Керч.Форт Тотлебен / Фортеця Керч.Ч.2
Продовження наших походеньок по території фортеці "Керч" (форт Тотлебен).З історією самої фортеці та варіантами її відвідин,а також місцем розташування ми вже ознайомились у першій частині,тож тепер пропоную здійснити фотопрогулянку,доповнену описами побаченого під час другого візиту...
Вирішили не відкладати надовго повторний візит до фортеці,щоб не розвіялись з часом враження отримані при першій "прогулянці" туди,і тому через декілька днів(в які ми відвідували Феодосію,Судак та Коктебель,це так,до слова)) я знову був тут..
"Тепла" зустріч
Чому "я"? Тому що вдруге туди я відправився сам,і знову без води((...
Забрався на територію вже з іншої сторони-щоб побачити непобачене нами раніше..
Одразу ж на очі попадає капонір № 6 ,який знаходиться на стику ровів центрального зміцнення і Виленского люнету.По суті він являється трьома напівкапонірами, розташованими на різних рівнях: прямо перед нами лівий напівкапонір, далі за ним знаходиться напівкапонір на 2 знаряди, обстрілюючий рів між центральним укріпленням і Віленським люнетом, а набагато нижче проходить рів Віленського люнету, і там знаходиться третій напівкапонір з комплексом приміщень.
Залишки лівого напівкапоніра 6-го капоніра ховаються від чужого ока
Проходимо обережно(щоб не попасти в якийсь з прикритих отворів вент.шахти ,чи ще кудись і бачимо перед собою ще одну цікаву конструкцію-батарея мортири Віленського люнету.
З десяти казематів батареї мортири Віленського люнету збереглося чотири на лівому фланзі і ще два або три на правому. Навіть ця частина, що збереглася, дає наочне уявлення про облаштування подібних споруджень фортеці.
Батарея мортири Віленського люнету
У відритому в землі котловані будувалися гарматні каземати, поверх їх склепінь влаштовувався потужний земляний насип. Перед казематами залишалась траншея, її підпірна стінка підтримувалася арочними контрфорсами, які спирались на несучі стіни казематів. Супротивникові з поля така батарея була не видна, вразити її настильным вогнем практично неможливо, тоді як вона, в силу крутизни траєкторії знарядів мортир, могла безперешкодно вести вогонь по різних цілях у ближніх околицях фортеці.
Батарея мортири Віленського люнету
Просуваємось далі по території.Окремі обєкти пронумаровані-чи то для обліку,чи можливо саме ці пронумеровані споруди і показують туристам.
№23
Спускаючись вниз попадаємо у двір Віленського люнету.Перед нами одразу знаходиться приміщення казематової казарми, виконане в товщі зовнішнього валу укріплення.
Казематова казарма Віленського люнету
Ліворуч казарми знаходиться запасний пороховий льох з траверсом, ззаду внутрішній двір обмежений батареєю мортири.
Казематова казарма Віленського люнету
Пороховий погріб - довга склепінчаста споруда, справа по коридору розташовані приміщення для зберігання боєприпасів. Їх оточують обхідні галереї, завдання яких - підтримка необхідного температурного режиму.
№22.Пороховий погріб(?)
Обслідую навколишні споруди.
Арочне склепіння,арочні вікна,арочні двері...
Погружаюсь на дно,відчуваю себе АРКОнавтом..
Вхід
З правої сторони двір Виіленського люнету відокремлений від зєднувального фронту земляним траверсом, а для сполучення з рештою фортеці в траверсі були влаштовані ворота(на фото).
Зєднувальні ворота
Протоптаною чи,навіть,проїждженою дорогою проходимо через ворта і ...знову полукапонір..пронумарований!
№13 / №14
Всередині масивної споруди-місця небагато,зате є ліфт для подачі знарядів.
Ліфт для подачі знарядів
Рухаючись далі ліворуч бачимо металеві двері що прикривають вхід до панцирного сховища ракет тактичного призначення.
Двері
Заходимо всередину.Ракет там вже звичайно немає..
Металл!!!
Всередині реально круто,особливо коли прикриваєш масивні двері і світло пробивається лише через отвір у задній стінці приміщення...
Космічний корабель))
Приміщення повністю(крім підлоги) укріплене металевими конструкціями та стяжками та зашите листами металу.
Конструкція
Ще екілька знімків і повертаюсь "на волю").
