СУД НАД КОЦАБОЮ: ЗАСІДАННЯ ВІД 09 БЕРЕЗНЯ 2016 РОКУ

[mentbuster]

Почали ознайомлюватися з матеріалами справи.

Прокурор розповідає, що справу було розпочато за доносом Дем'яніва Тараса, який "виявив в мережі Інтернет відеоролик із закликом проти мобілізації".

Додаю фото власне самого доносу.

Comments

[midnike]

Аббревиатура ТП в конце -- удивительно к месту.

PS. Понимать я мову понимаю (всё-таки беларуску учил когда-то), но в какие-то нюансы, возможно, не въезжаю. А это нормально в украиноязычном делопроизводстве делать "расшифровку" подписи в родительном падеже (в родовому відмінку)?

[anonymous]

Что поделаешь, судьи и прокуроры тоже ослушаться своего руководства не могут. Не улицы то идти мести. Они же тоже не дебилы, все понимают, в этом всем принимают самое активное участие.

Я слышал мысль, что может как-то нам обменяться политзаключенными, например, Коцабу на Савченко. По ходу дела обоих шиты белыми нитками.

А що за червоно-чорне???

[anonymous]

пацифісти ж ніби носять інший фасон.

Re: А що за червоно-чорне???

[midnike]

Дык линия защиты -- я такая же нацистская мразь, как и вы. Меня-то за що?!! :)

Re: А що за червоно-чорне???

[un13i]

ДВА КОЛЬОРИ

Музика Олександра Білаша Слова Дмитра Павличка
Як я малим збирався навесні
Піти у світ незнаними шляхами,
Сорочку мати вишила мені
Червоними і чорними
Червоними і чорними нитками.

Приспів:

Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне - то любов, а чорне - то журба.

Мене водило в безвісті життя,
Та я вертався на свої пороги,
Переплелись, як мамине шиття,
Щасливії сумні мої,
Щасливі і сумні мої дороги. *

Приспів.

Мені війнула в очі сивина,
Та я нічого не везу додому,
Лиш згорточок старого полотна
І вишите моє життя,
І вишите моє життя на ньому.

Приспів.

* В оригінальному вірші подається так:
Мене водило в безвісті життя,
Та я вертався на свої пороги,
Переплелись, як мамине шиття,
Мої сумні і радісні дороги.

Если бы прокуроры и судьи были немного умнее

[anonymous]

Если бы прокуроры и судьи были немного умнее, они бы дали ему ещё в самом начале пару лет условно и отпустили на все четыре стороны. Быстро и тихо.
А теперь даже не знаю, что и делать. А если они и дальше будут тупить, то дождутся момента, когда ветер перемен изменится и они чудесным образом поменяются с ним местами и сами окажутся в такой же клетке.