Peugeot RCZ - первые впечатления
Время тест-драйва RCZ подходит к концу.
Завтра уже распрощаюсь с этой красавицей.
Полный отчет о тест-драйве будет позже.
А пока поделюсь с вами некоторыми впечатлениями.
1. Мне удалось свыкнуться с тем, что на меня все обращают внимание. Вернее, не на меня, а на RCZ. Но в ней-то я! :) На одном из светофоров подкатывал и интересовался "чё за машина? как едет? сколько лошадей?" солидный мужчина на "Мерсе" с номерами "МГБ".
2. Понравилась функция ограничения скорости. Это не круиз-контроль (хотя и он присутствует), а просто невозможность разогнаться выше нормированной скорости. В свете того, что машина так и просит нажать на педаль, а штрафы у нас немаленькие, получается очень выгодно. Причем, эта функция не позволяет даже раскручивать мотор лишними оборотами.
3. Вчера в тест-драйве принял участие солист группы MOXITO Юра Козий (aka yurkoziy ). Его впечатления публикую как есть:
Peugeot RCZ - ефектна іміджева машинка, яка примушує Ваше серце битись частіше.
Залишимо зовнішню красу і неординарний дизайн для дєвочок, і заглянемо в технічні нутрощі цієї кралі.
Машина дає приємне відчуття драйву. Прискорення - вражаюче, підвіска добряче збита, і навіть на низькопрофільній 18" ґумі їзда по Червоноармійській бруківці залишається комфортною.
Головний козир тестової машинки, як на мене - 170-сильний турбодизель - рідкість для легковушок на наших просторах. Традиційний пежошний лев так і норовить вирватись з-під капота і довести сусідам по потоку, що він не лише красивий, але й нереально спритний. Традиційно для дизеля він чудово тягне з низів і не встигаєш отямитись від кайфу, як ти вже біля редлайна.
Механічна коробка досить жорстка і при перших рушаннях є великий ризик заглохнути. Однак звикнути можна до всього, тому на цій дрібниці навіть не хочеться зупинятися.
Щодо корисного об'єму, то RCZ, як і будь-яка спорт-купешка - відверто "малосімейна". хоча багажник - досить немалий, як для такого класу.
Замість висновка: Peugeot RCZ - прикольна цяцька, яку хочеться тримати в гаражі, здувати пилинки з її розкішного тіла і виводити на прогулянку хіба на вихідних. думаю, в Одесу за 3 години можна справитись :)
Завтра уже распрощаюсь с этой красавицей.
Полный отчет о тест-драйве будет позже.
А пока поделюсь с вами некоторыми впечатлениями.
1. Мне удалось свыкнуться с тем, что на меня все обращают внимание. Вернее, не на меня, а на RCZ. Но в ней-то я! :) На одном из светофоров подкатывал и интересовался "чё за машина? как едет? сколько лошадей?" солидный мужчина на "Мерсе" с номерами "МГБ".
2. Понравилась функция ограничения скорости. Это не круиз-контроль (хотя и он присутствует), а просто невозможность разогнаться выше нормированной скорости. В свете того, что машина так и просит нажать на педаль, а штрафы у нас немаленькие, получается очень выгодно. Причем, эта функция не позволяет даже раскручивать мотор лишними оборотами.
3. Вчера в тест-драйве принял участие солист группы MOXITO Юра Козий (aka yurkoziy ). Его впечатления публикую как есть:
Peugeot RCZ - ефектна іміджева машинка, яка примушує Ваше серце битись частіше.
Залишимо зовнішню красу і неординарний дизайн для дєвочок, і заглянемо в технічні нутрощі цієї кралі.
Машина дає приємне відчуття драйву. Прискорення - вражаюче, підвіска добряче збита, і навіть на низькопрофільній 18" ґумі їзда по Червоноармійській бруківці залишається комфортною.
Головний козир тестової машинки, як на мене - 170-сильний турбодизель - рідкість для легковушок на наших просторах. Традиційний пежошний лев так і норовить вирватись з-під капота і довести сусідам по потоку, що він не лише красивий, але й нереально спритний. Традиційно для дизеля він чудово тягне з низів і не встигаєш отямитись від кайфу, як ти вже біля редлайна.
Механічна коробка досить жорстка і при перших рушаннях є великий ризик заглохнути. Однак звикнути можна до всього, тому на цій дрібниці навіть не хочеться зупинятися.
Щодо корисного об'єму, то RCZ, як і будь-яка спорт-купешка - відверто "малосімейна". хоча багажник - досить немалий, як для такого класу.
Замість висновка: Peugeot RCZ - прикольна цяцька, яку хочеться тримати в гаражі, здувати пилинки з її розкішного тіла і виводити на прогулянку хіба на вихідних. думаю, в Одесу за 3 години можна справитись :)