Березова Рудка. Полтавська єгипетчина
Вважається, що Березову Рудку заснував Іван Скоропадський у 1717-му році. Гетьман придбав тутешні землі у Пирятинської сотні. Втім, незадовго нащадки Скоропадського продали маєтності генеральному бунчужному Війська Запорізького Йосипу Закревському. З того часу Рудкою володітимуть п’ять поколінь Закревських.
Родинний палац, що якось дожив до наших днів, Закревські збудували в 1838-му. Автором став архітектор місцевого масштабу Євген Червінський. Обабіч палацу за тодішньою модою збудували два класичних флігелі.
Довкола, на 45 гектарах розкинувся парк (парки - вони чомусь завжди розкидаються). Значна його частина - фруктовий сад. Ансамбль парку прикрашали численні фонтани, альтанки, купальні, чималий став, широкі алеї та звивисті мощені доріжки.
Поміщики мали чималу господарку - кінний та селітровий заводи, цегельню, ливарню, ферми. Багатії охоче приймали гостей, одним з яких був Тарас Шевченко.
Кобзар багато разів відвідував Березову Рудку, приятелював з братами-власниками, намалював портрет одного з них, Платона Закревського, та замутив роман з його дружиною Ганною. Злі язики твердять, що від того зв’язку з 30-літнім поетом Ганна Закревська народила доньку Софію. Втім, Шевченко дитину своєю не визнав, як і господар маєтку.
Доля Софійки, як пишуть, невідома. На відміну від біографії сина Платона - Ігнатія Закревського. Козацький нащадок отримав непогану освіту та, маючи неабиякий юридичний хист, швидко доріс до Харківського прокурора та обер-прокурора Урядового Сенату за часів Олександра ІІІ.
Щоправда, з цієї посади за якусь гостру статтю Закревського турнули. За політичною традицією, що діє і досі - на почесну дипломатичну службу, послом до Єгипту.
(Ліричний відступ у формі фотозвіту про сучасну Березову Рудку).
Судячи з усього, Закревський, під час служби на єгипетчині, неслабо вдарився головою. На Полтавщину він навозить купу єгипетського мотлоху. І на додачу наказує спорудити у родовому маєтку усипальню у вигляді піраміди.
Каплиця, яку Ігнатій у 1898-му зводить на могилі своїх батьків, дійсно вельми нагадує фараонівські гігантобуди. Щоправда розміри скромненькі - метрів з дев’ять висотою.
Грані піраміди розташовують чітко по сторонам світу. Зовнішні стіни штукатурять цементом так, ніби вона облицьована плиткою. Внутрішні розписують цитатами з Біблії та єгипетськими закарлючками.
Творіння екс-прокурора вінчав православний хрест. Перед входом Ігнатій поставив ще один свій туристичний трофей - статую богині Ісиди. Підозрюю, що покійні батьки, над чиїми головами все це було надбудовано, дивились на справу рук свого сина як мінімум з подивом.
Втім, у 1906-му помер і дивакуватий нащадок. Помер у Каїрі. Згідно із заповітом, покійного забальзамували та переправили до Полтавщини де й поховали у піраміді. Ще за кілька років, у 1912-му, до піраміди поставили труну з прахом сина Ігнатія, Платона Закревського.
Після революції 1917-го православні селяни за тисячолітніми традиціями своїх єгипетських побратимів розграбували язичницьке поховання. Тіла повикидали до рівчака, все інше - розтягли по хатам. Саму споруду кілька разів пробували розібрати. От тільки безуспішно - потужна усипальня за фараонівськими взірцями будувалась на віки.
Деякий час піраміда служила за молочний склад. Після останньої спроби руйнування, споруду залишили у спокої. Сучасний стан усипальні невтішний. Сільський клуб, на чиєму подвір’ї ховається піраміда, перебуває приблизно в аналогічному стані.
Що ж до Закревських, то історія їх роду багата на ще кілька незвичайних сторінок. Донька пірамідобудівельника Марія Закревська дожила до 1974-го року. За свій довгий вік встигла послужити подвійним агентом ОГПУ-НКВС та англійської розвідки. Змінила кілька чоловіків - дипломата Івана Бенкендорфа, письменників Максима Горького та Герберта Уелса. Кажуть, що перед смертю непроста бабуся спалила трейлер з усім своїм архівом.
Її сестра Олександра Закревська не могла похвалитись авантюрною біографією. Натомість могла б пишатись онуком - Нік Клегг нині є лідером британських лібералів та віце-прем’єром уряду її величності.
Британський політик ніколи не бував у Березовій Рудці. Але нащадки Закревських час від часу наїжджають до родового гнізда та фінансують його утримання. Ззовні палац зберігся непогано, завдячуючи розташованому тут з 1920-х років аграрному технікуму.
Усередині автентики небагато. Хіба що неймовірних розмірів танцювальна зала з восьмиметровим куполом. Сучасні небагаті господарі палацу мріють показати колись цей зал британському прем’єру. Дехто вважає, що молодому політику цілком по силам вибороти колись головне міністерське крісло.
Березова Рудка на Google-картах. Село Пирятинського району Полтавської області. Проїзд на автомобілі від Києва - 150 км (біля 2 години дороги), від Полтави - 213 км.
Про ще одну полтавську піраміду почитайте тут.
