Taize meeting in Geneve. Фоторепортаж.
Подорож в Швейцарію на європейську зустріч ТеЗе розпочалась для мене у Львові ввечері 25 грудня 2007 року після рєзко зданої залікової сесії... Отож я замахана щаслива сіла в автобус і вирушила сама не знаю куда в Європу.
Цілу ніч ми їхали через Польщу, роблячи лише 15-хвилинні зупинки на паркінгах кілька разів. Я вирішила лягти спати на підлогу в проході в спальнику, бо мені з моїми модельними ногами моїм ростом було дуже незручно спати в кріслі.
Та-та, то я!!! Вже мусите повірити на слово :)
В автобусі було дуже жарко, бо в них була якась дивна пічка. Вона або жарила як дурна, або вапщє не працювала. Але то таке.
Отож, зранку ми вже були в Німеччині, в полудень дістались у Дрезден. Ага, забула сказати, що водії у нас були дуже прогресивні, тому їхали лише по маршруту, який їм показував GPS-приймач...
ДРЕЗДЕН
Ми десь хвилин 20 їхали містом.
Першим, що мені сподобалось у цьому місті - це ось такий будиночок. Життєрадісно, правда?
Врешті-решт, завдяки нашому GPS ми знайшли наш готель.
Це така собі мережа молодіжних готелів у Німеччині.
Поселившись тут (4 людей в номері), ми пішли гуляти містом.
Найпершим ми побачили Дрезденський вокзал. Мені він чомусь нагадав вокзал у Будапешті.
Так-с... Хто хоче морозива? ;)
Оце так Палацик культури!!!
Церква по-німецьки. Велика, помпезна. Вражає...
Різдвяний ярмарок в центрі міста. Шкода, що вже зачинений... :(
Красаааа...
Нагулявшись пустим, але красивим містом, ми повернулись в готель. Зранку встали, поснідали і вирушили далі.
(прощальна фотка в готелі)
Тунель недалеко від Дрездена. Довжина - 3840 метрів. Ніколи не знала, що в мене є боязнь тунелів...
Їхали ми їхали, після обіду заїхали у....
МЮНХЕН
Наш автобус залишився на паркінгу, ми ж сіли на маршрутку автобус, заплатили 2,10 євро за проїзд і поїхали у центр міста.
Центр міста. Безперервний рух... на відміну від Дрездена
Спробуєте прочитати?
Різдвяний ярмарок. Тут він вже працює.
І в Мюнхені ми знайшли частинку України! :)
Ну чим не Львів? Майже площа Міцкевича :)
Мюнхенська Ратуша. Просто ваааааааааааав...
Вечірній Мюнхен.
Різдво... Навіть будиночки тут різдвяні-різдвяні!!!
Оригінально... Але ілюмінація!!!
Центр міста ну дуууже брудний, смітників майже немає.... Це мене дуже вразило...
Повернувшись до автобуса, ввечері ми виїхали з Мюнхена.
Вночі я знову ж таки спала на підлозі в спальнику. Сам прікол був, коли я зранку відкриваю очі, а наші вже "Отче наш" говорять :))) Я як не зірвусь на рівні ноги! Ніколи того не забуду :)
Виявилось, що то ми вже були на місці, в місті...
ЖЕНЕВА
Сюди ми попали раненько, то десь була година 6 вроді. Ми с вещамі на виход пішли в "розподільник" :), де нас як і всіх приїжджих, розподіляли на парафії. Ну, не буду детально описувати процес розподілення, в результаті ми, отримавши всякі там карти-схеми-і т.д., поїхали шукати свою парафію. Нас було 11 чоловік.
Добрались ми з горем пополам на парафію, канєшно не без пригод (але про то якось потім). Там нас розділили по сім"ях. Всіх, як нормальних людей, зразу позабирали до домів, а ми з Соломою сіли чекати нашу хазяйку. Чекали десь більше години.
Коротше, ми приїхали додому, трохи відпочили, поїли, прийняли душ, не буду вдаватись в подробиці. І вирішили їхати в аеропорт Палекспо розвідати, шо там і як.
Європейська молодь обідає. Ех, які ж все-таки смачні були оті щоденні консерви з равіоллі!!!
Вечірня спільна молитва - просто фантастика... Тут панує така атмосфера... Словами не передати...
Після всього цього ми ще вирішили погуляти містом.
