Русскіє берьозкі із укрАінскава націаналістічєскава Правава Сєктара
"Когда-то Наташа Влащенко во время интервью спросила Дмитро Ярош, в чем причина, что Борислав Береза пошел именно в Правый Сектор, а не в ВО Свобода?
Ярош тогда отшутился, что в ПС есть и Береза и Тополя, а в Свободе одни дубы.
А потом серьезно ответил, что в ПС не важно, кто ты по национальности, а важно, что значит для тебя Украина..."
из фєйсбука Боріслава Берьозьі
(написано ним, евреем, бывшим спикером Правого Сектора, сегодня по поводу вчерашней фразы сказаной с трибуны нынешней руководительницей одесского «Правого сектора» Татьяной Сойкиной:
- ""Україна буде належати українцям, а не жидам. Ні олігархії! Слава Україні!".")
Татьяна Сойкіна в той момент, коли вона промовляє цю фразу.
Коли я бачу людину, котра заявляє себе україньским ультранаціоналістом, а сама (як Сойкіна) в житті до сих пір розмовляє какаяразніца-російською мовою використовуючи українську лише ситуативно, "на публіку" і то не для всіх і не завжди, то наслідуючи Станіславсського, я кажу:
-Не вірю.
Не вірю в те, що переді мною український націоналіст.
Не вірю, незважаючи на те, що ця людина могла воювати проти Путіна.
Не вірю тому, що бачу, що справжнє українське для неї зовнішнє.
Тому, що читаючи російськомовні джерела, отримуючи інформацію з російськомовних ЗМІ, живучи російською культурою, така людина не усвідомлюючи того, переймає дологічно-шизофренічне суто російське бачення світу.
Декларуючи і діючи на ії думку на користь Україні, вона діє російськими методами, за російським світоглядним шаблоном.
І немає ніякого значення, що озвучує це вона українською мовою.
А саме - ідея зробити українцям добре шляхом погромів з поділом на єврєєв хароших і жидов плохіх, це суто русскомірская ідея, тамтешня ісконная, кондовая і посконная фальшива і брехлива.
Бо насправді поділ на жидів і євреїв існує лише у відомості російськомовної людини (незалежно від ії національності і політичної заангаджованості) і більше ніде у Світі.
Підтверджує мною тут написане те, що на своє виправдання Сойкіна сьогодні написала:
"... наголошую, що під "жидами" я не мала на увазі євреїв,...
1. Ми чітко розрізняємо поняття "євреї" та "жиди".
Перші - представники дружньої нації. Ті, хто разом з нами бореться за Україну та її майбутнє.
Другі - ті, хто належить до олігархічних кланів і керуючись своїми меркантильними інтересами грабує та знищує Україну...."
(і далі ще 4 пункти)
Достатньо ці ії слова перекласти, наприклад, польською мовою, щоб стало видно іх абсурд:
Podkreślam, że pod "Żydami" nie miałаm na myśli Żydów,..
1,Wyraźnie odróżniamy pojęciа "Żydów" i "Żydów".
Pierwsi to przedstawiciele przyjaznego narodu. Ci, którzy walczą z Ukrainą o Ukrainę i jej przyszłość.
Drugi to ci, którzy należą do oligarchicznych klanów i kierując się ich interesami najemnymi, grabią i niszczą Ukrainę.
Перекладіть самі ще хоч англійскою, хоч іспанською, хоч німецькою, хоч угорською, будете мати той самий результат.
У чому тут підтвердження?
А у тому, що граюча роль української націоналістки Татьяна Сойкіна, посторює слово у слово ту облуду, котра народилася в Росії (започаткована у 1787 році у місті Шклов імператрицею Єкатериною ІІ-ю), котрої нема більше ніде у Світі крім Росії, і котра існує лише виключно і тільки у свідомості російськомовних, тобто в свідомості людей Русскагаміра.
Облуда, коли самоназва ідишемовних європейських аркеназі אַ איד (а-йід)- у слов'янській вимові - жид, в російській мові штучно і протиприродно набула різко негативної конотації.
За якихось 100-150 років росіянами свідомо зроблено з слова жид таку собі червону шмату для бика, і дуже багатьох ця каламутна водичка влаштовує. У одних є привід використати це слово у свому розумінні, і інших- щиро образитися, у третіх- використати це як привід до скандалу у своїх цілях.
Не політикам, а лінгвістам-науковцям України треба дати відповідь на просте питання - чі в українській мові (як і в решті слов"янських та европейських мов) слово жид лишиться нормою і надалі, чі в цьому конкретному питанні українська мова, а за нею і культура, перейме шлях російської мови (в якій вже сталися ці, хоч і неприродні, але незворотні патологічні зміни) - визнає ту неприродну, штучну, владою Росіі створену трансформацію цього слова.
Інакше, ця червона шматочка буде постійно, і в самий незручний момент, кимось викидатися серед арени суспільного життя.
І тоді, зі сторони, це буде продовжувати нагадувати біганину дурних биків навколо тої шмати.
А глядачив, кому таке видовище подобається, ніколи в історії України не бракувало.
