5 дрібниць з ароматом кави (за вчора ФМ)
1. Кава належить до тих речій, які виходять за рамки одного призначення. Це більше, ніж напій, більш, ніж проведення часу. Цей певний настрій, чарівний запах, який здатний надавати сенсу зустрічам, легкості жартам і чіткості зору, завдяки якій можна помічати багато цікавих подробиць.
Молотіння зерен, способи заварювання - це магія, а також одна з ознак взросління. Гадаю, що років з 12 я вже причастилася, тому і причастила і Лялю. Тепер, коли саме вона варить каву, це підвійне задоволення.
2. Минулою осінню Ляля їздила з класом до Умані і привезла мені звідти спеціальну кавову чашку, тобто горнятко. Воно глиняне, дуже зручне і має властивість повертати холодний осінній світанок, коли ми перехоплюємо на в`їзді в Харків екскурсійний автобус з дітьми, щоб забрати свою раніше. Після самостійної подорожі вона трохи інша, доросліша, стомлена і, як досвічений мандрівник, має сувеніри для всіх. Коли я думаю, що вона поводиться вже зовсім по-дорослому, вона витягає сувенір, що купила для себе. Це рогатка щоб стріляти.
3. Цієї осені вже Ляля повідомляє, що на суботу в неї запланована кава з подругою в кав`ярні. Коли дівчатка поводяться і говорять, як ми, дорослі дівчата: " я снідаю з Яною", "ми йдемо на каву", це чомусь нагадує мені гру в ляльки. Ніби розсаджуєш розряжених ляльок за іграшковий столик з крихітними горнятками і спостерігаєш за їхнім світським життям.
4. Деякі кавові зерна не бажають, щоб їх мололи і планують втечу. Стрибають в усі боки і опиняються в несподіваних місцях. Наприлкад, відкривши банку варення, можна зустріти там кілька зернин, що віддали свій аромат фруктам. Здається, що літо було просто вчора, пекло сонцем, чавило груші і абрикоси, так що терміново треба було щось з ними робити. Треба було поспішати, пити каву для бадьорості, не зважаючи, куди там попадали випадкові зернята.
5. Крім того, що завдяки каві можна переміщуватися між різними днями, роками, потрапляти в дитинство і вигадані світи, вона ще може стимулювати творчість. Недарма у Львові її видобувають в копальнях, там вже усвідомили цінність цього продукту і вклалися у власне виробництво. Якщо глибоко вдихнути аромат кави, можна на мить знову опинитися там, під землею, в лабіринті виробничих тунелів, наповнених кавовим духом. Це вам не вугілля. Приємнішою за кавову копальню може бути хіба що копальня алмазів.
Це позитивний флешмоб. Початок і умови: http://ne-znaiko.livejournal.com/424012.html
Запрошую приєднатися:
ni_kolenka line_o ukraineson
Молотіння зерен, способи заварювання - це магія, а також одна з ознак взросління. Гадаю, що років з 12 я вже причастилася, тому і причастила і Лялю. Тепер, коли саме вона варить каву, це підвійне задоволення.
2. Минулою осінню Ляля їздила з класом до Умані і привезла мені звідти спеціальну кавову чашку, тобто горнятко. Воно глиняне, дуже зручне і має властивість повертати холодний осінній світанок, коли ми перехоплюємо на в`їзді в Харків екскурсійний автобус з дітьми, щоб забрати свою раніше. Після самостійної подорожі вона трохи інша, доросліша, стомлена і, як досвічений мандрівник, має сувеніри для всіх. Коли я думаю, що вона поводиться вже зовсім по-дорослому, вона витягає сувенір, що купила для себе. Це рогатка щоб стріляти.
3. Цієї осені вже Ляля повідомляє, що на суботу в неї запланована кава з подругою в кав`ярні. Коли дівчатка поводяться і говорять, як ми, дорослі дівчата: " я снідаю з Яною", "ми йдемо на каву", це чомусь нагадує мені гру в ляльки. Ніби розсаджуєш розряжених ляльок за іграшковий столик з крихітними горнятками і спостерігаєш за їхнім світським життям.
4. Деякі кавові зерна не бажають, щоб їх мололи і планують втечу. Стрибають в усі боки і опиняються в несподіваних місцях. Наприлкад, відкривши банку варення, можна зустріти там кілька зернин, що віддали свій аромат фруктам. Здається, що літо було просто вчора, пекло сонцем, чавило груші і абрикоси, так що терміново треба було щось з ними робити. Треба було поспішати, пити каву для бадьорості, не зважаючи, куди там попадали випадкові зернята.
5. Крім того, що завдяки каві можна переміщуватися між різними днями, роками, потрапляти в дитинство і вигадані світи, вона ще може стимулювати творчість. Недарма у Львові її видобувають в копальнях, там вже усвідомили цінність цього продукту і вклалися у власне виробництво. Якщо глибоко вдихнути аромат кави, можна на мить знову опинитися там, під землею, в лабіринті виробничих тунелів, наповнених кавовим духом. Це вам не вугілля. Приємнішою за кавову копальню може бути хіба що копальня алмазів.
Це позитивний флешмоб. Початок і умови: http://ne-znaiko.livejournal.com/424012.html
Запрошую приєднатися:
ni_kolenka line_o ukraineson