Перший, хто знайде "Указ Єкатеріни а аснаванії Адєссьі", стане лауреатом Госпремії України з історії
Пряма мова самовпевненого нахабного невігласа Льоші Гончаренка (пряма трансляція відбулася 22 лют. 2017 р):
Гончаренко:
-Она (Єкатеріна) её (Одесу) основала, она основала наш город.
... І Одесе не 500 лєт....
Скрипін:
- Стоїть Єкатерина з мастєрком, з кірпічом, і давай основивать Одесу?...
Гончаренко:
- І (памятнік Єкатєрінє) ето нормально і тот правітєль, которий іздал указ а аснаванії, а імєнно она іздала указ аб аснаванії Одеси і отдала соотвєтствующєє распоряжєніє заложіть етот город і создать, і я счітаю, что её памятніку мєсто в Адєсє...
Скрипін:
-Я про Єкатерину, про Катьку хотів, про Катрусю...І ви вважаєте, що то вона заклала Одесу?
Гончаренко:
-Тут нє нада вважати, є історичний факт, згідно указу Єкатерини другої...
Скрипін:
-Заклала Єкатерина?.. а до Одеси там нічого не було?
Гончаренко:
- Там де Одеса - нічого не було. ... Це історичний факт, про що ми зараз говоримо, історію альтернативну пишему чі що?
Скрипін:
-А ви знаєте, що це (пам'ятник Єкатерині) маркер Русскава Міра?
Гончаренко?
-Нєт. Для вас да, а для мєня - нєт.
Скрипін:
-Імпєратріца, ёпрсете аснавала Адєсу, а до Одеси там нічого не було?
Гончаренко:
-Не було, ну шо зробиш... Там стєпь, прієзжайте - увідітє.
https://youtu.be/cNUpfY1Qu0A?t=2076
Хоча на території Одеси люди жили ще 2400 років тому, між тими давньогрецькими поселеннями і шовим часом (покі) ні історики ні археологі не знашли чим заповнити цю лакуну в 1000 років.
Що не дає можливість підтвердити постійне проживання людей на цьому місці і значить безперервне існування цього населенного пункту.
Перша, на сьогодні науково коректно доведена згадка про місто - це запис у польського хроніста Яна Длугоша, котра датується 19-м травня 1415 року:
-«Крім того в той час прибули до короля польського Владислава посли патріарха та імператора грецького з листами та запечатаними документами, які їх удостоювали, вони повідомили короля про те, що турки їх всіляко мучили і гнобили та просили лише надати їм допомогу зерном.
Король Владислав, у святому співчутті побажав прийти їм на допомогу в складній ситуації, надав запрошену кількість зерна та визначив, що отримати його вони зможуть в його королівському порту Качубийов».
(Кaczubyeiow).
* * *
Потім місто 250 років перебувало під владою Османів, котрі подібно до старої назви (Качубіїв) перейменували його на Хаджибей:
Regni Poloniae et Ducatus Lithuaniae, Voliniae, Podoliae, Ucraniae, Prussiae et Curlandiae descriptio…
Creator: Danckerts, Justus (1635-1701)
Place of publication/creation: Amsterdam
Date: ca 1680 lub po 1696
(посередині під рікою Куяльник Хаджибей у транскрипції Koczubi (Кочуби))
Так виглядав цей "пустий степ" за 28 років до "аснаванія" і за 29 років до перейменування в Одесу.
У 1766 році, в тоді ще османське портове місто Хаджибей під виглядом купця був засланий шпигуном російський військовий топограф Іслєньєв, котрий долкдно розвідавши все на місці, і намалював цю мапу
(що цікаво, літерою "S" Іслєньєв позначив ще тоді не розібрані руіни старої , ще з 1400-х років, фортеці литвинського Качубіїва):
«План специальной нововстроемой на берегу Черного моря турецкого города Гаджибея.
В. Батареи вновь сделанные;
С. Ретранжемент старой соединенной к батареи;
D. Дом нынешнего командира над городом;
Е. магазин по примечанию с воинским нарядом;
F. Хлебопекарня казенная;
G. Гостиный двор
Н. Мечеть (на цьому місці зараз стоіть Літературний музей);
I. Пристань для судов на сваях (причал стояв в бухті, котра після засипки ії землею, стала Митною площею Одеси);
К. Неведомо какое строение с припасами;
N. Строение почти все казенное для янычар и куечиров турецких а малой части христиан волохов, построенное на выезде;
О. Место, куда собираются старшины в торговые дни;
Р. Особливые казенные лавки для приезжих купцов;
Q. Дом бея янычарского;
("судьба дома бея после российского завоевания неизвестна, но газета «Одесский вестник» 1841 году отмечала, что: «в одном из Одесских зданий сохранилось еще несколько плит и столбов из мрамора, с надписями из Корана, принадлежавших, как говорят, к жилищу последнего Хаджибейского паши»").
R. Колодезь;
S. Развалины старинного (литвинського) замка города Качубея.
Сочинен 1766 года в майе мце 25 и 26 числа.
Мачтаб в российских саженях, англицкой дюйм положен в 40 сажен.
Сочинил Чорного гусарского полку поручик Иван Исленьев».
Потім , перейменоване у 1795 році місто,128 років (з 1789 по 1917) місто перебувало в складі Рос. імперії.
Выдержка из письма дона Хосе де-Рибаса о его планах по взятию турецкого ГОРОДА Хаджибея
Письмо было адресовано ген.Попову и датировано 31 авг.1789г.
А уже 14(20) сент. де-Рибас Хаджибей взял город .
Штурм тремя колоннами прошел успешно, но не совсем так как планировалось, но самое примечательное здесь то, что сам де-Рибас называет объект штурма городом.
(в письме мужу, написанном уже после этого удачного штурма, жена де-Рибаса тоже поздравила мужа с взятием города):
"...В один час утра Прошу вас мой генерал передать его светлости, что я вполне готов;
канонерские лодки поставлены в хорошем месте, и я начну огонь только тогда когда начнет огонь батарея поставленная со стороны г.Гудовича.
В случае если ГОРОД посмеет стрелять по нас, завидя нас с рассветом, я отвечу только по трем первым выстрелам...
Канонерские лодки будут стрелять по очереди: всех их 28....."
Письмо опубликовано в томе №11 Записок Одесского императорского общества любителей истории и древностей за 1879г стр. 406.
Ось так виглядало наше місто за рік до "заснування" і за пару років до перейменування в Одесу:
Фрагмент плана одеского залива с городом Гаджибеем.
1793 год. Автор де-Волан
( издан за год до якобы "основания" Одессы Екатериной 2-й, на карте можно насчитать более 70-ти зданий не считая крепости/замка в районе нынешнего Приморского бульвара и турецкого маяка в нынешнем парке Шевченко ряды точек вокруг города обозначают возделываемые земли).
К тому времени, захваченный у Османов в результате успешного штурма город Гаджибей принадлежал Рос. Империи уже 4 года.
Обозначенные на карте здания и строения впоследствии все до одного были снесенны для того, чтобы расчистить "под ноль" стройплощадку для новой, уже европейской планировки города, авторства того же де-Волана
(последними были снесены в 1840 году приличествующие каждому турецкому городу, общественные турецкие бани - хамамы, в которых ещё Пушкин с друзьями успел отдохнуть, искупаться и покурить кальян, о сносе этих бань писала газета "Одесский вестник":
«В минувшем году разрушен здесь едва ли не последний остаток Оттоманского гнезда, того Хаджибея, из развалин которого выросла наша Одесса. Я говорю о Хаджибейской бане, еще недавно выказывавшей
смиренный купол свой на углу Екатерининской и Полицейской улиц»)
Энциклопедический Словарь Ф.А.Брокгауза и И.А.Ефрона
С.-Петербургъ,
1890-1907
Статья "Одесса":
"В польских актах XIV в. местность О. значится в числе литовских владений...
В XVI в. в ханских ярлыках упоминается бывший здесь Качибеев маяк, принадлежавший Литве...
ОСНОВАН Качибей, вероятно, еще в XV в. и к концу столетия был значительным торговым городом...
После 1772 г. турки еще более укрепили Хаджибей, и взять его нашим войскам в 1789 г. было довольно трудно.
Закреплен за Россией Хаджибей был только по Ясскому договору, в 1791 г.
П... в 1794 г. Хаджибей был обращен в военно-торговый порт и ПЕРЕИМЕНОВАН в Одессу".
(в статье о Одессе, в словаре Брокгауза и Ефрона, Екатерина II не упоминается ни разу).
* * *
Большая Советская Энциклопедия (БСЭ)
Статья "Одесса" :
"ОДЕССА (ЦЕНТР ОДЕССКОЙ ОБЛ.)
город, центр Одесской области УССР.
О. ОСНОВАНА на месте татарского поселения Качибей, первое упоминание о котором относится к 1415...
По Ясскому мирному договору 1791 Хаджибей вошёл в состав России. В августе 1794 в Хаджибее по проекту инженеров Ф. Деволана под руководством А. В. Суворова и Дерибаса (см. Рибас И.) начала создаваться морская гавань...
В 1795 Хаджибей ПЕРЕИМЕНОВАН в Одессу"....
* * *
Указа Єкатерини про заснування Одеси не існує в природі.
А те, про що говорить Гончаренко, - це рескрипт Єкатерини де-Рібасу у котрому йдеться про дозівіл (повеління) побудувати в ще не перейменованому Хаджибеї, поряд з застарілим турецьким портом, новий:
"Уважая выгодное положение Гаджибея при Черном море и сопряженные с оным пользы, признали Мы нужным устроить тамо военную гавань, купно с купеческою пристанью".
Рескрипт вице-адмиралу де-Рибасу
27 мая (7 июня) 1794 г.>
І все.
Ні про яке "заснування" там нема а ні пів слова.
Тому я урочисто гарантую, що той, хто перший знайде текст "указа про аснаваніє Адєссьі"- 100% отримає госпремію України у галузі історії.
Бо до сьогодні ніхто ні з істориків, ні з архивістів, такого указу не знайшов.
Гончаренко:
-Она (Єкатеріна) её (Одесу) основала, она основала наш город.
... І Одесе не 500 лєт....
Скрипін:
- Стоїть Єкатерина з мастєрком, з кірпічом, і давай основивать Одесу?...
Гончаренко:
- І (памятнік Єкатєрінє) ето нормально і тот правітєль, которий іздал указ а аснаванії, а імєнно она іздала указ аб аснаванії Одеси і отдала соотвєтствующєє распоряжєніє заложіть етот город і создать, і я счітаю, что её памятніку мєсто в Адєсє...
Скрипін:
-Я про Єкатерину, про Катьку хотів, про Катрусю...І ви вважаєте, що то вона заклала Одесу?
Гончаренко:
-Тут нє нада вважати, є історичний факт, згідно указу Єкатерини другої...
Скрипін:
-Заклала Єкатерина?.. а до Одеси там нічого не було?
Гончаренко:
- Там де Одеса - нічого не було. ... Це історичний факт, про що ми зараз говоримо, історію альтернативну пишему чі що?
Скрипін:
-А ви знаєте, що це (пам'ятник Єкатерині) маркер Русскава Міра?
Гончаренко?
-Нєт. Для вас да, а для мєня - нєт.
Скрипін:
-Імпєратріца, ёпрсете аснавала Адєсу, а до Одеси там нічого не було?
Гончаренко:
-Не було, ну шо зробиш... Там стєпь, прієзжайте - увідітє.
Click to viewhttps://youtu.be/cNUpfY1Qu0A?t=2076
Хоча на території Одеси люди жили ще 2400 років тому, між тими давньогрецькими поселеннями і шовим часом (покі) ні історики ні археологі не знашли чим заповнити цю лакуну в 1000 років.
Що не дає можливість підтвердити постійне проживання людей на цьому місці і значить безперервне існування цього населенного пункту.
