Райцентри Хмельниччини: Віньківці та Нова Ушиця
"Оце це-це-це райцентр,
Як я мріяв колись про це..."
"Райцентр", А.Миколайчук
Не знаю, якого масштабу були тогочасні райцентри та які запити були в людей покоління Миколайчука,але в окремих районних центрах,на сьогодні,життя якщо ще й не зупинилося,то давно вже не "б*є ключем".
Воістину,відвідуючи певні пункти,яким припав цей хрест чи благословіння (бути районним центром,мається на увазі), дивом дивуєшся: за віщо?
Після малолюдних ,певною мірою диких(без образ) сіл,типу Слобідка Шелехівська чи Дзеленці ми мчимося у напрямку цивілізації,де казино та ресторани на кожному провулочку,а на великих проспектах в цей час мають проходити карнавали,чи хоча б тематичні фестивалі і дні подяки. Правда небо чомусь трішки похмурніло,ніби хотіло повпливати цим на наш молодечо-наївний запал. Дзуськи! Пізно! Вкочуємось у РАЙЦЕНТР. Ось вони які,-Віньківці!
Пам'ятний знак на честь воїнів-земляків (1975р.) в смт. ВІньківці
Братська могила радянських воїнів (1955р.;1977р.)
Районний БК
Перша писемна згадку про Віньківці датується 1493 р. У 1616 р. польський шляхтич С. Лянцкоронський купив кілька маєтностей на Поділлі в Ліховських, зокрема, Віньківці. Зоф'я Замєховська, вдова С. Лянцкоронського: заснувала римо-католицький монастир у Віньківцях бл. 1630 р.
Після 1863 р. К. Косельський вибудував у Віньківцях палац, який був однією з найкращих резиденцій в околицях. Палац був закладений на узгір'ї, головний фасад- дворівневий, а тильний - трирівневий. Нижній поверх становила аркадова галерея з терасами нагорі. Посередині тераси знаходився ганок з чотирма колонами.
О,це справді цікаво,не даремно ж Віньківці й донині у почесті-бути райцентром це ж вам не просто - "хутір при дорозі")).Будиночок із певним призначенням
Центральна площа. З Шевченком
Центральна площа. З поштою
Емм.. А де ж палац? А там ще згадка про кляштор була.. Гай-гай,поросло травою.. Образно,не в прямому розумінні.
Будівля палацу ще таки існує.Теоретично. Перебудована до невпізнання,з новою,світлою, місією-бути лікарнею,але таки є. А от про монастир.. Є храми,три(а може й побільше),та всі новобуди.
У центрі гнітюча тиша(ха-ха,це ми ще до наступного райцентру не добралися,для порівняння), а це ще далеко не карантин(о,про нього зараз пишуть усі,хто хоче бути в тренді). Пообідати? Ні,не чули. А Гугл видає кафе й "забігайлівки" одна за одною,але: та не ремонті,ця закрита,а цієї давно нема,а... а ви можете щось у магазині взяти. Ок.
Свято-Воскресенський храм.Тил
Воскресенська церква-одна із трьох храмів-новобудів
Враження? Ні,не депрес,але якось "розмито",не вловив характеру цього селищ,хоча й негативу не визиває.
Декомунізація в смт. Нова Ушиця
Вперше назва селища згадується в сер. XV ст. В 1439 р. польський шляхтич Сенько одержав королівську грамоту на володіння Літнівцями. За переказами, назва Літнівці походить від того, що в них знаходилась літня резиденція польських панів. У 1702-1703 рр. Літнівці отримали привілей користуватися магдебурзьким правом.
Після другого поділу Польщі і приєднання Поділля до Росії царським указом від 16 липня 1795 р. було утворено ряд повітів, у тому числі Ушицький повіт, до якого ввійшло і Літнівецьке староство.
В 1829 р. місто було перейменоване на Нову Ушицю. Це було пов'язане з назвою повіту, центром якого було м. Ушиця на Дністрі (нині селище Стара Ушиця).Костел Преображення Господнього (1994р.?)
Храм
Залишки забудови на ринковій площі
Отож,ще один районний центр Хмельницької обл.,- смт.Нова Ушиця,з кількіст населення бл. 4тис.чол. та цілим списком архітектурних пам*яток :будинок земської лікарні,ринкова площа з єврейськими будинками,плебанія,народний будинок,садиба Рингач,завод «Монополь»,тюремний замок... Ооо,чи встигнемо все це оглянути.
Та спочатку б підкріпитися,ми ж у самому центрі. І ми навіть знайшли-в районі автостанції,аж два заклади,та як виявилось-один вже закривався(о 14год. це як мінімум ранувато),а в іншому готувався поминальний обід,з якого нам нічого не перепало. Запропонували підігріти печені пиріжки невідомого терміну давності. Не захотів щоб у ближньому майбутньому, персонолу довелося влаштовувати ще одні поминки,тож відмовився.
Кращі екземпляри в ненайкращому стані
Фото
Власне сучасною домінантоюта символом Нової Ушиці,не дивлячись на список пам*яток,є новий, закладений у 1994р. костел Преображення Господнього.Так,він справді гармонійний. А ще мені сподобалось декілька будиночків (два з яких-на колишній ринковій площі),а от решту побаченого...
А пошуки споруд тюремного замку це взагалі щось. Я й досі не знаю напевне,чи вірно ми (з допомогою місцевих жителів) ідентифікували цей історичний комплекс. Надіюся що так).
Комплекс споруд тюремного замку (1843р.) (?)
Десь, щось, під №14
Адмінбудівля(?) під типовою "плиткою-цеглинкою"
У порівнянні з попереднім райцентром (Віньківці), Нова Ушиця- село-селом. Нехай не ображаються місцеві,бо я ж не сказав,що село не має колориту та плюсів. Тутешня провінційність невеличких вуличок мені сподобалася: квітнуть грядки,стигнуть вишні,собаки проводжають гавкотом.. Побачив зеленого дятла! Гарно. Хочеться вітатись із людьми.
Кобзар тут явно ...нетиповий
Колонада-вхід до парку
П.С. Тут ми таки змогли знайти відкритий заклад, у якому смачно пообідали!
Симпатичні особнячки
Як я мріяв колись про це..."
"Райцентр", А.Миколайчук
Не знаю, якого масштабу були тогочасні райцентри та які запити були в людей покоління Миколайчука,але в окремих районних центрах,на сьогодні,життя якщо ще й не зупинилося,то давно вже не "б*є ключем".
Воістину,відвідуючи певні пункти,яким припав цей хрест чи благословіння (бути районним центром,мається на увазі), дивом дивуєшся: за віщо?
Після малолюдних ,певною мірою диких(без образ) сіл,типу Слобідка Шелехівська чи Дзеленці ми мчимося у напрямку цивілізації,де казино та ресторани на кожному провулочку,а на великих проспектах в цей час мають проходити карнавали,чи хоча б тематичні фестивалі і дні подяки. Правда небо чомусь трішки похмурніло,ніби хотіло повпливати цим на наш молодечо-наївний запал. Дзуськи! Пізно! Вкочуємось у РАЙЦЕНТР. Ось вони які,-Віньківці!
Пам'ятний знак на честь воїнів-земляків (1975р.) в смт. ВІньківці
Братська могила радянських воїнів (1955р.;1977р.)
Районний БК
Перша писемна згадку про Віньківці датується 1493 р. У 1616 р. польський шляхтич С. Лянцкоронський купив кілька маєтностей на Поділлі в Ліховських, зокрема, Віньківці. Зоф'я Замєховська, вдова С. Лянцкоронського: заснувала римо-католицький монастир у Віньківцях бл. 1630 р.
Після 1863 р. К. Косельський вибудував у Віньківцях палац, який був однією з найкращих резиденцій в околицях. Палац був закладений на узгір'ї, головний фасад- дворівневий, а тильний - трирівневий. Нижній поверх становила аркадова галерея з терасами нагорі. Посередині тераси знаходився ганок з чотирма колонами.
