Микулинецькому замку була організована ветеринарна лікарня в якій доглядали коней. Після утвердження рад. влади, залишки муру та веж влада внесла в реєстр пам’яток архітектури, але поселенців звідти не виганяла.
Фото
Як житло напівзруйнований замок використовуюється до сих пір. Ніяких робіт по реставрації не велося. Проте до 900-річчя Микулинців проектний інститут «Укрпроектреставрація» (м. Львів) виготовив документацію на відновлення замку. На час моїх відвідин ніяких робіт там так і не проводилось,а фортечні мури і внутрішній двір і надалі використовувались відповідно як житло і город .
Стіна
Фото
Неподалік від замку,у графському парку,знаходиться ще одна пам*ятка,- палацовий комплекс,який на даний час виконує роль обласної фізіотерапевтичної лікарні.
Вежа
Палац споруджений напр. XVIII ст. на кошти Потоцьких, перебудований у XIX ст. в стилі ампір коштом магната Яна Конопки.
Палацовий комплекс складається з 3-х частин: центрального корпусу(власне палацу) та 2-х бічних прибудов (флігелів), з'єднаних між собою галереями, які разом творять форму підкови. Центральна частина палацу підкреслена на головному фасаді ризалітом з 4-ма дерев'яними скульптурами атлантів, піднятими на аркаду першого поверху. Парковий фасад оформлений глухим 8-мипілястровим портиком коринфського ордеру.
Замковий мур з бічною вежею
Біля замку...
Панорама
У 1595 р. Микулинці отримали статус міста з правом 3-х щорічних ярмарків і кожного вівторка - торгів. Жителі міста звільнялися від податків на 6 років. Приїжджим купцям дозволялося вести безмитну торгівлю.
Костел Прсв.Трійці (1761-1779рр.)
Справжнім шедевром архітектури являється микулинецький бароковий костел Пресвятої Трійці.
Фасад храму
Костел Св. Анни існував в Микулинцях ще у XVII ст. Та його зруйнували (турки чи татари,чи можливо разом), а на місці збудували костел Івана Хрестителя - із міцних дубових брусів.,на місці якого згодом і звели сучасний мурований храм.
Костел Прсв. Трійці. Тильна сторона
Костел збудований арх-ром А. Мошинським в стилі бароко,(за ін. джерелами за проектом арх-ра Т.-М.Тальовського). Перший камінь на його спорудження закладено 1761 р. в присутності львівського латинського архиєпископа Вацлава Гієроніма Сераковського, закінчено будівництво 1779 р.За основу був взятий костел при королівському палаці в Дрездені.
Храм-красень
В 1780 р. при костелі, за сприяння Людвіги Потоцької, було створено монастир ордену святого Вінцента. Ченці ордену святого Вінсента обслуговували парафію з 1780 по 1785 рр. Костел і монастир були спочатку оточені захисним муром. У 1785 р. австрійська влада закрила монастир. Певний час будинок використовували як притулок для убогих.
Фото
У 1799 р. храм пошкодила буря, а у 1859 р. - пожежа.Згодом дах споруди покрили гонтом, а вежу - бляхою. Останній ремонт відбувся у 1926 - 1929 рр. під керівництвом професора В. Мінкевича. Після 1945 р. будівлі храму та монастиря використовувалась почергово, як військові приміщення, зерносховище та склад солі.
Надгробок Мечислава,Марії та Юзефи Рей
Частину дерев'яних скульптур з костелу перевезли до Олеського замку.
Вірянам храм повернули у грудні 1989 р. Було проведено частковий ремонт костелу за проектом арх-ра З. Логуша.
Старе кладовище
Поряд з костелом розкинулось старе кладовище.
Надгробки
Фото
Палац графів Реїв / лікарня-санаторій (кін.18ст.,19 ст.).Парковий фасад
Микулинці (давні назви: Микулин, Микулинь) - смт. в Теребовлянському районі Тернопільської обл. на р. Серет.Перша писемна згадка - 1096р. як Микулин, згідно з «Повчанням» Володимира Мономаха. За однією з версій, назва селища походить від імені його засновника - воєводи князя Василька Микули. Згідно з іншою, - від давньої церкви Миколая, яку збудували тут монахи.
Палац та галерея
1202р. поблизу Микулинців відбулася битва київського князя Рюрика Ростиславича з галицькими і володимирськими боярами.
У др. пол. XI ст. поселення належало до Теребовельського, від 1140-х - до Галицького, від 1199р. - Галицько-Волинського князівств. На той час Микулин був значним населеним пунктом, через який проходив торговельний шлях з Галича до Києва, водночас був ніби твердинею від нападів зовнішніх ворогів.
Інформаційний щит
Фото
Після розпаду Галицько-Волинського князівства, Микулинці підпадають під владу литовських князів.З 1387 р., містечко перебуває вже в складі Польської держави.
В 1550 - 1555 рр., власниця Микулинців, Анна Йорданова зводить в містечку кам`яний замок, для захисту від частих татарських набігів.
