Jul 14, 2010 12:59
Дивно чути слово "шароварщина" щодо творів Котляревського й Гоголя. Нібито вони створили образ українця, який не вміє й не хоче нічого, крім їсти й пити. Особливо дико таке чути від філологів: це або непрофесіоналізм, або психологічні проблеми.
Та Котляревський взагалі перший (чи останній, залежить від того, з якого століття дивитись) європеєць в українській літературі.
1. На Рабле ніхто не скаржився, що він створив примітивний образ француза. Луценкові можна пробачити, він на освіченість не претендує. Але літературознавець про карнавальну культуру читати мусив.
2. Світові теми в укр. літературі з'являться аж через 100 років, і навіть тоді "у камерному виконанні". Такого епічного розмаху, як у Котляревського, ні в кого нема. Якщо хто й спускався у пекло, то не бачив там нікого, крім чорта. Якщо хто й воював, то не з усім світом і не заради створення власного царства. Якщо хотів одружитися, то не з царівною, а максимум з відьмою, та й та мала покаятись.
3. В "Енеїді" усі герої вільні. Нема жодного раба чи кріпака, жодної сцени покарання чи приниження людської гідності - знову ж таки, нечувана для української літератури річ.
4. Жінки - самостійні персонажі з власними інтересами. Лависі дозволяється крутитися перед дзеркалом. Венера перш за все жінка, а вже потім мати - і дбайлива мати. Гера ревнива й зайнята стосунками з чоловіком. Амата дбає про майбутнього зятя. Дідона хоче заміж. Жодну не мучить сумління, що вона ще не вижала лану й не вишила сину сорочку.
Відсутнє насильство, принаймні воно не акцентується й не викликає такого протесту, як в більшості творів інших авторів. Еней лише здається позбавленим рефлексії. Це певна манера зображення, його образ треба домислювати, як, до речі, й інші, аналізуючи мету героя, його оточення, обставини й дії. Поема писалася на основі класичного сюжету й традицій античної літератури, а не оповідання про Харитю.
Якщо все, що здатні помітити наші літературознавці, - це те, що Енея вбрали в шаровари, то гріш ціна таким літературознавцям. "Енеїда" - одна з небагатьох речей у шкільній програмі, які можна читати мало того, що без шкоди для психічного здоров'я, але й із задоволенням. Руки геть від Котляревського.
поезія