Вхід у бункер
Інтерєр небагатий,зате оригінальний
На сполучному фронті між Віленським люнетом і Ак-Бурунським укріпленням окрім декількох казематних траверс,була побудована одна казематова казарма стандартної для фортеці Керч конструкції : вісім казематів, сполучених в глибині загальною галереєю.
Казарма "стандартної " конструкції
Перед входом-залишки елементів ландшафтного дизайну...
Казарма була вбудована у вал зєднувального фронту.
Всі двері-навстіж!
До Мінського люнету примикає казематна казарма на одну роту - добротне спорудження з червоної цегли, зразок військової архітектури, не позбавлений в кращі свої часи навіть деякої парадної урочистості. Частина казематів правого крила казарми виконані двоповерховими.
Казарма
Захисна стіна з попереджувальним надписом
"Шрами" від обстрілу...
У двох місцях на зєднувальному фронті були побудовані проходи під кріпосним валом, звані сортіями, за допомогою яких внутрішній двір фортеці зєднувався з ровом.
Одна із сортій з сторони рову
Очевидно, це було зроблено з метою активної оборони фортеці Керч: користуючись цими проходами, захисники могли потайки зосередити в рові і на плацдармах прикритого шляху досить великі сили для вилазки.
Дизайн
Більше того, щоб забезпечити швидке переміщення військ, обидва проходи були виконані подвійними, а щоб підступний ворог не пробрався, вони закривалися сталевими воротами.
Потерна(сортія)
Ця ж потерна з сторони входу на територію фортеці
Переход "в мир иной"..
Інтерєр
Обслідуючи ось цей тунельний перехід я так захопився,що спочатку навіть не почув людських голосів.Які ж здивовані вирази обличчя були у всіх учасників туристичної групи,яка під час розповіді гіда раптом побачила як з дверей поважно виходжу...Я!!Так що шановні мандрівники,які були на даний час у цій групі і фотали мою персону(а таких було не менше 5-6чол)-можете присилати фотки мені на пошту,буду радий)).
"Місце зустрічі".Обєкт №1
Ну і ще трохи інтерєрів тунельних переходів:
а)
б)
в)
Ворота збереглися лише на одній із фортечних сортій.Це-єдині збережені на території фортеці Керч справжні ворота другої половини XIX століття, інші стали жертвою планів здачі металобрухту. Зрозуміло, такі важливі споруди знаходилися під захистом розташованих рядом напівкапонірів.
Металеві ворота прикривають вхід із сторони рову
Після німого прощання з туристичною групою я відправився далі у "вільне плавання" зустрічаючи обєкти,до яких явно нікого не водять:
закинуті арочні тунелі
залишки фортечних споруд,які в даний час стали притулком для фазанів
залишки могутніх колись захисних стін,що соромязливо ховаються у зелені дерев...
Просуваючись по території непомітно виходжу на роздоріжжя....На придорожньому стовпі вказівник "Виленский люнет"-звідти я вийшов,праворуч-дорога на форт(Тотлебен),-там ми "хазяйнували" минулого разу.Що ж ще тут залишилось недослідженим?На дереві висить карта-на свою біду підходжу до неї щоб ознайомитись і тоді аж розумію-мене побачили...
Вказівник
Таки так-до мене наближається охоронець.Після питань "хто,куди й навіщо?" повідомляє що знаходитись на території фортеці можна лише у складі екскурсійної групи,так як ходити самому небезпечно в звязку з збереженими ще у землі знарядами,так що мені прийдеться покинути її(територію)..Аргумент що я ходитиму лише по протоптаних стежинках його не влаштовує..
Капонір №12,він же-головний вїзд на територію фортеці "Керч".Вид з сторони форту
Чоловік пропонує почекати поки приде екскурсійна група(невідомо коли) щоб вже з ними проводити оглядини.Вічливо відмовляюсь і прошу "прощальне "фото.
"Прощальне" фото-ворота/візд на територію Ак-Бурунського укріплення
Фотаю востаннє і виходжу за ворота..Блін,невже знову прийдеться повертатись з сторони Аршинцево щоб "добити" територію?
Головний вїзд на територію фортеці "Керч"
Думка в голові визріла миттєво-я ПОВИНЕН побачити решту території.Дістаю "мобілку" та імітуючи розмову поступово зміщаюсь з дороги в сторону зарослів,а за мить,переконавшись що ніхто мене не "пасе"-ниряю в гущу.
Такий от "терновий шлях")
Ну а далі,переміщаючись по дні зарослого захисного рову(а це був саме він) прориваюсь в сторону моря-подалі від контрольного пункту.По залишках захисної стіни вилажу наверх і вуаля-я знову "на волі"!)