Про це докладно я написав тут, не полінуйтесь, подивіться:
О источнике возникновения в русском языке "заморочек" вокруг слова "Жид"
Цей пост також розміщено на: https://mysliwiec.dreamwidth.org/2987308.html
Коментів:
Ярош тогда отшутился, что в ПС есть и Береза и Тополя, а в Свободе одни дубы.
А потом серьезно ответил, что в ПС не важно, кто ты по национальности, а важно, что значит для тебя Украина..."
из фєйсбука Боріслава Берьозьі
(написано ним, евреем, бывшим спикером Правого Сектора, сегодня по поводу вчерашней фразы сказаной с трибуны нынешней руководительницей одесского «Правого сектора» Татьяной Сойкиной:
- ""Україна буде належати українцям, а не жидам. Ні олігархії! Слава Україні!".")
Татьяна Сойкіна в той момент, коли вона промовляє цю фразу.
Коли я бачу людину, котра заявляє себе україньским ультранаціоналістом, а сама (як Сойкіна) в житті до сих пір розмовляє какаяразніца-російською мовою використовуючи українську лише ситуативно, "на публіку" і то не для всіх і не завжди, то наслідуючи Станіславсського, я кажу:
-Не вірю.
Не вірю в те, що переді мною український націоналіст.
Не вірю, незважаючи на те, що ця людина могла воювати проти Путіна.
Не вірю тому, що бачу, що справжнє українське для неї зовнішнє.
Тому, що читаючи російськомовні джерела, отримуючи інформацію з російськомовних ЗМІ, живучи російською культурою, така людина не усвідомлюючи того, переймає дологічно-шизофренічне суто російське бачення світу.
Декларуючи і діючи на ії думку на користь Україні, вона діє російськими методами, за російським світоглядним шаблоном.
І немає ніякого значення, що озвучує це вона українською мовою.
А саме - ідея зробити українцям добре шляхом погромів з поділом на єврєєв хароших і жидов плохіх, це суто русскомірская ідея, тамтешня ісконная, кондовая і посконная фальшива і брехлива.
Бо насправді поділ на жидів і євреїв існує лише у відомості російськомовної людини (незалежно від ії національності і політичної заангаджованості) і більше ніде у Світі.
Підтверджує мною тут написане те, що на своє виправдання Сойкіна сьогодні написала:
"... наголошую, що під "жидами" я не мала на увазі євреїв,...
1. Ми чітко розрізняємо поняття "євреї" та "жиди".
Перші - представники дружньої нації. Ті, хто разом з нами бореться за Україну та її майбутнє.
Другі - ті, хто належить до олігархічних кланів і керуючись своїми меркантильними інтересами грабує та знищує Україну...."
(і далі ще 4 пункти)
Достатньо ці ії слова перекласти, наприклад, польською мовою, щоб стало видно іх абсурд:
Podkreślam, że pod "Żydami" nie miałаm na myśli Żydów,..
1,Wyraźnie odróżniamy pojęciа "Żydów" i "Żydów".
Pierwsi to przedstawiciele przyjaznego narodu. Ci, którzy walczą z Ukrainą o Ukrainę i jej przyszłość.
Drugi to ci, którzy należą do oligarchicznych klanów i kierując się ich interesami najemnymi, grabią i niszczą Ukrainę.
Перекладіть самі ще хоч англійскою, хоч іспанською, хоч німецькою, хоч угорською, будете мати той самий результат.
У чому тут підтвердження?
А у тому, що граюча роль української націоналістки Татьяна Сойкіна, посторює слово у слово ту облуду, котра народилася в Росії (започаткована у 1787 році у місті Шклов імператрицею Єкатериною ІІ-ю), котрої нема більше ніде у Світі крім Росії, і котра існує лише виключно і тільки у свідомості російськомовних, тобто в свідомості людей Русскагаміра.
Облуда, коли самоназва ідишемовних європейських аркеназі אַ איד (а-йід)- у слов'янській вимові - жид, в російській мові штучно і протиприродно набула різко негативної конотації.
За якихось 100-150 років росіянами свідомо зроблено з слова жид таку собі червону шмату для бика, і дуже багатьох ця каламутна водичка влаштовує. У одних є привід використати це слово у свому розумінні, і інших- щиро образитися, у третіх- використати це як привід до скандалу у своїх цілях.
Не політикам, а лінгвістам-науковцям України треба дати відповідь на просте питання - чі в українській мові (як і в решті слов"янських та европейських мов) слово жид лишиться нормою і надалі, чі в цьому конкретному питанні українська мова, а за нею і культура, перейме шлях російської мови (в якій вже сталися ці, хоч і неприродні, але незворотні патологічні зміни) - визнає ту неприродну, штучну, владою Росіі створену трансформацію цього слова.
Інакше, ця червона шматочка буде постійно, і в самий незручний момент, кимось викидатися серед арени суспільного життя.
І тоді, зі сторони, це буде продовжувати нагадувати біганину дурних биків навколо тої шмати.
А глядачив, кому таке видовище подобається, ніколи в історії України не бракувало.
Про це докладно я написав тут, не полінуйтесь, подивіться:
О источнике возникновения в русском языке "заморочек" вокруг слова "Жид"
Цей пост також розміщено на: https://mysliwiec.dreamwidth.org/2987308.html
Коментів: