Одне я зараз знаю точно: для мене він нічого не робив і ніколи не хотів нічого доводити мені(те, що він писав присвячувалось не мені, можливо навіть нікому)... Він не хотів засмучувати так само, як і не хотів дарувати радість... Він просто дозволяв бути поряд з собою. Ще місяць(може, й менше) тому я б сказала, що це сумно. Зараз же я кажу: "аж ніяк
(
Read more... )
Comments 18
Reply
Ти сам в це віриш?
Reply
Ти мала ще й яка МАЛА!:) не буду нічо тобі доводити, твоє право вірити чи не вірити ;))
Reply
Твоє право в це вірити). А на запитання не любиш відповідати?;)
Reply
Reply
А люди бувають байдужі на деяких проміжках життя.. Я й не казала, що бувають байдужі по життю до всього і всіх)
Reply
а про кохання я з тобою згодна, воно дійсно додає сил. не можна вірити людям, що кажуть типу їм гарно без коханої людинки і що їм "і так все файно". все одно іноді вони розуміють, що все таки пустовато всередині. та, на жаль, вони це неодмінно намагаються запхнути глибоко-глибоко у закутки своїх душ і продовжують самі вірити, що "так навіть краще", без кохання.
Reply
О, кохання, то дуже складна штука, яку я навіть не берусь аналізувати(принаймні в слух)! Вона складна і дуже могутня!!
А любити - це просто прекрасно! Головне любити!!!
Reply
а в іншому я з тобою згодна=) не всі це розуміють чи приймають. та то їх трабли;)
Reply
Leave a comment