В дорогу!
Перед мною відкрилась панорама моря та залишки захисних укріплень і капоніра №13,вдало замасковані зарослями та земляним насипом.
Вид на море
Редюіт прикритого шляху є одним з найцікавіших споруджень Ак-Бурунского укріплення.
Редюіт прикритого шляху
Ця розташована за ровом казематова будова, окрім функцій прикриття забезпечувала ще й захист одного з в'їздів до укріплення: дорога,що проходить по гласису біля стін редюіта по спіралі опускалася вниз і виходила в рів, звідки був зроблений в'їзд до внутрішнього двору укріплення.
Стара поросла бур'яном дорога закручується вниз, і у міру того, як вона опускається, видно, що в правому крилі будівлі вікна-бійниці розташовані в два рівні. Стіна редюіта зберігають сліди від попаданнями знарядів та осколків...
Редюіт прикритого шляху
Поруч знаходиться вїзд на територію укріплення із сторони редюіта прикритого шляху. Його особливість - циліндричне склепіння спирається безпосередньо на фундамент, стін як таких немає.
Вїзд на територію укріплення із сторони редюіта прикритого шляху
Залишки напівкапоніру.Вдалині-Мінний пірс
Мінний пірс призначався для прийому фортечними плавзасобами мін загородження, якими передбачалося у разі потреби перекривати Керченську протоку. Уздовж самого берега, там, де зараз в'ється грунтова дорога, колись проходила фортечна гілка залізниці, а ближче до пірсу знаходилася розвантажувальна платформа.
Якась хазяйська забудова
Спустившись і поблукавши виходжу до вже згаданого вїзду на територію Ак-Бурунського укріплення-тепер з сторони самого укріплення.
Візд на територію Ак-Бурунського укріплення-вид з сторони внутрішнього двору укріплення
Праворуч від в'їзду знаходиться каземат із стрілецькою галереєю, ще правіше- вхід в потерну, що веде до капоніра № 12, а ще далі в товщі валу розташований пороховий льох.
Візд на територію Ак-Бурунського укріплення
Всередині
Вітер доносить до мене голоси людей,так і хочеться перейти через проїзд,підійти та запитати-а як мені вийти на берегову лінію?Та неможна,я ж у "вигнанні"..Повертаюсь та бреду асфальтовою дорогою навмання...
Дорога в нікуди...
Сонце дошкуляло все більше,та ще сильніше "виводив з себе" присутній фактор "недосяжної мети",-море я то бачив,та ніяк не міг знайти стежинку щоб вийти на побережжя..А так хотілось покупатись...
Моя мрія-море!
Зрештою спека перемогла-я кинувся напролом не шукаючи дороги до бажаної синяви!Вийшов в районі морської батареї №1.Батарея була побудована у 1865 році на краю Павлівського мису на штучній основі.
Морська батарея №1
Спочатку батарея була озброєна сімнадцятьма 60-фунтовими гладкоствольними гарматами,а після переозброєння на ній були встановлені шість 11-дециметрових і чотири 9-дециметрові гармати. До морської батареї № 1 примикає вал розташованої далі уздовж берега батареї № 2.
Купатись,скажу одразу,-не надто приємно ,камені та водорослі не дають розслабитись,та все ж краще ніж згорати на сонці ще й без води!
Фортеця "Керч"
Фронт морської батареї № 1 розділений трьома двоповерховими траверсами, в нижньому ярусі яких знаходилися погреби боєприпасів, пов'язані з гарматними позиціями вгорі спеціальними підйомниками.
Інформ. частково з http://mycrimea.su/kerch/museums/fortress/seaside.html
Казарма за лівим флангом батареї №2
Казарма за лівим флангом батареї №2
А далі була ще ціла купа різноманітних будівель та їх залишків..
а)
..різних за своєю конструкцією,призначенням,станом збереження та року побудови,та всі вони є частиною одного величезного і величного комплексу-форту Тотлебен.
б)
в)
г)
д)
Від цього блукання мені знову захотілось до моря....
Витратний пороховий погріб
Напівкапонір(?)
Частина батареї №4
Бетонний колодязь(?)
Один з виходів тунеля, розташований на нижній батареї мортири
Вхід
Пікнік...
На цей раз з місцем пощастило!Ніяких водорослів,чистенька вода,красивий берег і навіть декілька людей,які теж спокусились освіжаючою прохолодою моря.
