Я могла б, пустивши коріння,
Без єдиного „так” або „ні”
Без землі,без води,без глини
Проростати на твоєму вікні.
Розтікатись по тілу думками,
Танцювати, як осінь стриптиз,
Розкидатись святими словами,
Підсипаючи цукру до сліз.
Тамувати голодом спрагу,
Дивувати відсутністю див,
Накладати шви, як зигзаги,
На свіжі ще рани від слів.
(
Read more... )