Симпатичний пасажик між вулицями.
Загалом всі 5 днів були майже одинаковими, тому далі просто публікую цікаві фотки.
Ага, про саме ТеЗе, що то таке, з чим його їдять, і мої враження про нього напишу у одному з наступних постів.
Ранкова затуманена Женева і гори , легко вкриті снігом...
Швидкісна дорога в нашому містечку Колоні. І чьо я туда полізла? :)
Так, треба собі якусь яхту вибрати :))
Женевське озеро.
Мешканці Женеви вважають, що їхнє озеро брудне... Я би ту воду пила!
Місцевий транспорт (річковий).
От такі машинки тут не рідкість.....
Феррарі...
Кому сувенірчик? Вибирайте.
Розважальний центр "Арена" на території аеропорту.
Ото я лебедів кормлю.
Тематична підбірка: Женевський фонтан. Висота 140 метрів. Подобається? І мені теж! ;)
Швейцарець-швейцар :)))
І знову машинки... Цього разу Мазератті.
Осьо моя тачка :)
Так тут в парку грають в шахи і шашки. Не те, що в нас дідусі під Оперним на лавочці...
І ше їдна моя тачка :)
Площа, на якій деякі квадратики підсвічуються, на них написані різні фрази різними мовами.
Женевський лебідь.
Роллс-Ройз, я і Соломія :)
Одною ногою в Швейцарії, іншою - в Франції!!! А вам слабо? :)
Пусти мене в Франціюююю!!!!!!!!!
А осьо і Франція.
Полізу в Францію через дріт...
Дзеркальна поверхня води.
Наче картинка...
Ха!!! Тут би я жила у такому міні-замку!!!
Тут починається наше містечко Колоні (3 км від Женеви).
А до нашої хати навіть знак показує :)
А буквально трохи нижче від нашої хати, метрів 15-20, була не то якась ферма, не то ше шось... Тут жили два гарненькі віслючки і 2 руді баранчики. Може там ше хтось жив, але ми бачили тільки їх...
Повертаючись до теми фонтану
Власне, аеропорт, де проходили головні події прощі, тут збиралися всі приїжджі.
ООН...
І знову спільна молитва (по-моєму, остання).
Посередині - Маріанна, яка люб"язно прийняла нас у своїй хаті.
Хата, де ми жили.
31 грудня. Останній день року. В 23.00 (за швейцарським часом, в Україні то вже був Новий рік) почалася новорічна молитва в нас на парафії. Після того ми їлі різні національні швейцарські страви.
Отаке чудо ми їли на Новий рік. Тіпа розплавлений сир. Яке ж то було дооооообре!!! Ммммммм...
Тоді почалося представлення різних країн.
Наше представлення виглядало так: ми всі сіли на сцені в вишиванках, показали 3-хвилинний фільм про Україну, тоді колядували "Бог ся рождає", а потім співали пісню "Ти ж мене підманула". Під час фільму всі сиділи тихенько, як мишки, з відкритими ротами. Під час колядки всі аплодували в такт. А коли ми співали "Ти ж мене підманула", всі встали, почали танцювати, якісь хороводи водити, хто шо хоче... То було просто супер!!! Наше представлення було якшо не найкраще, то одне з найкращих!!! Коли ми з Соломкою йшли додому, нас догнали якісь хорвати і сказали, що Україна - дуже гарна країна, і вони в неї просто закохались :))
1 січня наша Маріанна запросила до нас на обід ще двох іспанців, то вони теж казали, що наше представлення було найкращим і шо їм дуже сподобалась Україна. Було дуже приємно це чути!!!
Представлення України під час святкування Нового року.
Вот які ми гарні україночки!!!
Отож, ми пообідали з іспанцями і поїхали до паркінгу аеропорту, де було просто море автобусів. Ми знайшли свій, зробили хто б сумнівався фотки на пам"ять :)
Приблизно за 4 години після виїзду з Женеви ми приїхали в Берн.
Тут навіть не маю фоток, щоб вам показати. Бо ми мали дуже мало часу, тому навіть нікуди особливо не ходили. Єдине шо я можу сказати, що, на відміну від Женеви, де всі розмовляли і всі вивіски в місті були французькою, тут, в Берні, все було по-німецьки.
2 січня ми були вже в Німеччині і після обіду приїхали в
БЕРЛІН
де поселились в готелі. Жили шестеро в 8-місному номері.
