Суд над Віталієм Запорожцем. Дівчинка-свідок переборола страх і розповіла правду
Originally posted by bilozerska at Суд над Віталієм Запорожцем. Дівчинка-свідок переборола страх і розповіла правду
На останній суд над Віталієм Запорожцем, що відбувся 25 квітня, я, на жаль, потрапити не змогла. До Вашої уваги - прекрасний репортаж Тетяни Близнюк - про те, як на суд, переборовши страх, прийшла 18-річна дівчинка Оля і розповіла, як п’яний майор Симоненко чіплявся до дівчат і бив Віталія Запорожця. Також на цьому засіданні суддя Міхієнкова відсторонила від захисту одного з адвокатів Запорожця - Івана Макара.
Суддя: "Запорожець, терпіння суддів не безмежне".
Запорожець: "Головне, щоб у народу воно не було безмежне".
Віталій час від часу схоплюється з місця і починає ходити по клітці взад-вперед... Потім знову сідає на місце, зосереджується.
Судовий розгляд скоро добігає кінця. Темпи, якими це відбувається, насторожують. Є підстави вважати, що все вже вирішено і покарання буде максимальним.
Довідка.
На початку вересня у селі Семиполки юрист Віталій Запорожець стріляв у дільничного майора міліції Миколу Симоненка.
В день, коли сталася трагедія, п’яний майор накинувся на Віталія біля місцевого кафе «Лелека», зламав йому руку. Після цього чоловік пішов додому, взяв рушницю, повернувся до клубу й вистрелив у майора. Швидка допомога їхала майже дві години, і Симоненко помер.
Тоді все село піднялося на захист Запорожця. За свідченнями селян, Симоненко знущався з людей, бив, вимагав гроші...
«Родзинкою» сьогоднішнього судового засідання було рішення суддів відсторонити від процесу... Івана Макара, адвоката підсудного. Чому? А тому, що він, мовляв, своїми запитаннями затягує судовий процес.
Найбільш знаковою подією не лише сьогодні, а й за весь судовий процес було заслуховування останнього свідка. Ми всі вже були досить пригнічені. І відстороненням адвоката, і відмовою заслуховувати надалі свідків захисту, і відмовою в задоволенні клопотань підсудного. Сидиш на такому суді - і править бал їхня честь...
Її честь, Тамара Міхієнкова - це дещо. Всі бачили «Пролітаючи над гніздом зозулі»? Це щось подібне - якщо головній героїні відкинути респектабельність і додати суржика. Ну, і біля неї ще дві «честі» сиділи. Ті - мовчазні здебільшого. Раби при посаді.
Ну і власне про допит свідка.
Свідок захисту Оля (1994 р.н.), яка тривалий час боялась давати покази, але, коли дізналась, що справа добігає кінця, наважилась прийти.
Дівчина дала наступні свідчення. В той день вона бачила в кафе «Орхідея» майора Симоненка, який був напідпитку. Він з кимсь сидів в окремому кабінетику кафе, і перед ними був графинчик з прозорою рідиною, стопки, бутерброди, лимони нарізані... Коли дівчина проходила повз них з подружкою, Симоненко подивився на них і спитав у тих, хто з ним був:
- Їх можна?
- Ні, вони ще діти, - відповіли йому.
Запорожця вона теж бачила в той день. Він сидів за столиком, пив каву. Був тверезий.
Потім дівчина свідчить, що, коли була на другому поверсі, в клубі «Лелека», то з балкона побачила, що вийшов Запорожець, до нього підійшов Симоненко і почав щось говорити йому у вухо. Потім Запорожець відійшов, махнув рукою і попрямував у бік «Орхідеї». Симоненко його наздогнав, викрутив руку, повалив на клумбу, сам сів зверху і почав щось говорити на вухо. Далі дівчина бачила, як Запорожець лишався лежати після того, як Симоненко підвівся. Тоді майор почав шпинати його ногою. Врешті Віталій Запорожець підвівся, обтрусив одяг і пішов. Дівчина бачила, що у Запорожця щось з рукою.
Далі Оля розповідає, що Симоненко повернувся і побачив дівчат на балконі. Він почав брутально лаятись і кричати їм, щоб не дивились.
Трохи пізніше, за 15 хвилин, майор Симоненко зайшов на дискотеку з вирваними на клумбі чорнобривцями, підійшов до Олі з тими квітами, але дівчина нагнула низько голову, і він відійшов від неї. Потім міліціонер почав штовхати танцюючих, і Оля сказала своєму хлопцеві: «Пішли звідси, мені страшно». І вони пішли додому.
Також адвокат Попов запитав у свідка, чи бачила вона колись в селі майора Симоненка?
- Так, бачила.
- А чи бачили Ви його напідпитку?
- Я його тверезим ніколи не бачила.
- Коли ще в той день ви бачили майора Симоненка?
- Ще, на дискотеці він танцював з якоюсь білявкою.