Правий флігель палацу
Замок має вигляд квадрата з довжиною стін 75 м. і товщиною мурів 2 м. На 3-ох кутах замку височать круглі вежі, які мали 3 яруси з бійницями для гармат. Із західного боку, де оборонні мури додатково захищені глибоким ровом, замок мав в'їзну браму із звідним мостом. Ще один в'їзд у замок зі східного боку. Всередині фортеці- житлові будинки, а під ними льохи і підземні ходи.
Палац.Головний фасад
До кін. XVII ст. Микулинецький замок був одним з найголовніших фортів Речі Посполитої на її південно-східному порубіжжі і втратив свою військовооборонну значущість лише після відбиття Кам'янця в турків.
У пер. пол. 18 ст. Микулинці належать Сєнявським, потім - Любомирським. З др. пол. 18 ст. місто - власність найбагатшого магнатського роду Потоцьких. Саме тоді розпочинається поступовий, але незворотний занепад замку, як оборонної фортеці. Микулинецький замок за володарювання Потоцьких перетворюється на панське житло.
Фото
Хатина-твердиня
На поч. XIX ст., замок купує австрійський барон Ян Конопка, котрий у 1815 р. відкриває в приміщенні замку власну суконну фабрику. Для цього він здійснив перебудову замкового комплексу, чим остаточно порушивши фортифікаційність споруди. З часом виробництво збанкрутіло, і замок спорожнів.
Внутрішній двір замку.Вам дивно?Мені також!
Одна з веж
В 20-их рр. ХХ ст., замком володіла графиня Юзефа Рей.
Захисні мури
Коли Микулинці захопили німецькі війська, то за мурами розмістилися танки, а в самому замку - солдати. За радянських військ в Микулинецькому замку була організована ветеринарна лікарня в якій доглядали коней. Після утвердження рад. влади, залишки муру та веж влада внесла в реєстр пам’яток архітектури, але поселенців звідти не виганяла.
Фото
Як житло напівзруйнований замок використовуюється до сих пір. Ніяких робіт по реставрації не велося. Проте до 900-річчя Микулинців проектний інститут «Укрпроектреставрація» (м. Львів) виготовив документацію на відновлення замку. На час моїх відвідин ніяких робіт там так і не проводилось,а фортечні мури і внутрішній двір і надалі використовувались відповідно як житло і город .
Стіна
Фото
Неподалік від замку,у графському парку,знаходиться ще одна пам*ятка,- палацовий комплекс,який на даний час виконує роль обласної фізіотерапевтичної лікарні.
Вежа
Палац споруджений напр. XVIII ст. на кошти Потоцьких, перебудований у XIX ст. в стилі ампір коштом магната Яна Конопки.
Палацовий комплекс складається з 3-х частин: центрального корпусу(власне палацу) та 2-х бічних прибудов (флігелів), з'єднаних між собою галереями, які разом творять форму підкови. Центральна частина палацу підкреслена на головному фасаді ризалітом з 4-ма дерев'яними скульптурами атлантів, піднятими на аркаду першого поверху. Парковий фасад оформлений глухим 8-мипілястровим портиком коринфського ордеру.
Замковий мур з бічною вежею
Біля замку...
Панорама
У 1595 р. Микулинці отримали статус міста з правом 3-х щорічних ярмарків і кожного вівторка - торгів. Жителі міста звільнялися від податків на 6 років. Приїжджим купцям дозволялося вести безмитну торгівлю.
Костел Прсв.Трійці (1761-1779рр.)
Справжнім шедевром архітектури являється микулинецький бароковий костел Пресвятої Трійці.
Фасад храму
Костел Св. Анни існував в Микулинцях ще у XVII ст. Та його зруйнували (турки чи татари,чи можливо разом), а на місці збудували костел Івана Хрестителя - із міцних дубових брусів.,на місці якого згодом і звели сучасний мурований храм.
Костел Прсв. Трійці. Тильна сторона
Костел збудований арх-ром А. Мошинським в стилі бароко,(за ін. джерелами за проектом арх-ра Т.-М.Тальовського). Перший камінь на його спорудження закладено 1761 р. в присутності львівського латинського архиєпископа Вацлава Гієроніма Сераковського, закінчено будівництво 1779 р.За основу був взятий костел при королівському палаці в Дрездені.
Храм-красень
В 1780 р. при костелі, за сприяння Людвіги Потоцької, було створено монастир ордену святого Вінцента. Ченці ордену святого Вінсента обслуговували парафію з 1780 по 1785 рр. Костел і монастир були спочатку оточені захисним муром. У 1785 р. австрійська влада закрила монастир. Певний час будинок використовували як притулок для убогих.
Фото
У 1799 р. храм пошкодила буря, а у 1859 р. - пожежа.Згодом дах споруди покрили гонтом, а вежу - бляхою. Останній ремонт відбувся у 1926 - 1929 рр. під керівництвом професора В. Мінкевича. Після 1945 р. будівлі храму та монастиря використовувалась почергово, як військові приміщення, зерносховище та склад солі.
Надгробок Мечислава,Марії та Юзефи Рей
Частину дерев'яних скульптур з костелу перевезли до Олеського замку.
Вірянам храм повернули у грудні 1989 р. Було проведено частковий ремонт костелу за проектом арх-ра З. Логуша.
Старе кладовище
Поряд з костелом розкинулось старе кладовище.
Надгробки
Фото