Я от думаю тут: нащо, коли ми були малими, ми з собою будь-куди тягали іграшки? Будь то магазин, базар, транспорт. Під рукою була якась лялька, ведмідь, а у когось на мотузочку була машинка, чи гусінь. Питається, нащо? Вони ж (дітки) ним і не граються, воно просто під рукою. А ще саме цікаве, я себе не пам'ятаю ніколи з іграшкою під рукою в людних
(
Read more... )
Comments 10
думаю так...
Reply
Reply
мо батьки із тобою поза домом постійно спілкувалися, як були поруч, а як ні, то ти мала постійно людину для розмов, тоді потреба в іграшці зникала автоматично..
або ти не любила своїх іграшок, але то мабуть навряд. чи вважала себе дорослою для появи із ними на людях. або думала шо інші діти мають кращі від тебе іграшки.
Reply
та й любила я іграшки. може у мене просто не було улюбленої.. я не знаю короче. я була сама-сама. адно адіночєства в бальшом мірє. ужаси. я вже над цим задумуюсь так, наче це реально могло вплинути на подальше моє життя. і на сьогоднішнє.. і на майбутнє.
Reply
або ,можливо, через те,що якось підсвідомо бояться ту іграшку вже не знайти,якщо відпустять...вони ж з ними навіть сплять...
Reply
Reply
і а може просто забула як ходила з улюбленим ведмедиком))...
Reply
Reply
Reply
клініка? :)
Reply
Leave a comment