Пісочна терапія. Дубль 2.
Є заняття і розвивайки, які вибираю я. Є такі, що вибирає Поля. Або принаймні я роблю вигляд, що вибрала їх вона, а не я :) Іншими словами: заняття "потрібні" і "для душі".
На днях вона вибудувала мені шкалу улюлбеності своїх занять:
1. Бісероплетіння
2. Пісочна терапія (1 і 2, за її словами, майже на одному рівні, і 1-ше лише на отстооооолечки вище; скоріш за все через те, що воно новіше, а Поля завжди нове висуває на перше місце, доки не з`явилося щось новіше)
3. Англійська
4. Акторська
5. Басейн
6. Підготовка до школи.
Малювання ми забули, бо давно не було, але я і так розумію, що воно буде не дуже високо, бо воно сильно не нове і ще тому, що ми багато поробок робимо вдома, отже Поля цим видом занять досить насичена.
Поля вчиться добре, але, як вона чесно зізналася, не любить цього. Вона любить усіх своїх вчителів, їй подобається відвідувати різні заходи і заклади, але необхідність "вчитися" і "робити те, що кажуть" її обтяжує. Думаю, це, по-перше, пов`язано з віком (як-то кажуть старші покоління "їй би у ляльки ще грати!"), а по-друге, - з навантаженням. Не буду знову виправдовуватись, чому у неї такий складний і насичений графік. Хто хоче розуміти, вже зрозумів і пояснень не потребує, хто не хоче - все одно мене не почує.
Отже, аби компенсувати їй навантаження, я намагаюся включати у розклад ті заняття, де вона "відпочиває", де "її територія", де більше розваги, ніж навчання. Таким для неї стало бісероплетіння - дуже релаксуюча психо-терапевтична штука. Всім рекомендую і жалкую, що не маю змоги водити Полю двічі на тиждень.
З цією ж метою (аби її розвантажити) я вирішила не шукати нові танці або інший спорт, і у Полі залишились вільними вечори вівторка і четверга.
Поля частенько згадувала пісочну терапію. Просилася ще походити до Лесі (своєї першої вчительки, яка вела і пісочок). Але я знала, що то був "курс занять", він завершився, Леся зробила для нас звіт і більше ходити немає сенсу - прийшли нові діти, які проходять той самий курс з нуля. Поліна ж бачила у цих заняттях лише гру з піском і камінцями (в терапії, як такій, вона потреби не мала) і їй кортіло це продовжити.
Отже, коли Леся завітала до нас на гостину, я скористалась моментом і "рознюхала", чи займається вона цим зараз і чи є у Полі можливість взяти в цьому участь. Виявилось, що з нового року у Лесі чергова нова група, кардинально новий підхід (більше розваги і релаксу, менше психології), який і для Поліни буде новим і корисним. Ключове слово "новий". А головне "нове" те, що заняття проходить не в неділю (як колись у нас, що зараз було б зовсім не зручно), а в четвер ввечері на 17-00!!! В той самий день і час, коли у нас є вільне місце в графіку :)
Тож, з минулого тижня у Полі вільний від занять вечір лише у вівторок, а в розкладі ще одна розвага "для душі" - пісочна терапія.
На першому (для Поліни) уроці вони працювали з чудовим винаходом шведів - кінетичним піском. Запевняю: якщо ви прийдете до Поліни з таким подарунком, вона обожнюватиме вас все життя!!! Майже як мене ;-)
Спочатку вони робили тортик (це я не знімала), потім - піццу. Поліна страшенний любитель піцци (вся в тата), тому спробуйте вгадати, що саме ми готували на вечерю після такої терапії? :)
А потім весь тиждень мене катували запитанням: "Мама, а сьогодні є пісочна терапія?" :)
На днях вона вибудувала мені шкалу улюлбеності своїх занять:
1. Бісероплетіння
2. Пісочна терапія (1 і 2, за її словами, майже на одному рівні, і 1-ше лише на отстооооолечки вище; скоріш за все через те, що воно новіше, а Поля завжди нове висуває на перше місце, доки не з`явилося щось новіше)
3. Англійська
4. Акторська
5. Басейн
6. Підготовка до школи.
Малювання ми забули, бо давно не було, але я і так розумію, що воно буде не дуже високо, бо воно сильно не нове і ще тому, що ми багато поробок робимо вдома, отже Поля цим видом занять досить насичена.
Поля вчиться добре, але, як вона чесно зізналася, не любить цього. Вона любить усіх своїх вчителів, їй подобається відвідувати різні заходи і заклади, але необхідність "вчитися" і "робити те, що кажуть" її обтяжує. Думаю, це, по-перше, пов`язано з віком (як-то кажуть старші покоління "їй би у ляльки ще грати!"), а по-друге, - з навантаженням. Не буду знову виправдовуватись, чому у неї такий складний і насичений графік. Хто хоче розуміти, вже зрозумів і пояснень не потребує, хто не хоче - все одно мене не почує.
Отже, аби компенсувати їй навантаження, я намагаюся включати у розклад ті заняття, де вона "відпочиває", де "її територія", де більше розваги, ніж навчання. Таким для неї стало бісероплетіння - дуже релаксуюча психо-терапевтична штука. Всім рекомендую і жалкую, що не маю змоги водити Полю двічі на тиждень.
З цією ж метою (аби її розвантажити) я вирішила не шукати нові танці або інший спорт, і у Полі залишились вільними вечори вівторка і четверга.
Поля частенько згадувала пісочну терапію. Просилася ще походити до Лесі (своєї першої вчительки, яка вела і пісочок). Але я знала, що то був "курс занять", він завершився, Леся зробила для нас звіт і більше ходити немає сенсу - прийшли нові діти, які проходять той самий курс з нуля. Поліна ж бачила у цих заняттях лише гру з піском і камінцями (в терапії, як такій, вона потреби не мала) і їй кортіло це продовжити.
Отже, коли Леся завітала до нас на гостину, я скористалась моментом і "рознюхала", чи займається вона цим зараз і чи є у Полі можливість взяти в цьому участь. Виявилось, що з нового року у Лесі чергова нова група, кардинально новий підхід (більше розваги і релаксу, менше психології), який і для Поліни буде новим і корисним. Ключове слово "новий". А головне "нове" те, що заняття проходить не в неділю (як колись у нас, що зараз було б зовсім не зручно), а в четвер ввечері на 17-00!!! В той самий день і час, коли у нас є вільне місце в графіку :)
Тож, з минулого тижня у Полі вільний від занять вечір лише у вівторок, а в розкладі ще одна розвага "для душі" - пісочна терапія.
На першому (для Поліни) уроці вони працювали з чудовим винаходом шведів - кінетичним піском. Запевняю: якщо ви прийдете до Поліни з таким подарунком, вона обожнюватиме вас все життя!!! Майже як мене ;-)
Спочатку вони робили тортик (це я не знімала), потім - піццу. Поліна страшенний любитель піцци (вся в тата), тому спробуйте вгадати, що саме ми готували на вечерю після такої терапії? :)
Click to viewА потім весь тиждень мене катували запитанням: "Мама, а сьогодні є пісочна терапія?" :)