Рік автомобіліста 2015
В останню неділю жовтня все прогресивне людство і журнал м-ра Брута святкують День автомобіліста. Тому, попри вибори (а у 2014 році я писав дослівно те саме), продовжую відповідну традицію. Роки 2008, 2009, 2010, 2011, 2012 та 2013 теж доступні до перегляду.
Головна подія - традиційний, вже третій автопробіг Балканами. Цього разу я ще детальніше роздивлявся Албанію і остаточно закохався в цю країну.
З огляду на минулі експедиції, майже все там вже побачив. І кажу одразу - ще поїду.
Місто Корча, Албанія.
Гірокастра, албанське місто-пам’ятка.
Саранда та Іонічне море.
Тирана. Місто автомобільного хаосу.
Поградець - містечко на березі Охридського озера.
Ось воно, балканське озерне диво. Це - вже на македонському боці, біля однойменного міста Охрид.
Чорногорія. Цьогоріч - суто транзитна.
Македонія. Цікава, але неоднозначна країна. Трішки фейкова, якщо чесно.
Боснія і Герцоговина. Це - моє давнє кохання. Автентична, складна, мальовнича і… безтолкова.
Закинута бобслейна траса в Сараєво. Знайти її було не просто.
Белград, Сербія. Ну таке, місто з одного боку цікаве, але не полишає відчуття, що ти десь в Росії. З усіма відповідними наслідками.
Бая-Маре, Румунія. Це вже з іншої, короткої вилазки. Виявилось - доволі цікаве містеко. Ще й побратим Франківська.
Сібіу, дуже красиве румунське місто. Це звісно околиця, але центр - він прекрасний.
Ну і наші рідні Карпати. Вони - вічнопрекрасні.
Вітаю всіх зі святом! Нового автороку!