Берег
Після насиченої,місцями нелегкої прогулянки занурення у воду було найкращою винагородою!
Транспортують...
Судно
Спуск до моря
Останні фото на території фортеці:
..а вдалині вже збирались хмари...
Вирішили не відкладати надовго повторний візит до фортеці,щоб не розвіялись з часом враження отримані при першій "прогулянці" туди,і тому через декілька днів(в які ми відвідували Феодосію,Судак та Коктебель,це так,до слова)) я знову був тут..
"Тепла" зустріч
Чому "я"? Тому що вдруге туди я відправився сам,і знову без води((...
Забрався на територію вже з іншої сторони-щоб побачити непобачене нами раніше..
Одразу ж на очі попадає капонір № 6 ,який знаходиться на стику ровів центрального зміцнення і Виленского люнету.По суті він являється трьома напівкапонірами, розташованими на різних рівнях: прямо перед нами лівий напівкапонір, далі за ним знаходиться напівкапонір на 2 знаряди, обстрілюючий рів між центральним укріпленням і Віленським люнетом, а набагато нижче проходить рів Віленського люнету, і там знаходиться третій напівкапонір з комплексом приміщень.
Залишки лівого напівкапоніра 6-го капоніра ховаються від чужого ока
Проходимо обережно(щоб не попасти в якийсь з прикритих отворів вент.шахти ,чи ще кудись і бачимо перед собою ще одну цікаву конструкцію-батарея мортири Віленського люнету.
З десяти казематів батареї мортири Віленського люнету збереглося чотири на лівому фланзі і ще два або три на правому. Навіть ця частина, що збереглася, дає наочне уявлення про облаштування подібних споруджень фортеці.
Батарея мортири Віленського люнету
У відритому в землі котловані будувалися гарматні каземати, поверх їх склепінь влаштовувався потужний земляний насип. Перед казематами залишалась траншея, її підпірна стінка підтримувалася арочними контрфорсами, які спирались на несучі стіни казематів. Супротивникові з поля така батарея була не видна, вразити її настильным вогнем практично неможливо, тоді як вона, в силу крутизни траєкторії знарядів мортир, могла безперешкодно вести вогонь по різних цілях у ближніх околицях фортеці.
Батарея мортири Віленського люнету
Просуваємось далі по території.Окремі обєкти пронумаровані-чи то для обліку,чи можливо саме ці пронумеровані споруди і показують туристам.
№23
Спускаючись вниз попадаємо у двір Віленського люнету.Перед нами одразу знаходиться приміщення казематової казарми, виконане в товщі зовнішнього валу укріплення.
Казематова казарма Віленського люнету
Ліворуч казарми знаходиться запасний пороховий льох з траверсом, ззаду внутрішній двір обмежений батареєю мортири.
Казематова казарма Віленського люнету
Пороховий погріб - довга склепінчаста споруда, справа по коридору розташовані приміщення для зберігання боєприпасів. Їх оточують обхідні галереї, завдання яких - підтримка необхідного температурного режиму.
№22.Пороховий погріб(?)
Обслідую навколишні споруди.
Арочне склепіння,арочні вікна,арочні двері...
Погружаюсь на дно,відчуваю себе АРКОнавтом..
Вхід
З правої сторони двір Виіленського люнету відокремлений від зєднувального фронту земляним траверсом, а для сполучення з рештою фортеці в траверсі були влаштовані ворота(на фото).
Зєднувальні ворота
Протоптаною чи,навіть,проїждженою дорогою проходимо через ворта і ...знову полукапонір..пронумарований!
№13 / №14
Всередині масивної споруди-місця небагато,зате є ліфт для подачі знарядів.
Ліфт для подачі знарядів
Рухаючись далі ліворуч бачимо металеві двері що прикривають вхід до панцирного сховища ракет тактичного призначення.
Двері
Заходимо всередину.Ракет там вже звичайно немає..
Металл!!!
Всередині реально круто,особливо коли прикриваєш масивні двері і світло пробивається лише через отвір у задній стінці приміщення...
Космічний корабель))
Приміщення повністю(крім підлоги) укріплене металевими конструкціями та стяжками та зашите листами металу.
Конструкція
Ще екілька знімків і повертаюсь "на волю").
Вхід у бункер
Інтерєр небагатий,зате оригінальний
На сполучному фронті між Віленським люнетом і Ак-Бурунським укріпленням окрім декількох казематних траверс,була побудована одна казематова казарма стандартної для фортеці Керч конструкції : вісім казематів, сполучених в глибині загальною галереєю.
