Фото-гра
Ви, мабуть, помітили, що я маю слабкість до цікавих флеш-мобів, особливо фотографічних. Вже з тиждень тому підписалася на наступну гру у sashk0 , але тільки зараз знайшла час погратися. Отже, правила:
Це було в хмарній туманній Англії влітку 2009-го. Хоча через пару тижнів по тому я потрапила до най-лавандовішого місця в світі - Провансу, на той час лаванда вже відцвітала... Але я не сумувала, бо вже побачила її в холодному Гемпширі.
До Англії мене занесло цікавими шляхами, в глибоке село (яке моя подружка охрестила "7-й кілометр"), у дивний, важко-описабельний заклад на зразок неконфесійного монастиря з французькою назвою Лябрі. Вибратись з нашого сьомого кілометра можна було лише пішки (годину до станції електрички), тож подорожі обмежувались вихідними. І навряд чи ми знайшли б це лавандове поле, якби його якось не пронюхала угорка Марта, яка мала власне малесеньке авто. Часу було обмаль, і запах лаванди прийшовся замість обіду, але ми ніскільки не пошкодували.
Перед тим, з лавандою в мене асоціювалася тільки пісня Софії Ротару і якісь дуже різкі старі парфуми. Тому я була здивована і зачарована дуже ніжним і свіжим запахом, що почав пробиватися у віконні щілини навіть раніше, ніж ми встигли вийти з машини. Це було справді казково - ряди й ряди пухнастих бузкових (тобто, лавандових:) півкуль... а в проходи можна було ховатися і фотатись-фотатись-фотатись...
А оскільки, згідно правил, треба написати й щось корисне, ось вам рецепт лавандового печива. Я його вже писала, але то було давно, тому дозволю собі повторитися: 175 грамів масла чи маргарина, стакан цукру, 1 яйце, 1,5 стакана борошна, 2 великі дрібки лаванди. Викласти печивця ложкою на змащене деко (з проміжками, бо розтечуться), зверху трохи прикрасити лавандою, пекти 10 хвилин при 200 градусів. Витягти з духовки, через п"ять хвилин зняти з деко, вистудити, зберігати в закритій коробці або слоїку. Печиво дуже запашне і гарне, з квіточками зверху, але не переборщіть з лавандою, бо буде трохи мильне:)
Долучайтесь, фото з історією - це завжди цікаво!
- ви залишаєте тут коментар;
- я обираю будь-яку вашу фотографію/зображення із вашого жж і прошу розповісти про нього щось цікаве і корисне.
- ви розміщуєте невеличку розповідь із цим зображенням у вашому жж із публікацією правил гри, щоб ваші друзі також могли взяти участь :)
Це було в хмарній туманній Англії влітку 2009-го. Хоча через пару тижнів по тому я потрапила до най-лавандовішого місця в світі - Провансу, на той час лаванда вже відцвітала... Але я не сумувала, бо вже побачила її в холодному Гемпширі.
До Англії мене занесло цікавими шляхами, в глибоке село (яке моя подружка охрестила "7-й кілометр"), у дивний, важко-описабельний заклад на зразок неконфесійного монастиря з французькою назвою Лябрі. Вибратись з нашого сьомого кілометра можна було лише пішки (годину до станції електрички), тож подорожі обмежувались вихідними. І навряд чи ми знайшли б це лавандове поле, якби його якось не пронюхала угорка Марта, яка мала власне малесеньке авто. Часу було обмаль, і запах лаванди прийшовся замість обіду, але ми ніскільки не пошкодували.
Перед тим, з лавандою в мене асоціювалася тільки пісня Софії Ротару і якісь дуже різкі старі парфуми. Тому я була здивована і зачарована дуже ніжним і свіжим запахом, що почав пробиватися у віконні щілини навіть раніше, ніж ми встигли вийти з машини. Це було справді казково - ряди й ряди пухнастих бузкових (тобто, лавандових:) півкуль... а в проходи можна було ховатися і фотатись-фотатись-фотатись...
А оскільки, згідно правил, треба написати й щось корисне, ось вам рецепт лавандового печива. Я його вже писала, але то було давно, тому дозволю собі повторитися: 175 грамів масла чи маргарина, стакан цукру, 1 яйце, 1,5 стакана борошна, 2 великі дрібки лаванди. Викласти печивця ложкою на змащене деко (з проміжками, бо розтечуться), зверху трохи прикрасити лавандою, пекти 10 хвилин при 200 градусів. Витягти з духовки, через п"ять хвилин зняти з деко, вистудити, зберігати в закритій коробці або слоїку. Печиво дуже запашне і гарне, з квіточками зверху, але не переборщіть з лавандою, бо буде трохи мильне:)
Долучайтесь, фото з історією - це завжди цікаво!