Бабусина скриня. Частина перша.

[n_tsynaiko]

Давно збиралась це зробити: залізти в бабусину скриню і роздивитися скарби, які там зберігаються. Нарешті випала така нагода.
Окрема подяка
rich_ka за її "волшебный пендель".
Ось так виглядає сама скриня, яка в нас взагалі-то називається словом сундук (полтавський суржик вічно живий!).



Скільки років цьому диву природи невідомо. Але відомо, що під час голодомору скриня врятувала бабусину (а відповідно і мою) родину, бо була закопана в землю з зерном.
Колись закривались двері-вікна, і тільки потім бабуся відкривала скриню. Щоб же ж не дай Бог хтось побачив!!! А дивитися там є на шо. ;)
Почну з того, що мене найбільше вразило. Не сорочки, не рушники. А домоткані рядна з коноплі.
Виткані вони, звичайно ж, з самопрядених ниток. Прялка й досі лежить десь на горищі в старій хаті, але я до неї не дісталась.



В скрині знайшлося три рядна.



Уявлення не маю, як робили цей рельєфний візерунок:


Ось іще два:


одне просте однотонне



інше зі смужечками




Було в скрині ще просто полотно конопляне для сорочок, але його я чомусь не сфотографувала. Думаю, може з нього пошити собі вишиванку?
Як то кажуть, далі буде.