Скеледром "Гіперіон" і батут
Ми продовжуємо вивчати Поліну. Дізнаватись, що їй подобається, до яких занять схильна її натура та яким спортом їй варто займатись для кращого ефекту. Під ефектом мається на увазі не великий спорт і великі досягнення, а розвиток і здоров`я в купі з самореалізацією через улюблену справу.
Ми із Сашею вже давно зрозуміли, що вона та ще мавпа: любить лазити, кувиркатись, стрибати, стояти на голові в прямому і переносному сенсі. Моя ідея-фікс на сьогодні - знайти їй хорошу акробатику. Але навряд чи ми будемо це робити влітку чи на літо. Точно з нового навчального року. Тим більше, що школа, в яку піде вчитися Поліна, теж пропонує якісь свої гуртки, в тому числі спортивні. З іншого боку, літо - пора відпочинку і відкриттів. Час, коли ми можемо досхочу (поки я не працюю, а Поля вже не ходитиме до садка і ще не піде до школи) відвідувати спортивні розважалки і спостерігати за тим, що дитині до смаку, а що ні, в якому напрямку варто рухатись, а що треба залишити в спокої.
Одного разу в мультику про Каю (дуже хороший, як на нас, мульт-серіал) Поля побачила, як того повели на скеледром, і теж захотіла. А я і рада :) Це дуже цікавий і по-своєму корисний спорт. У мене є давній знайомий, який цим займається. Я розпитала його, куди можна податися з дитиною на пробне тренування, - він порадив скеледром "Гіперіон".
Щоб не відкладати надовго експеримент, ми вирішили відвідати цей скеледром на перші ж вихідні. Тим більше, що це були "довгі" святкові вихідні 7-9 травня з додатковим не робочим днем.
Мене попереджали, що краще спочатку зателефонувати і про все дізнатись, ніж їхати наобум, але я порадилась із Сашею і ми вирішили просто під`їхати і про все дізнатись на місці. До того ж, в цьому місці, крім стенду (самої стіни, по якій лазять), є ще й батутна школа, яка нас теж цікавить, і ми сподівались, що якщо не вийде перевірити стіну, то діти принаймні пострибають.
В принципі, так і сталось :)
На тренування з інструктором завжди треба записуватись заздалегідь. Інструкторів одночасно працює небагато і вони можуть бути зайняті на весь день, а потрапити у "вікно" досить непросто. Наприклад, ми приїхали туди в годину дня, а інструктор мав звільнитись лише в 16-00.
На батутний урок теж треба записуватись заздалегідь, а пострибати для розваги можна лише за умови, що батут вільний (5 хвилин - 20 грн). Батутів лише 2. Отже, і тут вписатись у "вікно" непросто, але нам на цей раз пощастило - батут був вільний 15 хвилин як раз з того моменту, як ми спитали, чи можемо ми пострибати. Ми оплатили 15 хвилин для Поліни, а з Вікусі гроші брати не стали, хоча я попередила, що втримати її не зможу і навіть робити цього не хочу :)
Інструктор присутній на батутах навіть тоді, коли приходять вільно пострибати - відповідає за безпеку і таке.
Перше правило - на батуті знаходиться лише 1 людина. Батут спортивний і досить небезпечний, якщо на ньому пустуватиме одразу декілька людей. Інструктор Микола не тільки спостерігав, як Поля стрибає, але й давав їй поради, що і як робити (заодно заохочуючи нас віддати Поліну в його батутну секцію у Спартаку). Так Поля освоїла перший елемент - падіння на попу з миттєвим вставанням на прямі ноги 😊 Вікуся інструктору теж сподобалась, бо вона інтуітивно правильно поставила ручки в боки, коли стрибала :) До речі, Вікуся там не була зайва і Полі не заважала, а навпаки - вона займала батут, поки Поля відпочивала, щоб той не простоював. Отже, дівчата настрибалися, отримали задоволення, а поїздка не виявилась даремною. Тепер треба спробувати таки скеледром.
Ми із Сашею вже давно зрозуміли, що вона та ще мавпа: любить лазити, кувиркатись, стрибати, стояти на голові в прямому і переносному сенсі. Моя ідея-фікс на сьогодні - знайти їй хорошу акробатику. Але навряд чи ми будемо це робити влітку чи на літо. Точно з нового навчального року. Тим більше, що школа, в яку піде вчитися Поліна, теж пропонує якісь свої гуртки, в тому числі спортивні. З іншого боку, літо - пора відпочинку і відкриттів. Час, коли ми можемо досхочу (поки я не працюю, а Поля вже не ходитиме до садка і ще не піде до школи) відвідувати спортивні розважалки і спостерігати за тим, що дитині до смаку, а що ні, в якому напрямку варто рухатись, а що треба залишити в спокої.
Одного разу в мультику про Каю (дуже хороший, як на нас, мульт-серіал) Поля побачила, як того повели на скеледром, і теж захотіла. А я і рада :) Це дуже цікавий і по-своєму корисний спорт. У мене є давній знайомий, який цим займається. Я розпитала його, куди можна податися з дитиною на пробне тренування, - він порадив скеледром "Гіперіон".
Щоб не відкладати надовго експеримент, ми вирішили відвідати цей скеледром на перші ж вихідні. Тим більше, що це були "довгі" святкові вихідні 7-9 травня з додатковим не робочим днем.
Мене попереджали, що краще спочатку зателефонувати і про все дізнатись, ніж їхати наобум, але я порадилась із Сашею і ми вирішили просто під`їхати і про все дізнатись на місці. До того ж, в цьому місці, крім стенду (самої стіни, по якій лазять), є ще й батутна школа, яка нас теж цікавить, і ми сподівались, що якщо не вийде перевірити стіну, то діти принаймні пострибають.
В принципі, так і сталось :)
На тренування з інструктором завжди треба записуватись заздалегідь. Інструкторів одночасно працює небагато і вони можуть бути зайняті на весь день, а потрапити у "вікно" досить непросто. Наприклад, ми приїхали туди в годину дня, а інструктор мав звільнитись лише в 16-00.
На батутний урок теж треба записуватись заздалегідь, а пострибати для розваги можна лише за умови, що батут вільний (5 хвилин - 20 грн). Батутів лише 2. Отже, і тут вписатись у "вікно" непросто, але нам на цей раз пощастило - батут був вільний 15 хвилин як раз з того моменту, як ми спитали, чи можемо ми пострибати. Ми оплатили 15 хвилин для Поліни, а з Вікусі гроші брати не стали, хоча я попередила, що втримати її не зможу і навіть робити цього не хочу :)
Інструктор присутній на батутах навіть тоді, коли приходять вільно пострибати - відповідає за безпеку і таке.
Перше правило - на батуті знаходиться лише 1 людина. Батут спортивний і досить небезпечний, якщо на ньому пустуватиме одразу декілька людей. Інструктор Микола не тільки спостерігав, як Поля стрибає, але й давав їй поради, що і як робити (заодно заохочуючи нас віддати Поліну в його батутну секцію у Спартаку). Так Поля освоїла перший елемент - падіння на попу з миттєвим вставанням на прямі ноги 😊 Вікуся інструктору теж сподобалась, бо вона інтуітивно правильно поставила ручки в боки, коли стрибала :) До речі, Вікуся там не була зайва і Полі не заважала, а навпаки - вона займала батут, поки Поля відпочивала, щоб той не простоював. Отже, дівчата настрибалися, отримали задоволення, а поїздка не виявилась даремною. Тепер треба спробувати таки скеледром.
Click to view