Перша, на сьогодні науково коректно доведена згадка про місто - це запис у польського хроніста Яна Длугоша, котра датується 19-м травня 1415 року:
-«Крім того в той час прибули до короля польського Владислава посли патріарха та імператора грецького з листами та запечатаними документами, які їх удостоювали, вони повідомили короля про те, що турки їх всіляко мучили і гнобили та просили лише надати їм допомогу зерном.
Король Владислав, у святому співчутті побажав прийти їм на допомогу в складній ситуації, надав запрошену кількість зерна та визначив, що отримати його вони зможуть в його королівському порту Качубийов».
(Кaczubyeiow).
* * *
Потім місто 250 років перебувало під владою Османів, котрі подібно до старої назви (Качубіїв) перейменували його на Хаджибей:
Regni Poloniae et Ducatus Lithuaniae, Voliniae, Podoliae, Ucraniae, Prussiae et Curlandiae descriptio…
Creator: Danckerts, Justus (1635-1701)
Place of publication/creation: Amsterdam
Date: ca 1680 lub po 1696
(посередині під рікою Куяльник Хаджибей у транскрипції Koczubi (Кочуби))
Так виглядав цей "пустий степ" за 28 років до "аснаванія" і за 29 років до перейменування в Одесу.
У 1766 році, в тоді ще османське портове місто Хаджибей під виглядом купця був засланий шпигуном російський військовий топограф Іслєньєв, котрий долкдно розвідавши все на місці, і намалював цю мапу
(що цікаво, літерою "S" Іслєньєв позначив ще тоді не розібрані руіни старої , ще з 1400-х років, фортеці литвинського Качубіїва):
«План специальной нововстроемой на берегу Черного моря турецкого города Гаджибея.
В. Батареи вновь сделанные;
С. Ретранжемент старой соединенной к батареи;
D. Дом нынешнего командира над городом;
Е. магазин по примечанию с воинским нарядом;
F. Хлебопекарня казенная;
G. Гостиный двор
Н. Мечеть (на цьому місці зараз стоіть Літературний музей);
I. Пристань для судов на сваях (причал стояв в бухті, котра після засипки ії землею, стала Митною площею Одеси);
К. Неведомо какое строение с припасами;
N. Строение почти все казенное для янычар и куечиров турецких а малой части христиан волохов, построенное на выезде;
О. Место, куда собираются старшины в торговые дни;
Р. Особливые казенные лавки для приезжих купцов;
Q. Дом бея янычарского;
("судьба дома бея после российского завоевания неизвестна, но газета «Одесский вестник» 1841 году отмечала, что: «в одном из Одесских зданий сохранилось еще несколько плит и столбов из мрамора, с надписями из Корана, принадлежавших, как говорят, к жилищу последнего Хаджибейского паши»").
R. Колодезь;
S. Развалины старинного (литвинського) замка города Качубея.
Сочинен 1766 года в майе мце 25 и 26 числа.
Мачтаб в российских саженях, англицкой дюйм положен в 40 сажен.
Сочинил Чорного гусарского полку поручик Иван Исленьев».
Потім , перейменоване у 1795 році місто,128 років (з 1789 по 1917) місто перебувало в складі Рос. імперії.
Выдержка из письма дона Хосе де-Рибаса о его планах по взятию турецкого ГОРОДА Хаджибея
Письмо было адресовано ген.Попову и датировано 31 авг.1789г.
А уже 14(20) сент. де-Рибас Хаджибей взял город .
Штурм тремя колоннами прошел успешно, но не совсем так как планировалось, но самое примечательное здесь то, что сам де-Рибас называет объект штурма городом.
(в письме мужу, написанном уже после этого удачного штурма, жена де-Рибаса тоже поздравила мужа с взятием города):
"...В один час утра Прошу вас мой генерал передать его светлости, что я вполне готов;
канонерские лодки поставлены в хорошем месте, и я начну огонь только тогда когда начнет огонь батарея поставленная со стороны г.Гудовича.
В случае если ГОРОД посмеет стрелять по нас, завидя нас с рассветом, я отвечу только по трем первым выстрелам...
Канонерские лодки будут стрелять по очереди: всех их 28....."
Письмо опубликовано в томе №11 Записок Одесского императорского общества любителей истории и древностей за 1879г стр. 406.
Ось так виглядало наше місто за рік до "заснування" і за пару років до перейменування в Одесу:
Фрагмент плана одеского залива с городом Гаджибеем.
1793 год. Автор де-Волан
( издан за год до якобы "основания" Одессы Екатериной 2-й, на карте можно насчитать более 70-ти зданий не считая крепости/замка в районе нынешнего Приморского бульвара и турецкого маяка в нынешнем парке Шевченко ряды точек вокруг города обозначают возделываемые земли).
К тому времени, захваченный у Османов в результате успешного штурма город Гаджибей принадлежал Рос. Империи уже 4 года.
Обозначенные на карте здания и строения впоследствии все до одного были снесенны для того, чтобы расчистить "под ноль" стройплощадку для новой, уже европейской планировки города, авторства того же де-Волана
(последними были снесены в 1840 году приличествующие каждому турецкому городу, общественные турецкие бани - хамамы, в которых ещё Пушкин с друзьями успел отдохнуть, искупаться и покурить кальян, о сносе этих бань писала газета "Одесский вестник":
«В минувшем году разрушен здесь едва ли не последний остаток Оттоманского гнезда, того Хаджибея, из развалин которого выросла наша Одесса. Я говорю о Хаджибейской бане, еще недавно выказывавшей
смиренный купол свой на углу Екатерининской и Полицейской улиц»)
Энциклопедический Словарь Ф.А.Брокгауза и И.А.Ефрона
С.-Петербургъ,
1890-1907
Статья "Одесса":
"В польских актах XIV в. местность О. значится в числе литовских владений...
В XVI в. в ханских ярлыках упоминается бывший здесь Качибеев маяк, принадлежавший Литве...
ОСНОВАН Качибей, вероятно, еще в XV в. и к концу столетия был значительным торговым городом...
После 1772 г. турки еще более укрепили Хаджибей, и взять его нашим войскам в 1789 г. было довольно трудно.
Закреплен за Россией Хаджибей был только по Ясскому договору, в 1791 г.
П... в 1794 г. Хаджибей был обращен в военно-торговый порт и ПЕРЕИМЕНОВАН в Одессу".
(в статье о Одессе, в словаре Брокгауза и Ефрона, Екатерина II не упоминается ни разу).
* * *
Большая Советская Энциклопедия (БСЭ)
Статья "Одесса" :
"ОДЕССА (ЦЕНТР ОДЕССКОЙ ОБЛ.)
город, центр Одесской области УССР.
О. ОСНОВАНА на месте татарского поселения Качибей, первое упоминание о котором относится к 1415...
По Ясскому мирному договору 1791 Хаджибей вошёл в состав России. В августе 1794 в Хаджибее по проекту инженеров Ф. Деволана под руководством А. В. Суворова и Дерибаса (см. Рибас И.) начала создаваться морская гавань...
В 1795 Хаджибей ПЕРЕИМЕНОВАН в Одессу"....
* * *
Указа Єкатерини про заснування Одеси не існує в природі.
А те, про що говорить Гончаренко, - це рескрипт Єкатерини де-Рібасу у котрому йдеться про дозівіл (повеління) побудувати в ще не перейменованому Хаджибеї, поряд з застарілим турецьким портом, новий:
"Уважая выгодное положение Гаджибея при Черном море и сопряженные с оным пользы, признали Мы нужным устроить тамо военную гавань, купно с купеческою пристанью".
Рескрипт вице-адмиралу де-Рибасу
27 мая (7 июня) 1794 г.>
І все.
Ні про яке "заснування" там нема а ні пів слова.
Тому я урочисто гарантую, що той, хто перший знайде текст "указа про аснаваніє Адєссьі"- 100% отримає госпремію України у галузі історії.
Бо до сьогодні ніхто ні з істориків, ні з архивістів, такого указу не знайшов.