О,це справді цікаво,не даремно ж Віньківці й донині у почесті-бути райцентром це ж вам не просто - "хутір при дорозі")).Будиночок із певним призначенням
Центральна площа. З Шевченком
Центральна площа. З поштою
Емм.. А де ж палац? А там ще згадка про кляштор була.. Гай-гай,поросло травою.. Образно,не в прямому розумінні.
Будівля палацу ще таки існує.Теоретично. Перебудована до невпізнання,з новою,світлою, місією-бути лікарнею,але таки є. А от про монастир.. Є храми,три(а може й побільше),та всі новобуди.
У центрі гнітюча тиша(ха-ха,це ми ще до наступного райцентру не добралися,для порівняння), а це ще далеко не карантин(о,про нього зараз пишуть усі,хто хоче бути в тренді). Пообідати? Ні,не чули. А Гугл видає кафе й "забігайлівки" одна за одною,але: та не ремонті,ця закрита,а цієї давно нема,а... а ви можете щось у магазині взяти. Ок.
Свято-Воскресенський храм.Тил
Воскресенська церква-одна із трьох храмів-новобудів
Враження? Ні,не депрес,але якось "розмито",не вловив характеру цього селищ,хоча й негативу не визиває.
Декомунізація в смт. Нова Ушиця
Вперше назва селища згадується в сер. XV ст. В 1439 р. польський шляхтич Сенько одержав королівську грамоту на володіння Літнівцями. За переказами, назва Літнівці походить від того, що в них знаходилась літня резиденція польських панів. У 1702-1703 рр. Літнівці отримали привілей користуватися магдебурзьким правом.
Після другого поділу Польщі і приєднання Поділля до Росії царським указом від 16 липня 1795 р. було утворено ряд повітів, у тому числі Ушицький повіт, до якого ввійшло і Літнівецьке староство.
В 1829 р. місто було перейменоване на Нову Ушицю. Це було пов'язане з назвою повіту, центром якого було м. Ушиця на Дністрі (нині селище Стара Ушиця).Костел Преображення Господнього (1994р.?)
Храм
Залишки забудови на ринковій площі
Отож,ще один районний центр Хмельницької обл.,- смт.Нова Ушиця,з кількіст населення бл. 4тис.чол. та цілим списком архітектурних пам*яток :будинок земської лікарні,ринкова площа з єврейськими будинками,плебанія,народний будинок,садиба Рингач,завод «Монополь»,тюремний замок... Ооо,чи встигнемо все це оглянути.
Та спочатку б підкріпитися,ми ж у самому центрі. І ми навіть знайшли-в районі автостанції,аж два заклади,та як виявилось-один вже закривався(о 14год. це як мінімум ранувато),а в іншому готувався поминальний обід,з якого нам нічого не перепало. Запропонували підігріти печені пиріжки невідомого терміну давності. Не захотів щоб у ближньому майбутньому, персонолу довелося влаштовувати ще одні поминки,тож відмовився.
Кращі екземпляри в ненайкращому стані
Фото
Власне сучасною домінантоюта символом Нової Ушиці,не дивлячись на список пам*яток,є новий, закладений у 1994р. костел Преображення Господнього.Так,він справді гармонійний. А ще мені сподобалось декілька будиночків (два з яких-на колишній ринковій площі),а от решту побаченого...
А пошуки споруд тюремного замку це взагалі щось. Я й досі не знаю напевне,чи вірно ми (з допомогою місцевих жителів) ідентифікували цей історичний комплекс. Надіюся що так).
Комплекс споруд тюремного замку (1843р.) (?)
Десь, щось, під №14
Адмінбудівля(?) під типовою "плиткою-цеглинкою"
У порівнянні з попереднім райцентром (Віньківці), Нова Ушиця- село-селом. Нехай не ображаються місцеві,бо я ж не сказав,що село не має колориту та плюсів. Тутешня провінційність невеличких вуличок мені сподобалася: квітнуть грядки,стигнуть вишні,собаки проводжають гавкотом.. Побачив зеленого дятла! Гарно. Хочеться вітатись із людьми.
Кобзар тут явно ...нетиповий
Колонада-вхід до парку
П.С. Тут ми таки змогли знайти відкритий заклад, у якому смачно пообідали!
Симпатичні особнячки