- Ви її знаєте?
- Ні. Бачила вперше.
В процесі допиту свідка включилась в розмову суддя, зауважуючи, що це справи не стосується. Дівчина вибухнула:
- А стосується справи те, як зі мною поводились в Калитянському РОВД?! Вони мені казали, що зараз груди твої будем обкатувать. В тебе великі груди і т.п!
Суддя:
- Ви сказали про це батькам?
- Сказала.
- Ну, треба було скарги писати.
- То скаржились... Толку з того.
Потім дівчина почала розповідати, як, шукаючи Запорожця, робили обшуки в селі. В помешканні Олі - також. Розповіла, як били людей.
Суддя:
- Ви бачили, як били людей?
- Ні, я сиділа вдома, але мати моя бачила.
Після свідчень дівчини Запорожець:
- Ваша честь, я хочу, щоб допитали тих, хто робив по мені експертизу, коли не виявили ознак побиття...
Суддя не бачить підстав, прокурор - теж.
В залі наростає гул невдоволення. Суддя звертається до зали
- Якщо ви тут всі такі розумні, то навіщо ми тут на місці суддів?
- Справді, навіщо? - не витримую я...
- Хто сказав? Встать! На вихід!
- Все, що було треба, я вже тут почула. Це - не суд, а судилище, і завтра про це знатиме Україна, - кажу, виходячи.
Також із зали суду вийшов Микола Коханівський.
Що найбільше вразило, що дорослі чоловіки, яких катували в РОВД, потім боялись давати свідчення. А дівчинка все ж таки не витримала несправедливості, переборола страх - і дала покази. Я хотіла поставити її ім’я в заголовку, але хто ж зрозуміє тоді, про що допис? Сфотографуватись Оля відмовилась, та й прізвище її я не буду тут називати. Просто шана та повага їй.
На суді не було народних депутатів. Звісно, Запорожець - не віп-в’язень, за нього не голосували мільйони. Ну, катували все село, шукаючи, де переховується, ну, побили при затриманні, ну, залякували свідків. А де докази? Був би «віпом» - звісно, все це не потребувало би доказів, а так...
Наступне судове засідання 30.05.12. о 10.00.
Кажуть, що це вже будуть дебати. Боюся, вирок незабаром. В усякому разі, поспіх і відмова слухати надалі свідків захисту дає підстави так вважати.
Друзі! Прошу підтримки. У Запорожця нема грошей, за ним не стоять депутати, він не має дорогих адвокатів. Як дамо його засадити на довічне, хто завтра зробить чин заради нашого порятунку?
Тетяна БЛИЗНЮК
На останній суд над Віталієм Запорожцем, що відбувся 25 квітня, я, на жаль, потрапити не змогла. До Вашої уваги - прекрасний репортаж Тетяни Близнюк - про те, як на суд, переборовши страх, прийшла 18-річна дівчинка Оля і розповіла, як п’яний майор Симоненко чіплявся до дівчат і бив Віталія Запорожця. Також на цьому засіданні суддя Міхієнкова відсторонила від захисту одного з адвокатів Запорожця - Івана Макара.
Суддя: "Запорожець, терпіння суддів не безмежне".
Запорожець: "Головне, щоб у народу воно не було безмежне".
Віталій час від часу схоплюється з місця і починає ходити по клітці взад-вперед... Потім знову сідає на місце, зосереджується.
Судовий розгляд скоро добігає кінця. Темпи, якими це відбувається, насторожують. Є підстави вважати, що все вже вирішено і покарання буде максимальним.
Довідка.
На початку вересня у селі Семиполки юрист Віталій Запорожець стріляв у дільничного майора міліції Миколу Симоненка.
В день, коли сталася трагедія, п’яний майор накинувся на Віталія біля місцевого кафе «Лелека», зламав йому руку. Після цього чоловік пішов додому, взяв рушницю, повернувся до клубу й вистрелив у майора. Швидка допомога їхала майже дві години, і Симоненко помер.
Тоді все село піднялося на захист Запорожця. За свідченнями селян, Симоненко знущався з людей, бив, вимагав гроші...
«Родзинкою» сьогоднішнього судового засідання було рішення суддів відсторонити від процесу... Івана Макара, адвоката підсудного. Чому? А тому, що він, мовляв, своїми запитаннями затягує судовий процес.
Найбільш знаковою подією не лише сьогодні, а й за весь судовий процес було заслуховування останнього свідка. Ми всі вже були досить пригнічені. І відстороненням адвоката, і відмовою заслуховувати надалі свідків захисту, і відмовою в задоволенні клопотань підсудного. Сидиш на такому суді - і править бал їхня честь...
Її честь, Тамара Міхієнкова - це дещо. Всі бачили «Пролітаючи над гніздом зозулі»? Це щось подібне - якщо головній героїні відкинути респектабельність і додати суржика. Ну, і біля неї ще дві «честі» сиділи. Ті - мовчазні здебільшого. Раби при посаді.