Казарма "стандартної " конструкції
Перед входом-залишки елементів ландшафтного дизайну...
Казарма була вбудована у вал зєднувального фронту.
Всі двері-навстіж!
До Мінського люнету примикає казематна казарма на одну роту - добротне спорудження з червоної цегли, зразок військової архітектури, не позбавлений в кращі свої часи навіть деякої парадної урочистості. Частина казематів правого крила казарми виконані двоповерховими.
Казарма
Захисна стіна з попереджувальним надписом
"Шрами" від обстрілу...
У двох місцях на зєднувальному фронті були побудовані проходи під кріпосним валом, звані сортіями, за допомогою яких внутрішній двір фортеці зєднувався з ровом.
Одна із сортій з сторони рову
Очевидно, це було зроблено з метою активної оборони фортеці Керч: користуючись цими проходами, захисники могли потайки зосередити в рові і на плацдармах прикритого шляху досить великі сили для вилазки.
Дизайн
Більше того, щоб забезпечити швидке переміщення військ, обидва проходи були виконані подвійними, а щоб підступний ворог не пробрався, вони закривалися сталевими воротами.
Потерна(сортія)
Ця ж потерна з сторони входу на територію фортеці
Переход "в мир иной"..
Інтерєр
Обслідуючи ось цей тунельний перехід я так захопився,що спочатку навіть не почув людських голосів.Які ж здивовані вирази обличчя були у всіх учасників туристичної групи,яка під час розповіді гіда раптом побачила як з дверей поважно виходжу...Я!!Так що шановні мандрівники,які були на даний час у цій групі і фотали мою персону(а таких було не менше 5-6чол)-можете присилати фотки мені на пошту,буду радий)).
"Місце зустрічі".Обєкт №1
Ну і ще трохи інтерєрів тунельних переходів:
а)
б)
в)
Ворота збереглися лише на одній із фортечних сортій.Це-єдині збережені на території фортеці Керч справжні ворота другої половини XIX століття, інші стали жертвою планів здачі металобрухту. Зрозуміло, такі важливі споруди знаходилися під захистом розташованих рядом напівкапонірів.
Металеві ворота прикривають вхід із сторони рову
Після німого прощання з туристичною групою я відправився далі у "вільне плавання" зустрічаючи обєкти,до яких явно нікого не водять:
закинуті арочні тунелі
залишки фортечних споруд,які в даний час стали притулком для фазанів
залишки могутніх колись захисних стін,що соромязливо ховаються у зелені дерев...
Просуваючись по території непомітно виходжу на роздоріжжя....На придорожньому стовпі вказівник "Виленский люнет"-звідти я вийшов,праворуч-дорога на форт(Тотлебен),-там ми "хазяйнували" минулого разу.Що ж ще тут залишилось недослідженим?На дереві висить карта-на свою біду підходжу до неї щоб ознайомитись і тоді аж розумію-мене побачили...
Вказівник
Таки так-до мене наближається охоронець.Після питань "хто,куди й навіщо?" повідомляє що знаходитись на території фортеці можна лише у складі екскурсійної групи,так як ходити самому небезпечно в звязку з збереженими ще у землі знарядами,так що мені прийдеться покинути її(територію)..Аргумент що я ходитиму лише по протоптаних стежинках його не влаштовує..
Капонір №12,він же-головний вїзд на територію фортеці "Керч".Вид з сторони форту
Чоловік пропонує почекати поки приде екскурсійна група(невідомо коли) щоб вже з ними проводити оглядини.Вічливо відмовляюсь і прошу "прощальне "фото.
"Прощальне" фото-ворота/візд на територію Ак-Бурунського укріплення
Фотаю востаннє і виходжу за ворота..Блін,невже знову прийдеться повертатись з сторони Аршинцево щоб "добити" територію?
Головний вїзд на територію фортеці "Керч"
Думка в голові визріла миттєво-я ПОВИНЕН побачити решту території.Дістаю "мобілку" та імітуючи розмову поступово зміщаюсь з дороги в сторону зарослів,а за мить,переконавшись що ніхто мене не "пасе"-ниряю в гущу.
Такий от "терновий шлях")
Ну а далі,переміщаючись по дні зарослого захисного рову(а це був саме він) прориваюсь в сторону моря-подалі від контрольного пункту.По залишках захисної стіни вилажу наверх і вуаля-я знову "на волі"!)
В дорогу!
Перед мною відкрилась панорама моря та залишки захисних укріплень і капоніра №13,вдало замасковані зарослями та земляним насипом.
