Когда нам в СССР говорили - "Советское, значит, отличное", то не договаривали, что правильно и полностью, эта фраза звучит так: "Советское, значит, отличное от"... Что называется, почувствуйте разницу:
Я закинув цю картинку в УРБ-у ( http://urb-a.livejournal.com/13797691.html ), напевно ісконнікі оберуть саме таку, класичну для них тактику захисту через перевод стрілок на Амрику : - "А зато у амєріканцєв..."
apertolibro03 ... разные задачи, у летчиков истребителей союзников основная сопровождение и прикрытие, у немцев ассы-"охотники", Эрих Хартманн «увидел - решил - атаковал - оторвался».
Я б не став рівняти по збитих один до одного, бо радянським льотчикам доводилось валити добряче підготовлених противників, проте як німцям дісталося на розправу багатенько ледь навчених хоть чомусь пташенят!(
Джон Тач, між іншим, провів місяці, розробляючи просту і ефективну схему боротьби з японськими винищувачами і прослідив, шоб пілоти її знали хоча б мінімально.
В результаті американські пілоти, не маючи бойового досвіду, успішно валили добірних японських асів, які мали до того ж чисельну перевагу і кращі літаки.
В совку ж на "пташенят" всім було срати-їбати і от результат.
Ганс-Ульрих Рудель, если верить английской вики, совершил >2500 вылетов на Ю-87 и 430 на FW-190. Насколько помню, летчикам Ил-2 давали Героя за 25 вылетов.
Ми з кацапами там були ніби в одній упряжці, просто живемо без побєдобесія. Совок літав на аби як склепаному лайні, з нульовою підготовкою, без зв"язку і хоч якогось забезпечення, німці то все могли з рогаток збивати, або почекати докив воно саме впаде. Дивно коли німця хоч одного збили, а там аж на десятки рахунок, хоча там чимало на америнаських літаках було, той же Покришкін. Так що все правильно, підвезли американці літаки, от і результати хоч якісь були.
Ще в СРСР розповідав один мій знайомий фронтовик - Степаненко. Він служив в аеродромній обслузі авіатехніком, потім до пенсії працював на заводі слюсерам-інструментальником. Казав, що коли вперше ім пригнали американьскі літаки, то він з цікавості заліз в кабіну і сів на місце пілота. Найбільше його вразило те, як там (на відміну від радянських літаків) все було продумано для найбільшої зручності пілота. І крісло, і розташування всього дрібного в кабині. Слова "ергономіка" у ті часи в СРСР ще не знали.
А я нет. Отто Киттель Вальтер Новотны уничтожены до мая 1945 года. Значит не такие они асы как их расписали. Остальные без вопросов. Умерли в своей постели глубокими стариками.
Comments 33
Але на те є причина - після певного часу, проведеного на фронті, пілотів відправляли у тил, на інструкторську, або штабну роботу.
Тобто вважалося, шо зберегти, використати і передати набутий досвід важливіше.
Reply
- "А зато у амєріканцєв..."
:)
Reply
Reply
tankist3
Там секрет в способе подсчета
apertolibro03
... разные задачи, у летчиков истребителей союзников основная сопровождение и прикрытие, у немцев ассы-"охотники", Эрих Хартманн «увидел - решил - атаковал - оторвался».
Ну и тут целая оправдательная простыня: http://urb-a.livejournal.com/13797691.html?thread=257633851#t257633851
:)
Reply
Reply
Так власне про це і пост.
Reply
Reply
В результаті американські пілоти, не маючи бойового досвіду, успішно валили добірних японських асів, які мали до того ж чисельну перевагу і кращі літаки.
В совку ж на "пташенят" всім було срати-їбати і от результат.
Reply
Насколько помню, летчикам Ил-2 давали Героя за 25 вылетов.
Reply
Reply
Він служив в аеродромній обслузі авіатехніком, потім до пенсії працював на заводі слюсерам-інструментальником.
Казав, що коли вперше ім пригнали американьскі літаки, то він з цікавості заліз в кабіну і сів на місце пілота.
Найбільше його вразило те, як там (на відміну від радянських літаків) все було продумано для найбільшої зручності пілота.
І крісло, і розташування всього дрібного в кабині.
Слова "ергономіка" у ті часи в СРСР ще не знали.
Reply
Reply
Я так думаю.
А вы как?
Reply
Отто Киттель
Вальтер Новотны
уничтожены до мая 1945 года.
Значит не такие они асы как их расписали.
Остальные без вопросов. Умерли в своей постели глубокими стариками.
Reply
Reply
Leave a comment