Ну і власне про допит свідка.
Свідок захисту Оля (1994 р.н.), яка тривалий час боялась давати покази, але, коли дізналась, що справа добігає кінця, наважилась прийти.
Дівчина дала наступні свідчення. В той день вона бачила в кафе «Орхідея» майора Симоненка, який був напідпитку. Він з кимсь сидів в окремому кабінетику кафе, і перед ними був графинчик з прозорою рідиною, стопки, бутерброди, лимони нарізані... Коли дівчина проходила повз них з подружкою, Симоненко подивився на них і спитав у тих, хто з ним був:
- Їх можна?
- Ні, вони ще діти, - відповіли йому.
Запорожця вона теж бачила в той день. Він сидів за столиком, пив каву. Був тверезий.
Потім дівчина свідчить, що, коли була на другому поверсі, в клубі «Лелека», то з балкона побачила, що вийшов Запорожець, до нього підійшов Симоненко і почав щось говорити йому у вухо. Потім Запорожець відійшов, махнув рукою і попрямував у бік «Орхідеї». Симоненко його наздогнав, викрутив руку, повалив на клумбу, сам сів зверху і почав щось говорити на вухо. Далі дівчина бачила, як Запорожець лишався лежати після того, як Симоненко підвівся. Тоді майор почав шпинати його ногою. Врешті Віталій Запорожець підвівся, обтрусив одяг і пішов. Дівчина бачила, що у Запорожця щось з рукою.
Далі Оля розповідає, що Симоненко повернувся і побачив дівчат на балконі. Він почав брутально лаятись і кричати їм, щоб не дивились.
Трохи пізніше, за 15 хвилин, майор Симоненко зайшов на дискотеку з вирваними на клумбі чорнобривцями, підійшов до Олі з тими квітами, але дівчина нагнула низько голову, і він відійшов від неї. Потім міліціонер почав штовхати танцюючих, і Оля сказала своєму хлопцеві: «Пішли звідси, мені страшно». І вони пішли додому.
Також адвокат Попов запитав у свідка, чи бачила вона колись в селі майора Симоненка?
- Так, бачила.
- А чи бачили Ви його напідпитку?
- Я його тверезим ніколи не бачила.
- Коли ще в той день ви бачили майора Симоненка?
- Ще, на дискотеці він танцював з якоюсь білявкою.
- Ви її знаєте?
- Ні. Бачила вперше.
В процесі допиту свідка включилась в розмову суддя, зауважуючи, що це справи не стосується. Дівчина вибухнула:
- А стосується справи те, як зі мною поводились в Калитянському РОВД?! Вони мені казали, що зараз груди твої будем обкатувать. В тебе великі груди і т.п!
Суддя:
- Ви сказали про це батькам?
- Сказала.
- Ну, треба було скарги писати.
- То скаржились... Толку з того.
Потім дівчина почала розповідати, як, шукаючи Запорожця, робили обшуки в селі. В помешканні Олі - також. Розповіла, як били людей.
Суддя:
- Ви бачили, як били людей?
- Ні, я сиділа вдома, але мати моя бачила.
Після свідчень дівчини Запорожець:
- Ваша честь, я хочу, щоб допитали тих, хто робив по мені експертизу, коли не виявили ознак побиття...
Суддя не бачить підстав, прокурор - теж.
В залі наростає гул невдоволення. Суддя звертається до зали
- Якщо ви тут всі такі розумні, то навіщо ми тут на місці суддів?
- Справді, навіщо? - не витримую я...
- Хто сказав? Встать! На вихід!
- Все, що було треба, я вже тут почула. Це - не суд, а судилище, і завтра про це знатиме Україна, - кажу, виходячи.
Також із зали суду вийшов Микола Коханівський.
Що найбільше вразило, що дорослі чоловіки, яких катували в РОВД, потім боялись давати свідчення. А дівчинка все ж таки не витримала несправедливості, переборола страх - і дала покази. Я хотіла поставити її ім’я в заголовку, але хто ж зрозуміє тоді, про що допис? Сфотографуватись Оля відмовилась, та й прізвище її я не буду тут називати. Просто шана та повага їй.
На суді не було народних депутатів. Звісно, Запорожець - не віп-в’язень, за нього не голосували мільйони. Ну, катували все село, шукаючи, де переховується, ну, побили при затриманні, ну, залякували свідків. А де докази? Був би «віпом» - звісно, все це не потребувало би доказів, а так...
Наступне судове засідання 30.05.12. о 10.00.
Кажуть, що це вже будуть дебати. Боюся, вирок незабаром. В усякому разі, поспіх і відмова слухати надалі свідків захисту дає підстави так вважати.
Друзі! Прошу підтримки. У Запорожця нема грошей, за ним не стоять депутати, він не має дорогих адвокатів. Як дамо його засадити на довічне, хто завтра зробить чин заради нашого порятунку?
Тетяна БЛИЗНЮК