Вид на море
Редюіт прикритого шляху є одним з найцікавіших споруджень Ак-Бурунского укріплення.
Редюіт прикритого шляху
Ця розташована за ровом казематова будова, окрім функцій прикриття забезпечувала ще й захист одного з в'їздів до укріплення: дорога,що проходить по гласису біля стін редюіта по спіралі опускалася вниз і виходила в рів, звідки був зроблений в'їзд до внутрішнього двору укріплення.
Стара поросла бур'яном дорога закручується вниз, і у міру того, як вона опускається, видно, що в правому крилі будівлі вікна-бійниці розташовані в два рівні. Стіна редюіта зберігають сліди від попаданнями знарядів та осколків...
Редюіт прикритого шляху
Поруч знаходиться вїзд на територію укріплення із сторони редюіта прикритого шляху. Його особливість - циліндричне склепіння спирається безпосередньо на фундамент, стін як таких немає.
Вїзд на територію укріплення із сторони редюіта прикритого шляху
Залишки напівкапоніру.Вдалині-Мінний пірс
Мінний пірс призначався для прийому фортечними плавзасобами мін загородження, якими передбачалося у разі потреби перекривати Керченську протоку. Уздовж самого берега, там, де зараз в'ється грунтова дорога, колись проходила фортечна гілка залізниці, а ближче до пірсу знаходилася розвантажувальна платформа.
Якась хазяйська забудова
Спустившись і поблукавши виходжу до вже згаданого вїзду на територію Ак-Бурунського укріплення-тепер з сторони самого укріплення.
Візд на територію Ак-Бурунського укріплення-вид з сторони внутрішнього двору укріплення
Праворуч від в'їзду знаходиться каземат із стрілецькою галереєю, ще правіше- вхід в потерну, що веде до капоніра № 12, а ще далі в товщі валу розташований пороховий льох.
Візд на територію Ак-Бурунського укріплення
Всередині
Вітер доносить до мене голоси людей,так і хочеться перейти через проїзд,підійти та запитати-а як мені вийти на берегову лінію?Та неможна,я ж у "вигнанні"..Повертаюсь та бреду асфальтовою дорогою навмання...
Дорога в нікуди...
Сонце дошкуляло все більше,та ще сильніше "виводив з себе" присутній фактор "недосяжної мети",-море я то бачив,та ніяк не міг знайти стежинку щоб вийти на побережжя..А так хотілось покупатись...
Моя мрія-море!
Зрештою спека перемогла-я кинувся напролом не шукаючи дороги до бажаної синяви!Вийшов в районі морської батареї №1.Батарея була побудована у 1865 році на краю Павлівського мису на штучній основі.
Морська батарея №1
Спочатку батарея була озброєна сімнадцятьма 60-фунтовими гладкоствольними гарматами,а після переозброєння на ній були встановлені шість 11-дециметрових і чотири 9-дециметрові гармати. До морської батареї № 1 примикає вал розташованої далі уздовж берега батареї № 2.
Купатись,скажу одразу,-не надто приємно ,камені та водорослі не дають розслабитись,та все ж краще ніж згорати на сонці ще й без води!
Фортеця "Керч"
Фронт морської батареї № 1 розділений трьома двоповерховими траверсами, в нижньому ярусі яких знаходилися погреби боєприпасів, пов'язані з гарматними позиціями вгорі спеціальними підйомниками.
Інформ. частково з http://mycrimea.su/kerch/museums/fortress/seaside.html
Казарма за лівим флангом батареї №2
Казарма за лівим флангом батареї №2
А далі була ще ціла купа різноманітних будівель та їх залишків..
а)
..різних за своєю конструкцією,призначенням,станом збереження та року побудови,та всі вони є частиною одного величезного і величного комплексу-форту Тотлебен.
б)
в)
г)
д)
Від цього блукання мені знову захотілось до моря....
Витратний пороховий погріб
Напівкапонір(?)
Частина батареї №4
Бетонний колодязь(?)
Один з виходів тунеля, розташований на нижній батареї мортири
Вхід
Пікнік...
На цей раз з місцем пощастило!Ніяких водорослів,чистенька вода,красивий берег і навіть декілька людей,які теж спокусились освіжаючою прохолодою моря.
Берег
Після насиченої,місцями нелегкої прогулянки занурення у воду було найкращою винагородою!
Транспортують...
Судно
Спуск до моря
Останні фото на території фортеці:
..а вдалині вже збирались хмари...