Відпочивши, вирішили піти погуляти містом. Отож, коротко про те, що ми побачили.
Цікаве оформлення звичайної стіни при дорозі.
Всі (чи майже всі) маршрутні автобуси в Берліні - двоповерхові.
Церква без купола. Цікаво і оригінально.
Ну, що це таке, я точно не знаю. Тому нов комментс...
Тіпа Тріумфальна арка.
Пам"ятник гєроям Савецкава Саюза. І як його ще звідси не демонтували?
Рейхстаг. Там ще мона було піднятись наверх в отой скляний купол. Уявляю, який там вид на Берлін зверху... Але, зважаючи на погоду і довжелезну чергу, ми обмежились режимом "постояли-подивились-пофоткали-пішли далі".
Недалеко від Рейхстагу був черговий берлінський вокзал (кіко ж їх там?). А в них вокзали знаєте які? 2 в 1: вокзал + торговий центр. Так вот, при вході в ото 2 в 1 стояла ось така ялинка, вся прикрашена кристалами Сваровські... Што вам сказать, дарагая рєдакция?
Оце так машинки... Не могла втриматись, щоб не сфоткати...
А осьо був якийсь черговий ТЦ, в якому ми грілись, то там літали ангели...
А такі ведмедики в Берліні - не рідкість. Вони всюди, причому стоять-то всі в одній позі, а розмальовані по-різному.
Славнозвісна Берлінська стіна. Ми йшли до неї десь 4 км пішки...
Мініатюра "Тут був Вася!!!". Наталя лишає на стіні автограф :)
Додому ми потрапили десь біля 23.00, дуже втомлені. Зранку встали, поснідали і поїхали далі.
В 16.00 ми прибули у...
ВРОЦЛАВ
В мене було таке відчуття, ніби я приїхала додому. Не дивно, я ж тут жила 2 тижні, коли була на практиці.
Площа Ринок.
Ось яка у них ялиночка. Просто, але як гарно!
Фонтан на площі Ринок. Жаль, що не працював...
Ну чим не Львів? І навіть пам"ятник Фредро зі Львова привезли!
Майже рідний університет.
Річка Одра.
Різдвяна рухома шопка на Острові Тумському. Це ціла кімната в церкві, тут все рухається, світиться, мигає, музичка грає..... Краса, описати яку важко. Така шопка є лише тут. Тому, якщо ви особисто сюди не приїдете, то вам мене не зрозуміти....
Вроцлавський костел.
Галерія Домініканська. Як мене пре отой "плюющійся фонтан"!!! :)
На сам кінець хочу подякувати всім людям, які мене терпіли протягом поїздки.
Насамперед дуже дякую отцеві Любомиру Гладюку, який цю поїздку організував, зробив її простою, насиченою і цікавою.
Дякую за те, що ви нас всіх любили, бавили, терпіли, опікувались нами і, незважаючи на все, приймали нас такими, якими ми є. Ви направду багато зробили, і, можливо, самі не усвідомлюючи цього, багато чому нас навчили. Дякую!!!
Дякую Соломійці, з якою я жила в сім"ї, яка мене постійно терпіла з моїми мухами, і завдяки якій я взагалі поїхала в цю поїздку.
Дуже дякую Маріанні, яка нас гостинно прийняла в себе вдома, яка зробила наше перебування в Женеві дуже комфортним, яка робила все, щоб ми себе почували як вдома (і їй це вдалося), яка нас кормила, всюди возила, з якою ми чудово проводили час. Також дякую її донечкам Жюлі і Клер, які також гарно нас прийняли, виділили для нас кімнату і розказували нам багато цікавих речей. Дякую!!!
Також, звісно, не можу не подякувати своїм батькам, які люб"язно спонсорнули мені поїздку, які мене збирали в дорогу, проводжали, переживали за мене, постійно писали мені і тд. зара розплачусь
Дякую всім людям, з ким я їздила, всі ви класні і мені було з вами добре! Зустрінемось в лютому, як і домовлялись!
І ще хочу подякувати всім-всім, хто пам"ятав про мене, хто поздоровляв мене з Новим роком, хто постійно писав мені і скучав за мною, хто мене чекав тут!!!
ДЯЯЯКУУУУЮЮЮЮ!!!
О! І ше дякую всім, хто мав терпіння прочитати від початку до кінця весь цей довжелезний пост! :))))